Спливає липень зливами з грозою,
Спливає кольорами як вогонь.
Але є час гуляти вечорами,
Приклавши м'яти пахощі до скронь.
Щоб зовсім трошки думка охолола,
Щоб розпач від розлуки відпустив.
І впав би біль той попелом додолу.
І знову став веселим би мій спів.
Спливає липень, серпень на порозі.
Він здалеку махне мені листком.
Букет з них назбирає по дорозі
І заплете барвистим все вінком.
І скоро осінь з синім небокраєм
Мене огорне в золотий сувій.
Промовить : "Все минуле тут лишаєм,
Мерщій туди, до найгарніших мрій..."