І
я (би) покинув усе
що зі дня в день осідає камінням в легенях
я (би) покинув усіх
взяв тільки те що улізе в кишеню
я (би) вхопив свою дівчину
плили усесвітом ніби озерами риби
видимі але ніким не помічені
серед промерзлих лісів та полів голих ми
(би)ІІ
грілися
та кохалися
билися
та сміялися
із недолугих поетів та їх дієслівних рим
вона допивала каву
а я довидихував дим
ховалися у кущах поміж талого снігу
втома від наших злягань
стала спочинком від втоми забігу
гаряче повітря виходило з нашої змерзлої плоті
ми покинули всіх
залишили все на потім
ІІІ
ми забули усіх
залишили все на ніколи
сумувалось хіба що за цигарками та колою
я збирав гірські трави на чай
обривав з дерев китиці
вона гріла воду
і води її вистачало щоб вдосталь напитися
я ходив полювати на звірів
вона тельбушила їх туші
на десерт - наша шкіра
на смак - стиглі груші
сонце заходило
ми повертались в печеру
і забували про приготовану нами вечерю
IV
мисливці пустили за нами гончих
ті знайшли нас
по запаху наших утомлених п'ят на слідах
люди ж зійшлися на запахи тіла жіночого
ми прикинулись що в нас
просто
поїхав
дах
я гарчав
а вони завмирали із мертвими лицями
вона плювалась отруйною слиною
і глина із них потекла сукровицею
насправді вони завжди були глиною
Vодин
скільки стекло з її тіла краплин
солодкого поту - дива
два
кажуть згори
згортай свої табори
три
зима поховала наші орієнтири
чотири
пам'ять стоїть серед наших розп'ять
п'ять
нас привела сюди жага до кохання та злість
шість
в тумані сховався наш дім
сім
блукатимуть привиди лісом
вісім
де ми?
де вона?
де я?
дев'ять
суть насправді лише у процесі
десятьVI
реальність - пересвічений мороком негатив
життя
таїть у собі
примітив
