| Сторінки (1/92): | « | 1 | » |
Заосенілая, безлюдна
Місцевість журна навкруги.
Куди не глянь - до болі скудна
Пожухла порість без снаги.
Скорцюблені листочки щільно
Навколо стовбурів вляглись -
Неначе крони і коріння
До зміни місць своїх вдались.
Не чути навіть цвірінчання,
Не кажучи вже за "курли".
І так самотньо - бо останні
Птахи у вирій відпливли.
*Відлюдне місце (фр.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809594
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.10.2018
На лісостепових просторах
Ще з незапам'ятних віків
Занурене коріння роду,
Що в Київській Русі зміцнів.
Нащадки ми слав'янських антів,
Осідлих здавна по Дніпру,
У війнах хрещених в багатті,
У вчинках відданих добру.
Ні кочових племен навали,
Ані царі, ні королі
Не знищили, як не бажали,
Дух поневолених братів.
Всі утиски, голодомори
Пережили ми завдяки
Співучій нашій рідній мові
Й меті одвічній козаків
Про вільну неньку Україну
З державним устроєм її.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806526
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.09.2018
Клубочаться химери хмар
У все нові чудовиська;
Хто дмухає у той димар
Звідкіль цей жах виводиться?
Як лиховісні дії зла
Вони потворно купчаться,
Нуртують, рвуться - мов бджола
Дать меду, знать, готуються.
Ось ошалілий буревій,
На друзки все шматуючи,
З безодні, неабиякий,
Проливсь дощем, святкуючи
Під гуркіт грому, блиск вогню,
Жахливих дій збіговисько,
Постійну їхню маячню,
Над глуздом посміховисько.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805938
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.09.2018
Та може і існує правда
За синім маревом небес,
Та на землі одна неправда
Завжди пригнічувала плебс.
Двоістості лиха природа:
Багатії та бідняки -
Завжди була бичем народів
І загоняла люд в пастки.
Як світ стара біда - нерівність:
Могутніх хижисть гне слабких.
А деж та Божа справедлиість,
Що в інтересах прав людських?
Девіз: "Ні хлопа, ані пана",
Щоб посполитим вільно жить,
На Січі виникне і стане
Наріжним каменем століть.
Вони ж на Січі, на Кубані
Демократичний устрій, ба!
Створили вперше, свити драні,
Знедолена ця гольтіпа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803285
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.08.2018
До сонця пнеться віття,
Напружуються бруньки;
Ось-ось провісник літа
Візьме сніги за грудки.
І повенем з лук зійдуть
Вони,заплямив мулом
Моріг,щоб напослідок,
Напакостивши, спурхнуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776352
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.02.2018
Нічний туман ховає на каштанах
Останнє листя все в іржавих ранах.
І точе шашіль темної тривоги
Мої думки всім відчаєм розлогим:
Що ранок більше, може, й не настане,
І не зігріє сонечко рум'яне,
А хоч зігріє, то не та вже радість,
Бо не лікується хвороба старість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776227
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.02.2018
Мов варта степів на кордоні,
Тополі на чатах струнять;
Й хоча вони і на припоні,
Все ж рвучко навкруг майорять.
Могутні стовпи-хмарочоси,
Щоб вищисть свою довести,
Верхівками крон чешуть просинь
Небесну постійно в житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2017
Под вьюги завыванье снежинки на юру
Роятся мотыльками, затеяв стуж игру.
В сугробы, спотыкаясь, несутся кувырком,
И в высшем пилотаже летят лихим нырком.
То юрким слаломистом, меж стынущих стволов,
Несутся, смерчем взвиты, взрыхляя пышный кров.
То мглою серебристой закроют свод небес,
То в ветви крон врезаясь, секут их словно бес.
Узор кристальных льдинок пленяет чудом глаз,
Как будто стёкла окон оделись в канифас*.
Когда мороз лютует и голос, как топор,
Висит, не колыхнувшись, на воздухе, а двор
По пояс в снег укутан - люблю, накинув плед,
Усесться в мягком кресле с камином тет-а-тет
И, фолиант листая, в него уткнувши нос,
Читать, пока не смежит мои глаза Гипнос**.
*Хлопчато-бумажная ткань с рельефным рисунком.
**Бог сна (греч. мифология)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764634
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 07.12.2017
В витражах заката хаос
Фееричных облаков:
Колоритный блеск контрастов
Кошенилевых цветов.
Роскошь красочных оттенков
В буйстве взветренных небес -
Словно шалости агентов
Сверхъестественных чудес.
Фиолетовые сгустки,
Превращаясь в жгучий мрак,
Порождают в теле жуткий,
Тягостно-зловещий страх.
Не пойму оцепененья -
От кромешной темноты?
Иль от зарева виденья
Величавой красоты!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760203
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 13.11.2017
Поема
Вечірній промінь тільки кане
У дивні обшири Творця -
В нічній пітьмі Вельзувел стане
Бентежить розум і серця
Ще недоторканих пороком
Під невсипущим Божим оком
Плеяди юнаків та дів
Спокусою дерев плодів,
Чий смак покуштувавши Єва,
Й Адама звабила, дієва, -
За що Всевишній їх обох,
Як справжній, мудрий педагог,
Пустив на землю, щоб трудами
Вони спокутували в драмі
Житейських негаразд свій гріх,
І щоб було їм не до втіх.
