Стражденний край ще на порозі віку
Засвоїти устиг слова скорботні:
Анексія та супостат безликий,
Атовці, "бетеер", небесні сотні,
Корупція, люстрація, майдани,
Блокади, окупанти, пандемія,
Тарасе, досі сковані в кайдани,
Олесе, скрізь звучить твоя надія,
Та в лютому від люті неземної
Той Каїн, що ховав своє обличчя,
На Неньку з братовбивчою війною
Полізло "імператорське" величчя.
Без сорому, брудними пазурами,
Він мріяв, що у серце увіп'ється
Та, створене козацькими бійцями,
З відлунням на всю Землю воно б'ється!
Тому що наш Господь тримає слово-
З мечем прибувший, від меча загине,
Якщо ви не розчули випадково,
Прийміть сигнал наш з острова Зміїний!
Тому що Україна-не Росія:
Не буде зла зі згоди мовчазної!
Бо в нас живе і віра і надія,
Любов до краю та снага до бою!
Любов і єдність-то є наша сила,
Ракета правди знищити не зможе,
У молитвах розправимо вітрила,
Я знаю, Україна переможе!
Трембіти гучно розпочнуть лунати!
Розкаються у зраді братовбивці!
Веснянки заспіває кожна мати,
Як, замість мальв, насіє чорнобривці!
ID:
941432
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 01.03.2022 18:12:57
© дата внесення змiн: 01.03.2022 20:10:27
автор: Bronshtein
Вкажіть причину вашої скарги
|
