пірнувши під хвилю холодного світла ранку,
насилу ковтнувши щастя короткий крик_
нервово зчіпляючи чорні та білі ланки,
сховавши в глибокий каптур готичний лик_
>
з підступної пастки тричі чужої плоті,
з порожнім холодним мозком, свинцем в очах_
наляканий бляклим сонцем паяц на дроті
торує протоптаний похоті тінню шлях_
>
цей спалах свідомості_ змінене тло контексту_
цей стан невагомості / рани відтятих крил_
дошкульні флешбеки в розмитий фінал краш-тесту,
ці сходи в безодню з іржею важких перил_
>
цей дотик свободи_ токата пустого серця_
цей вишкір погорди_ снігом за комір час_
блукаючим поглядом в дзеркало неба вперся
і висікши іскру відчаю сміхом згас_
