Два безтурботних забуті світом
Шукають рятунку у клітці де править Хронос.
Воліють жити, любити, губити і разом з тим вірять
Що противагу у двобої здобуде Кайрос.
У міфи не вірять, в легенди - плюють, на віру - начхати.
Бо все що в них є це - час, яким воліють пограти,
Але все на що здатні - обміняти, продати,
Не в змозі в руках своїх бодай крихту надії тримати.
Він радше знедолений впаде в бездонну канаву,
Ніж усвідомить ганебну поразку без початку з фіналом,
Беручи її за волосся, за пасма - тягне у прірву,
Де з нею йому вже не страшно втратити все під контрольним палючим гаслом...
У міфи не вірять, в легенди - плюють, на віру - начхати.
І все що в них є... так легко було відібрати...
