хтось чужий з холодного свічада
стереже тотожну половину_
пораз - раз ковтає чорну слину,
голод вовчий має нині владу...
...виснажений погляд щось шукає
у тканині сутінків прозорій_
>
шелестять дошкульно мертві зорі_
пестять нервів витягнуті струни_
ці споруди_ довгі сірі труни_
ці шляхи в нікуди неозорі,
ці короткі рівні амплітуди,
ці слова_ пусті крихкі намиста_
>
хтось чужий завмер на тлі навмисно_
теплий попіл, що вкриває окіл,
має форму кола, що ніколи
не підпустить ближче за належне
двійника, збентеженого криком
непідвласної об’єму тіла тіні_
