Я любив так як ніхто
Я думав вона Та сама!!!
Хотів женитись і дітей...
Та потім нова школа
Де кричали моє ім'я
Коли читав вірші!!!
Я думав тільки про неї
Я.. досі її люблю
У школі не зводив з неї очей
Мріяв сказати люблю
В компліментах!
Вона .. сама красива
В Поляні! І досі!!!
А я мучусь десятки років...
У неї сім'я і діти
А я всеодно люблю
Іноді сльози котяться
Як океан! Став читати
Тору і Коран!
Стільки років вдавав що не кохаю
А потім нова з'явилась на обрії
Писав їй ідеальні вірші!!!
Вона написала вірш принизливий мені
Я знав ті рядки на пам'ять!
Вона дуже високомірна
І красива і класна
А жизнь моя тепер напрасна
Я їй шість років писав вірші!!!
Пішов сьомий рік!!!
Я вже готовий був на магію
Любу лиш тільки була б моєю
Так у неї чоловік! Вона заміжня
Але! Він її не любив як я
Вибачте шановне панство
За ці ріки сліз у віршах
Я хочу щоб вони обидві прочитали
Як вони поету життя поломали
Я хочу почуття у спокої лишити
Але не можу без них жити...
Хочу на їхні стосунки наплювати
Хочу їм життя зруйнувати...
Життя це енергія психічна
Хочу використати магічно
Так я мічений хочу бути непоміченим
Але ви обидві подивіться мені в очі
Скажіть що я вас не люблю і не хочу?
На правій руці в мене знак
Чорнокнижниця сказала я Відьмак...
Є долі ниті я сильний маг був в минулому житті
Я буду писати попри все! Напишу поему чи ессе
Ваші чоловіки хай не сміють мене бити
Всеодно вони не вміють любити
За удар буде відплата
Собитійний ряд вистроять сили
І вони напевно впадуть у могили...
Я перший ніколи не нападаю
Хоч силу велику можливо маю...
Ще й учениця самої Джуни!!! розчарувала
Не стану сильним магом сказала...
Буду писати куплети
Отримаю славу яку мали Поети
Вона сказала можу стати знаменитим!
Але я чомусь не вірю
Я хочу стати магом !! а не знаменитим Поетом
Хочу приказувати ангелам! Керувати стихіями
Насилати великі урожаї землякам
Магія це круто!!! А що мені з тих віршів???
Цим двом пишу дівкам
Хочу хоча б дружбу
Я їх обох люблю більше життя
З цією любовью піду в небуття
Любов гірше прокляття
В коханні горю як багаття
