За собою помічаю ось яку біду:
Мрії, як дітей плекаю – руки не дійдуть.
Непрочитані пиляться купа мудрих книг:
Психологія – не трясця, не впаде до ніг.
Астрологія – мистецтво. Точно маю дар.
Здати б на права – чудесно. За кермом – ти цар.
Чи піти в аспірантуру. Ківа – кандидат.
В економіці – не дура. Зможу дати лад.
Іноземну час вже вчити. Знову ж – не тупа.
Мушу ще піти на фітнес. Завтра. А пока …
Віднайти когось між інших. Закохатись всмерть.
Бо так легше, бо так ліпше. Любов, та ще твердь.
В цьому комусь розчинитись, щоб ночей не спать
І страждати, і молитись. Зрештою – послать.