Достатньо прості речі непомітні взору,
До прикладу, стосунки, відчуття й тривоги.
Перелік нескінченний, перелік не для того,
Аби його писати у римах монологу.
І драма навіть не у кількості, не в рисах,
і навіть не у тому, що це все існує.
Проблема у незримості й тривогах,
Які нам серце венами малює.
Складне передчуття цих перелічених сюжетів
До болі у кістках знайоме геть усім.
І як це класно, що для незлічених моментів,
Ми бачимо по різному ці сторони кутів.
І як це заспокоює мого зрадника всередені грудної клітки ,
Коли незримість очевидного банальна.
У цьому й сенс непромітних чуттєвих сіток.
У потаємності. Яка для багатьох не буде схвальна.
