Незабутньому Миколі Лучкіну, пілоту,
що після смерті — у сні просив жертвувати
на сорокауст йому (і не тільки мене одного)
з любов’ю присвячується
Не заморожуйте Бога
й мене
сьогодні—
Богу не холодно.
Не заморочуйте
мене в сьогодні
бо як у серці
Бог не став —
без тіла й поготів
душа є у краю
холоднім!
Я Лучкіну Миколі
к сорокаустам добавлять
не перестав:
сам попросив...
душа компанії,
перст помочі — як всякий Миколай,
попав в холодний
крайньо гарний край,
та ось же — недостатньо був
в Серці
Христа!
Огне Ісусе!! нам допомагай...
13.01.2020, ранок
