***
Ще допити каву з філіжанку,
І цигарку допалити у ватран,
Заслонити на вікні фіранку, -
От і північ : tree - two - one…
На годиннику зерО - як треба,
Повертаюсь у твої світи,
Я пірнаю, горнучись до тебе,
З всесвітом твоїм тепер на ти.
Покидають кораблі причали,
І за розкладом злітають літаки,
Десь стрічання і розлук печалі,-
Їм даються відстані взнаки.
Але тут, - ні відстані, ні часу,
І земне тяжіння – то пусте,
Ми вигнанці, відстебнувши пасок,
Летимо туди, - куди несе.