Осінь знов приносить холод,
Проростає наче солод
Почуття солодке і хмільне.
Як же хочеться зігрітись
І в обіймах розчинитись,
Забуваючи, що все мине.
***
Заплітай
Ти мене в свої обійми
В тиші неба голубій ми,
Де нема пташиних зграй.
Заплітай
Сонця промені в волосся,
Що було нам не здалося
І залишиться нехай.
Заплітай...
У бажаннях насолоди
Я тремчу від прохолоди
І вже не боюсь осінніх гріз.
Час минає швидкобіжно,
Пригорнусь до тебе ніжно
І об шию грітиму свій ніс.
***
Заплітай
Ти мене...
