якби зустрів мене бог і спитав, яку б я хотіла долю,
я мабуть розмріялась би, але не знала що відповісти.
а потім відчула би, що завжди найбільше хотіла волі,
такої, щоб з тими, кого люблю, не існувала відстань.
такої свободи, щоб жодних меж, лиш власний важливий вибір.
казати, що думаєш, без табу, ділитися почуттями,
літати по світу і власноруч шляхи будувати ніби,
творити дива і з самим життям кохатися до нестями.
якби мене потім той бог спитав: "а що ж тобі заважає?"
я б мабуть багато знайшла причин: традиції та закони,
обов'язки, правила і мораль, що давлять людей без жалю,
роботу, родину, і гроші теж, залежність від них до скону.
"якщо ти так хочеш чогось в житті, чому ти цього не чиниш? -
сказав би він потім, - дивись, ще є у долі сторінка біла!"
а потім, можливо, як справжній бог, мені показав причину.
я б мабуть впізнала у ній себе
і трохи зніяковіла.
8.03.2023
