Напевно нашим мужам сутужно
Виконувати вправно власні ролі.
Не посипати на жіночі рани солі,
Щоби не ставало їм надто тужно.
Жінкам збридло сповна поважно,
Рішати проблеми крізь свої болі,
Отримуючи лише нестатків фоли,
З негараздами борючись мужньо.
Їм хочеться вщерть ласк відчути,
Через щастя відчуваючи радість,
Лежачи у обіймах в зеленій руті.
Красять тілами сенйорів старість,
Від чужинців рідної мови не чути,
Їх цілунком прощають зухвалість.
(Сонет)
23 вересня 2009 р.
З СТАРИМ НОВИМ РОКОМ!
