солодкий попіл слів,
гірка вода спокуси_
на себе пута сплів
отрутою укусу
просякнута душа
чужої половини
лід щастя / жар провини
птах в дзеркалі ножа_
>
страх – пастка, пам’ять – ліс_
гріх – п’яний дим задухи_
чи прямо, чи навскіс,
змією плоть від духу_
твоє ім’я – пусте,
твої зіниці – прірви,
хто тінь з корінням вирве
до криці приросте_
>
в криницях – прах богів,
на небі – мертві зорі_
пустився берегів
на мілині_ як в морі
розп’ятий на млині
скрип мантри / сміх молитви_
крик – сповідь, тиша – бритва,
сни – хмари кам’яні_