збережи цю емоцію_
долу бруду квашня
все що є – метушня, -
ніч збрехати не дасть_
на засохлу акацію
ворон – екклезіяст,
перехожі роти,
коли дивишся в них,
ніби в прірви могил,
кривлять майже як ти
перед дзеркалом сну
…
і шляхи врізнобіч_
безліч зламаних крил_
за лаштунками слів
причаїлася тінь_
котре зайве ім`я,
течія поколінь,
змій під корінь гріха,
ян обабіч від інь_
>
збережи правду вироку,
чи вузлом зав’яжи_
вітер з півночі широко -
від межі до межі_
відворот вигни в посмішку,
витри ніж об рукав
і до світла, навколішках,
поміж снігу та трав_