Пізнавши тонкощі лукавства
Вигнанці з Благодаті Царства,
Забувши горя відчуття,
Пустили в світ своє дитя,
Щоб в виконання заповіту,
На нього схожими, як квіту,
Було людей на цій землі -
Такому для всіх них житлі.
А як додумався Учитель,
Єдиний в світі небожитель,
Не маючи подоби в тім,
Створити жінку - над усім
Неперевершену красуню,
Таку собі людську мамуню,
Безпосередньо щоб вона
В один і той же час одна,
Як пташка в домі клопотала
І побуту лад придавала,
І наповняла все теплом, .
Комфортом, світлом та добром.
Дітей плодити не втомлялась
Й про них постійно піклувалась
Від крику первістка її
До дня закату у житті.
Нестатки всі, як раб терпіла
І хрест покірності носила,
Гріха як вічную печать
За знаттєлюбну з віку стать.
За куховарством та горшками,
За живністю і пряж мотками,
За вихованням дітвори
Та з мужем деякої гри,
Завжди була і мастериця,
І граціозна, як цариця.
І чоловіку не по-за
З'являлась , як гнучка лоза,
Лицем - біліша горностая,
І тілом здобним, як в Данаї.
Та йще, наперекір всьому,
Завжди подобалась йому.
А пестощами любострастя,
Чуттям суцільнішого щастя,
Екстравагантністю ерот,
Стелила б шлях йому у грот:
У цей куток - чертог комфорту,
Для любощів - немов курорту,
Де зграя гострих почуттів
Бентежить дух чоловіків
Та так, що їх лишає розум -
Чуття таке, що під наркозом
Вони знаходяться в той час
В жіночих пастках різних ласк,
Що ними Гея одарила
Жінок - і їхні це вудила,
Якими цей славетний рід
Веде мужчин всіх до бескид,
Як стадо здатливих баранів
За допомогою обманів.
А їм верзеться інше щось:
Що їх привів в нірвану хтось,
Й вони, як первістки творіння
Та й ще свого зарозуміння,
Себе вважають панівним
У світі видом й ревно цим
Завжди піклуються завзято,
Та так, що жінка в них прим'ята,
Без права вимовить й словця
Супроти диких примх самця.
А речуть що його уста -
Суть откровення Божества
Й обов'язкові для усіх,
На душу щоб не брати гріх.
А похідна з його ребра
Безглузда жіночка-раба,
Приречена усе життя
На нього, як на відкриття,
Дивитись та тримать закони
(Народів різних забобони)
Легенд із Біблії, Корану
І зводів іншого дурману,
Трактуючи її талан:
Це знати, хто у неї пан.
Вона ж у нього кокетуха,
Грудасто-повна сміхотуха,
Як іграшка для всіх утіх,
Його щоб ублажати хіть.
Притім у вірності подружжю
Була надійна в жар і стужу;
І навіть в подумках своїх
Мужчин не мала знать чужих -
Не то, за цю ось мелодраму,
Попасти можна і у яму,
В якій неввічливий народ
Її заб'є без перешкод.
А перелюбник цей відомий
Й мазунчик долі вікопомний
Почне шукати аромат
Нових чуттів в красі дівчат,
Та у відлюдді буде здатним
До забуття розкошувати
В обіймах нової крові,
Допоки хватить сил своїх.
Хоч будь він з виду Квазімодо,
Умом - осміяним народом,
А ще із комплексом бридких,
Не так важливих, як дурних,
Манер, привичок і замашок
(Щоб не було про них і згадок) -
Він хоче з комплексом цих вад,
Без зайвих будь-яких завад -
Цнотливим володіть дівицтвом,
Хоч називати це каліцтвом
Його ума ще задарма -
Бо бісових це сил пітьма.
Адже вся сила злого духу,
Як надокучлива та муха
Ятрить усе його нутро
Так хитро, мов той біс в ребро:
То видива в снах зображає,
Як він вродливиць оголяє
Й смакує голизною їх -
Такою збоченністю втіх.
То, прищепивши дух геройства
До ницого його вельможства,
Скоріш кидають в вир війни,
Де він, без почуттів вини,
Бездумно гарбає, вбиває
Й жінок нещасних покоряє,
Насиллям звершуючи акт,
Шаленому розгулу в такт.
А потім трунком напоївши,
Як треба розум замутивши,
На стійкість витримку його
Вивчають, ще й слова арго.
Бо молох кожної війни
Без Вакха - друга сатани,
Як та любов без поцілунку,
Бо порознь - плачуть "друзі" лунко,
А разом - наче благодать,
Їх шлюб як бич - що йще додать?
Він стільки викосив народу,
Залишивши сиріт без роду.
