Ріка пам'яті за обрії щезає
І наші дії забере собою.
Уся історія це русло наповняє
Новелами, як океан водою.
Одними, утрачає сили у роки,
Міняє течію по волі моди.
Порозриває у людей усі зв’язки,
І порадіє мізеру свободи.
Душа пересихає, бо немає змін,
І спогади ріку не наповняють,
Де береги круті - уже панує тлін,
Своє минуле люди забувають.
А хто оберігає пам'ять поколінь,
Веде баталії за існування,
Скрижалі не ховає у глибоку тінь
І душі береже для покаяння -
Це повновода і буремна течія,
Яка сміливо русло обирає,
Формує береги свого життя
І поміж них іти допомагає.
Тече ріка у сивині далеких днів,
Етапи пережитого долає,
Хто у історії лишитися хотів,
Усе своє минуле пам'ятає.
