підійти на три подихи ближче
до розбитого дзеркала осені_
в ньому врешті здається все іншим:
чемні демони, хитрі мерці,
сиві жниці з горбатими косами,
срібний серп у кігтистій руці_
>
між високих могил манівці_
підійти на три подихи ближче_
жовч та сажа_ уява скупа_
сонце з інеєм / в оці ропа,
світанковий пейзаж в поволоці,
вздовж забутих шляхів корчовища_
ні снопа,
ні стовпа,
ні хреста_
>
підійти на три подихи ближче_
залоскоче живе суховій_
соняшиння тремтить однострій,
кислий дим розливається в тишу_
перший крок_
тихий крик_
чорний рій_