1
Летять білогруді лелеки,
Хто зранку, хто ввечері пізно.
І плачуть високі смереки,
Сумують спустошені гнізда.
Не знають, як можна вмістити
Життя у маленьку торбину.
Розбіглись лелеки по світу,
Рятуючи власну дитину.
Приспів:
А серце болить і палає
І рветься думками додому.
В чужому далекому краї,
Усе навкруги незнайоме.
Звивають гніздо край дороги,
Шукаючи віття калини.
Чекають щодня перемоги,
Лелеки - жінки України.
2
Ви чули, як плачуть лелеки,
Дитину до серця приклавши?
Як крила рятують від спеки,
Свій біль від усіх приховавши?
Бо вдома чекають смереки,
Та поспіхом кинуті речі.
Вертайтеся, білі лелеки,
Скоріше до ваших гніздечок.
Приспів:
А серце болить і палає
І рветься думками додому.
В чужому далекому краї,
Усе навкруги незнайоме.
Звивають гніздо край дороги,
Шукаючи віття калини.
Чекають щодня перемоги,
Лелеки - жінки України.