Нині вулицею гуляю,
І очі очима ловлю,
У собі людину шукаю,
Невіру у серці гоню.
Омана усе замінила,
І боляче визнавати,
Вагоме людина закрила,
Маскою має ховати.
Нещира і в'яла усмішка,
Сухі і ніякі слова,
І бесіда лине неспішна,
А малоцікава вона.
Бажає у масці ходити,
Аби себе рятувати,
У злому і ницому світі
Правду за нею ховати.
Є ті, що не хочуть без цього,
Душа у бою здалася,
Цураються обрису свого,
Маска у тіло врослася.
Усі не готові відкритись
І ролі не обираєм,
Але головне не миритись -
Маскою долю ламаєм.
