Як ми станем чужими й дорослими,
А життя піде своїми кроками,
Пам'ятай, як ми були хорошими -
До того, як стали з пороками.
Пам'ятай, як то було у дитинстві,
Так легко і просто: як і є у дітей.
Все звуки у світі були барвисті,
Лишилось сказати лиш пару речей.
Ось наша сторі добігла кінця.
Так буває, не вийшло. Та і ми не старались.
Час починати тобі інші житті.
Тільки б уроки минулого не забувались.
Це буде востаннє — мій лист завершальний,
Поставлю я крапку у цьому есе.
На фоні лунають акорди фінальні
Я буду вдячний завжди й за все
