Як кульки повітряні наші серця,
Наповнені ніжністю, щастям, коханням!
Минулі гріхи відійшли в небуття,
Ми здійснюємо наші шалені бажання!
Воркуєм до півночі, як голубки,
(Ні-ні, ми не сови, а лиш захопились)
Ледь юності пам'ять згадає роки,
Як ми у минулому вже розчинились!
Ми жайворонки - світанкові пташки,
Взаємно щебечемо - Доброго ранку!
Нам ніжно дзюркоче струмочок дзвінкий,
І зорі всміхаються аж до світанку.
Ми близьким даруємо радість свою,
Теплом і турботою їх наділяєм.
Ми кажемо просто: "Кохаю! Люблю!",
А потім у риму усе загортаєм!
Живемо сьогодні і іноді мрієм,
Про наше майбутнє, про зустріч, сім'ю.
Нас пестить удвох теплий вітер надії,
Самі визначаєм ми долю свою...