поступ між “так” і “ні”_
згода – холодна помста_
очі її скляні
наче під хвилю з мосту
дивляться крізь вуаль
п’яних димів осінніх
на перехрестя ліній
згорнутих у спіраль_
>
неба кривавий край_
мертвого листя шепіт_
в реготі диких зграй,
в сірих тіней вертепі
тане одне з імен_
тягне останню ноту_
пам’ять - брудне болото,
прощення - чорний дзен_
>
пост-емоційна фальш_
просто між “до” і “після”_
в котру з порожніх чаш
зламане впало вістря_
пульсу зворотній лік_
склався пасьянс спокути_
награних сліз отруту
фосфорний місяць спік_
