Сопілка Леля трелі розливає.
В легенду йде лілова сон-трава.
І спляче серце в щасті оживає,
Яріє, мов веселчина брова.
По краплі спека капає з тарелі.
Хмільна черемха – перша етуаль.
Старих дубів премудрість вийшла з келій
І шпателем кладеться на туаль.
У парках шаленіють менестрелі,
Звільнивши іскру Божу з окуття.
Знімають білі вельони морелі –
Хай торжествує на землі життя!
Етуаль—зірка, знаменитість.
Чудово! Весняний позитив і образи прекрасні. про менестрелів сподобалось. і останній чотиривірш такий особливий. торжественний. як гімн весні! Радий ВАС чути! Хай проймає кожного весна святом любові, добра. щастя!
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Описка, мабуть, сталася через те, що мене збентежила Ваша похвала Пробачте
Прекрасна поезія! Заводите в казку...
Сопілка Леля трелі розливає.
В легенду йде лілова сон-трава.
І спляче серце в щасті оживає,
Яріє, мов веселчина брова.
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Розніжили сопілкою , ароматом черемхи і величчю дубів. Чудово написали, Валентиночко! 
Пробачте 
