Напились сади і похмелились,
А душа так спрагла, як в пустелі.
І змінити щось немає сили,
На круги своя - всі паралелі.
Десь у небі, на вершині світу
З Богом розмовляють наші предки.
Не було такого споконвіку,
Щоби так журилися лелеки,
Щоб не били дзвони Великодні,
До могил не сходилися квіти.
Хто ж вгадає плани ці Господні?
Чи виною є тут місяць квітень?
Вічна пам’ять, тату Вам й матусю,
Вічна пам’ять, роде мій небесний.
Думкою до вас усіх тулюся,
Віддала б весь світ, щоб ви воскресли!
Вічна пам'ять усім людям, які жили на цьому світі.
Жаль, що ми сьогодні не можемо відвідати їхні могили.
А чи знаєте Ви, Людмило, що Слово Боже обіцяє воскресіння усім, хто помер в Ісусі Христі? Цебто святкування Пасхи тим і знаменне, що Христос воскрес і тим самим дав надію всім, хто віритим в Нього на воскресіння для вічного життя.
