Опам'ятався ледве після бою,
присипаний землею, поряд зброя.
Будяччя закололо в ліву руку.
Нікого поруч, небо...і ні звуку.
Своє лиш чути серце, стукотіло.
Хоча б маленькі відростити крила,
то полетів би звідси до хатини.
...Вже перша зірка сяє, і родина
збирається до столу на Святвечір-
діду́х, кутя із медом. Ось предтеча,
Бо Божий Син родився. Спів вертепу...
Молитва і думки в холоднім степі,
що дав йому притулок серед ночі.
- Земля сира, не м'яко, - він шепоче. -
Де ж побратими? (Раптом ...кроки чути.)
- Здалося. Він покинутий, забутий.
Ліхтарик засвітив в обличчя прямо.
- Живий хлопчина! Ніби руки мами
Торкнулися, пі́дняли і поне́сли.
Врятований! Усмішка в піднебесся.
Зворушливо... Дай Боже усім воїнам залишитися живими і здоровими! Подяка їм і уклін,за боротьбу, за нашу Україну!
Світланочко з Святами ВАС! Миру, здоров*я! Всіх земних благ! Добра і любові!