Медові персики в сонцéвому просеко!
Сливова кава і в'язкий тютюн в Мерло!
Кисленький рислінг вабив смутком терпко!
Але найбільш любив я Божоле Нуво!!!
Та раптом вінценосна слабість із (В)Уханя
Порядно зіпсувала "пляшкове вино".
І настрій зник, і більш ніхто не надихає:
Такої меланхолії не відчував давно.
Я жбаник "відкорковую" лиш від потреби,
Якщо би зміг, одну джерельну б воду пив!
Але нутро виводить буркотливі трелі,
Й нічого з тим не зробиш: по життю — упир!
На щастя, осінь заколише буревієм,
Тож кілька місяців я спатиму в льоху.
Насниться сон: вино у венах тихо зріє —
Бо стане фільтром сніжно-льодовий кожух...
І знову є медові персики в просеко,
П'янить сливова кава і тютюн в Мерло,
Духмяністю прозорий рислінг надить терпко!..
Я вкотре насолоджуюся Божоле Нуво!!!
Вірш на марафон чудової @poetry_ua #винонадихає
