Завітала осінь в гості падолистом,
Посміхнулась в айстрах на моїм столі.
Цей букет чудовий, ніжний і барвистий,
Він втішає око й любо так мені.
Цей букет чудовий, ніжний і барвистий,
Він втішає око й любо так мені.
Принесла для мене ще пучечок літа,
В пелені осінній пригорщі тепла.
Щоб душа замкнута, смутком оповита,
Прихистила втіху й радісна була.
Щоб душа замкнута, смутком оповита,
Прихистила втіху й радісна була.
Принесла в долонях різнобарв’я листя
Золотих відтінків, що спада в траву.
І несеться пісня вітру-бандуриста,
Що схиляє в смутку за ставком вербу.
І несеться пісня вітру-бандуриста,
Що схиляє в смутку за ставком вербу.
Я ж іду назустріч бабиному літу,
Щоб прийнять дарунки осені мені,
Та тепло крізь пальці втікає по світу…
І вернеться знову з сонцем навесні.
Та тепло крізь пальці втікає по світу…
І вернеться знову з сонцем навесні.
