Очуміти можна від сенсацій зараз,
Засвітила груди там якась актриса,
Обливалась брудом вся країна мила,
Блазнів підіймала на круті вершини.
Скільки буде світ у помиях гнити,
Дозволяти слабкого топити,
Скільки треба горя винести родині,
Щоб побачить серед виродків людину?
Але зараз треба видавить пухлину,
Що крізь зуби точить, гавкає і ниє,
За законом править і не бачить прірви,
У якій голови плавають у крові.
Де ганебне кодло вигрібає кошти,
Хаос і насилля видирає сили,
Щоб услід кричати наче на базарі,
Що нас обікрали злидні розідрали.
Ні не буде спокою у такій країні,
Де чекають вічність на якесь прозріння,
Вірять, що наступлять кращі й світлі дні.
