Незнайомий хлопче, сталь твоя душа
В хмурий день весняний, пишу тобі вірша
Чорний дим лютує, і горить земля
Чи тебе врятує відданість моя?
Чи тебе зігріє, жар людських сердець?
Зло мало початок, матиме й кінець.
Знаю ти в це віриш, і несеш добро
Віриш в те що буде, а не що було.
Зло вночі приходить, гуркітом лякає,
Краде людські душі, та кудись ховає,
Затуляє сонце, у пітьму кидає
І само від світла, як листок згорає.
В шрамах твоє серце, і ніхто не знає
Яка в тебе доля, що тебе чекає
Нехай твою душу, оминуть тривоги
Яка прагне волі, йдучи до перемоги
