Було наше літо,
Любились,як діти,
Бігали в поле
По сонячні квіти,
Веселі,щасливі
Дівчата в віночках
На косах.Красиві!
Дзвінкі,як дзвіночки.
Дивився на тебе
Закоханий мабуть,
Краса твоя, й квіти,
До тебе так вабить,
Ситцеве плаття
В білий горошок
І посмішка мила,
Приємна,хороша.
І було щось дивне,
Стрічатись бажання,
Мабуть проросло в квітах
Перше кохання,
Летіли на зустріч
Бистріше чим вітер
І знову збирали
Вдвох сонячні квіти.
Закінчилось літо,
Зав'яли ті квіти
І ми перестали
Тим квітам радіти,
Вже осінь на дворі
І ми вже не діти,
Дарую тобі вже
Осінні я квіти.
Ті ж очі яскраві
І посмішка мила
Квіти то радість,
Любов-то є сила,
Осінь - не вирок
Живе ще в нас літо,
Дарую з любов'ю
Тобі теплі квіти.
Дуже гарно! 
Сторінки життя - гріють почуття... Спогади -як квіти...серденьку радіти! 
