Друже, ти мир Христовий у душі своїй маєш?
Тоді, коли стаєш на молитву -
Своєму кривднику прощай.
Не вдається прощати?
Будемо на святе і грішне зважати.
Непослух Богу -
Хіба не гріх?
Закон Божий -
Міцний то горіх.
Важко його розкусити,
Легше яблуко розбрату спожити.
І спокусив жінку
Змій сатана.
А заповідь Божа була -
Не руш!
За непослух кара чекає.
Рай свої двері для людей зачиняє.
Та до нього можна знову ввійти -
Через Ісуса Христа.
"Я - Двері. Хто ввійде крізь мене - спасеться..." ( Ів. 10.9-18).
Заповідь нову Христос нам дає . Люби!
Люби людину, та не гріх
І розкусиш твердий той горіх.
Відведено Богом кожному час,
Щоб віднайти втрачений рай.
Інакше - пекло чекає усіх.
А коли зупинить Господь час,
То що чекатиме на нас?
Чи мир Божий і любов його
У душі нашій є?
А чи злоба, гнів, образа, мов зараза
З"їдає душу.
Та віднайдемо втрачений рай -
Христа Спасителем своїм визнавай!
