Згадай мене, може, самотнього ранку.
Стужа вірве́ться, мов та пелена.
Нічого не можна почати спочатку,
Тепер лиш ілюзія має права.
Згадай мене, може, за чашкою кави,
Холодної кави, якої не п'ю.
Забудь мене ввечері лиш для забави
І знову почни на світанні ігру.
Ми помилялися - ось і розплата.
Пам'ять про мене в тобі не живе.
Усе, що, гадала, сьогодні принада -
Всього́ лиш дотичне, до того ж німе...
12.10.2022