впершись рогами в ніч
з себе регоче тінь_
сплетена з протиріч /
марень/відраз/хотінь_
>
хмари дерева гнуть_
сумніву метастаз_
погляд з п’яти покуть_
награна лють_ чи сказ_
>
рана спокуси_ жди :
другий укус – туди ж_
вимерзнеш чи згориш,-
злижуть вітри сліди_
>
витри скупу сльозу_
слово діли на три_
титри на тло повзуть,
зміщують межі гри_
>
ворон віщує те ж_
кігті в нову кору_
згубиш себе / знайдеш /
здобриш прокислий ґрунт_
>
наче до бою в ніч_
впершись в пробите дно_
сповідь – остання січ,
тиша – п’янке вино_