Вересневий ранок чудовий
Ще сонця промінчик теплий.
Ще птахи щебечуть дзвінко
Дзвін церкви лунає гучно.
Так радісно осінь прийшла
І сумно водночас також.
В країні моїй йде війна
Там друзі, там люди гинуть.
Раз по раз десь в далині
Чути сирен завивання страшні.
Гірко стає мені на душі
Там гинуть люди на війні.
Дзвін церковний вже не милий
І сонце сховалось за хмари.
Пташки перестали співати
І чомусь захотілося плакати.
Та я впевнена ми переможемо
Ту силу вражу, московською.
Ми будем радіти ще осені
І дзвонам гучним над церквою.
Валентина Онищук
