щоякнайщемніші дощі
поодинокі парасолі
тріщіть іржа завіс хрящів
на тлі холодної сваволі
кривої / хитрої душі
артикульоване мовчання
сумління награне пручання
чи зворухне саморушій_
>
щоякнайтонші межі гри
сумні запалощокі німфи
бліді розмиті кольори
сізіф застряг у пастці міфу
голодний протяг смокче кров
єхидно лащиться надія
злий бог ридає і радіє
на перехресті молитов_
>
щоякнайближча поміж муз
розкрила гострі чорні крила
в її дошкульний шепіт вгруз
роздерши кігтями вітрила
брязчать чавунні ланцюги
вгризаються в кору частоти
чужинець в дзеркалі навпроти
слова складає на ваги_
