Мамо мені важко, ти бачиш?
Мамо я плачу, ти чуєш?
Немає тебе поруч, мені страшно
Ніхто не обійме мене.
Чому так жорстоке життя?
Чому без матері дитина
Сирота, нікому не потрібна
По світу блукає сама?
І важко, і плаче - не втішать
Чужі усі люди землі.
Чого ж всі жорстокі такі
І жалю немає до сироти?
Зломлена доля, немає просвіту
І лише до Бога в молитві
Несе всю печаль, усі болі
І просить щасливої долі.
Мамо, пробач, що я нарікаю
Така вже ото моя доля
Зостанусь у світі сама я
Бо рідненька, тебе нема поряд.
Валентина Онищук
