"В штана ховається великий зміст.
А в коханні - велика сила." (с) :)
Коли Агнес побачила слова своєї пісні на чужій сторінці - вона закипіла. В її голові одразу почали вистрибувати, наче попкорн, спогади про сусідську дівчинку-циганча, яка поцупила з їх загального балкону шорти чи штани, важко було пригадати, це ж було 30 років тому, а її мати привела дівчинку вибачитись. Говорила звісно ж її мати, а дівчинка стояла похиливши голову. І що справді дивно, що чітко запам'ятались слова, які мати сказала їй: "Красти в сусідів не можна." Агнес було шкода дівчинку, вона б віддала їй ті штани, які пошила мати, на які усі звертали увагу, бо були вони з яскравим квітковим принтом, великими нестандартними кишенями, та ще й нового модного фасону по типу банани. А мати могла б пошити нові.
Але, дорослим перечити не можна, тим більше коли діти беруть щось без дозволу.
Невдовзі сім'я циган переїхала і як склалась доля тієї дівчинки невідомо. Але Агнес сподівалась, що дівчинка не затаїла образи на неї, що вона не віддала їй свої улюблені штани.
Далі почали вистрибувати більш витриваліші спогади. Коли сестра брала без дозволу речі і ті речі зникали кудись безслідно. І допитатись де вони було неможливо. Відповідь сестри завжди була: " Я не знаю."
А через деякий час речі були поміченими на фото однокласниць сестри.
Чим не карма?! Чи може цигани зачаклували весь одяг і тепер він зникв сам по собі? Вже тоді вона пошепки почала промовляти фразу "більше своє не віддам" але зникнення продовжувались.
І в пам"яті почали вистрибувати найміцніші спогади, про чоловіка, який зникав кудись поки Агнес була при надії.
А потім він розказував історії, які зовсім не співпадали з історіями його друзів. Але по законам природи - все таємне завжди стає явним. І дружина його друга за філіжанкою кави проговорилась Агнес про місцеву хвойду, яка працювала під прикриттям вчительки з малювання і вчила їх дітей, а також всім пропонувала свої безумовні послуги, включаючи їх чоловіків.
Ох, як Агнес хотіла тоді віддати тій "художниці" свого чоловіка.
Але він, як і ті штани, які усі хотіли мати собі, лишився висіти на свому місці у темній шафі, а Агнес перестала носити штани і перейшла на сукні вільного пошиву.
