І
В твої очі поглянула щойно
І твій погляд піймала, ще б пак,
Ти подумав, що це не пристойно,
Ну ти ба, що за дивний юнак!
Та дивилася лагідно в очі
І хотіла читати думки,
В хід пускала всі чари жіночі,
Ми ж усі трохи відьми жінки.
Приспів
Не відривався вітер від спідниці,
Її невпинно й ніжно розвівав,
Хотів мене вхопити за сідниці,
І прохолодно в ніжки цілував.
Щось стукають підбори безтурботно –
найщасливіша й безліч най най най.
Не зупиняйсь і дми, коли спекотно,
Моїх думок лиш, вітре, не чіпай!
ІІ
Я дивилася в очі зухвало,
Як ховався ти я не збагну
Та мені і цього було мало,
Думаю, а давай підморгну.
Ох яке молоде і зелене -
Червонів метушився і блід,
Хоч свій погляд ховав ти від мене,
Але знаю дивився услід.
