Чомусь сумно нам стало на світі
Лиш зранку співають пташки,
У школу вже не поспішають діти
Й не чути дитячі дзвінкі голоси.
Ні крику, ні сміху не чути,
Ні пустощів їхніх нема,
Всі школи у світі закриті
І дивна настала якась тишина.
Всі люди понурі у задумі ходять,
Лиш очі з-під масок сумні,
їх погляди душу холодять
Аж страшно буває мені.
Надворі весна, і сонечко встало,
Підсніжники й проліски рясно цвітуть,
А радості в світі чомусь так мало.
Багато питань, а відповідь - нуль.
