Серед тисяч доріг
Заповітну зберіг,
Що веде мене з дому й додому,
Бо вона – головна
І єдина, й одна,
І мені найрідніша одному.
Хто пізнав чужини,
Ці думки не жени,
А погодься, як зможеш, зі мною:
Дома навіть поріг
Жде завжди із доріг,
Й зустріч ця завжди пахне весною.
Не весна то – любов,
Що верта тебе знов
В рідний край, де могили і мова,
Хоч могила мовчить,
Пісня неньки звучить
В твоїй пам'яті знову і знову.
19.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
Я знаю що таке дорога додому.Будучи молодим працював на Ж.Д начальником потягу по перевозці
різноманітних продуктів.Так от коли повертаєшся додому після 90-120 суток вахти ото дорога-довга нестерпна болюча
Чудова пісня! 