Та що йому до всіх цих бід,
Коли ума зхолонув й слід -
Він розчинився в алкоголі,
Не стало в нього й крихти волі -
Зостався тільки грізний рик
Та дикого оскалу лик.
Так зрілих літ проводить час свій,
Без клопотів за шлях хвилястий,
Наш недоладний ловелас,
Хоча пора йому вже лаз
Знайти в життя для нього гідне,
Бо може статись що загине -
І він з законною жоною
Вирішує знайти спокою.
Жона, як острів в океані,
Коли команда корабля,
Пошарпаная в урагані,
Почула з щогли клич: "Земля" !
Полуживі та напівтрупи
Повзуть на берег із "шкарлупи"
Подалі від блукань усіх -
Безпутних в молодості втіх.
Їх вабить твердь. Вже остогидло
Друзякам зріти в п'яне рило
Й рутинним часом поділять
Подруг нежданих, завалящих,
В житті розбещенних, пропащих -
Не вік же їх задовільнять.
Скрізь воду, вогнь і мідні труби
Пройшовши, мов скрізь зла заруби,
Почати з чистого листа
Їм захотілось неспроста
Своє життя, бо надоїло
Тинятися, як той мудило,
По світу без якихсь турбот
Про свій сімейності оплот...
Край вогнища кровинки-дому
Струмить дим отчого полону.
Яке блаженне в нім життя,
Мов в стані самозабуття.
Безгрішна, як дитя жона,
Що в казці вірная княжна,
Хвилюється, убита горем, -
Не спить, не їсть -все ходить морем,
Вдивляється у кожний бік -
Звідкіль приплине чоловік?
І ось - о диво, грім небесний!
Посеред дня на лоні хвиль
Він, мовби жданий гість почесний,
Причалює хтозна звідкіль.
В жоні ні злості, ні докору -
Лиш здивування у очах:
Це він, гульвіса, так, без спору -
А держиться, як падишах.
Із гідним виразом гримаси,
В бажанні витримать фасон,
Він з уст не вимовля ні фрази -
Від неї жде низький поклон.
Йще, щоб сповідалась поштиво:
Цнотливий як тримала піст
В житті без нього, та правдиво,
Бо відповість за хибний зміст.
Але ніхто не мав підстави
При зустрічі із ним хоч раз
Його уїдливо знеславить
І виставить це напоказ.
Забути й дітям не давала,
Що є отець - сім'ї глава:
Його портрет все цілувала
І, тато, тато, повторяла
Як дорогі усім слова.
Його підозри, з часом скромно,
Усунулись, як грізний сон.
Її дбайливець безсоромно
У ліжко рветься, як на трон.
Він хоче знов зацарювати
Й довести: влада - боротьба,
Не дати їй засумніватись,
Хто господин, а хто - раба.
Та всі даремні хитрування
Його лукавого ума;
Мистецтвом волі гальмування
Вона зробилася німа.
Мов зради не було ніколи,
Цинічних вибриків, погроз,
Негідних лайок, злих уколів,
В яких він справжній віртуоз.
Була би хоч одна проблема -
Сама наложниця гарему
І та б згоріла від стида,
Узрівши, як вона гойда
Своїми пишностями дзвінко,
Та так, що збуджує в нім стрімко
Душевний жар, а з ним і хіть,
Що неспроможний він узріть
Як попадає в казку сну,
Де бачить рідкісну весну:
В устах її чарівні речі -
Пісні пташиної малечі;
В очах - відвертість почуттів,
А тіло - аромат лугів.
Спокусливий вогонь бажання,
В якому здогадка ясна,
Збудив у ньому сподівання -
Пройшла відчудження війна.
Його чванливості погорда
Переливала через край,
Грудину розпирала гордість -
Хоч ти йому наступну дай.
Він неосяжне, ба, осяжним
Зухвало хоче мать сповна,
Щоб голоском своїм привабним
З святою втіхою вона
І слух, і серце потішала,
І з придихом йому шептала:
"Мій милий, славний, дорогий,
Я - плоть твоя, ти ангел мій.
Коли тебе побачу - млію,
Я стримувать чуттів не вмію,
І лихоманить всю мене
Без тебе, сонечко ясне.
Ти відвернешся - умираю,
Ти усміхнешся - воскресаю.
Ти найдорожчий в мене клад,
Який дає життю заряд.
Тобою дихаю, страждаю
І долі іншої не знаю.
Ніхто тобі - лиш я одна
До гроба вірная жона".
А він - монстр волі злої крові,
Нахмуривши сердито брови,
Без зайвих, як на то розмов,
Умом ширяє в висі - мов,
Сентиментальні ці промови
Йому проїлись - він в розмові
З самим Зевесом про дуель -
І злинути, як журавель,
На сам Олімп він завжди марить,
Й ніхто йому в цім не завадить,
Щоб наодинці з ним зустрітись
І як Титани теж схреститись,
Та неодмінно, що в цей раз
Проб'є його триумфу час.
Закоханий як дурень в славу,
Йому б очолити державу.
А йще він силиться судить,
Яким би зараз був цей світ,
Якби Русь, замість Візантії,
Рим похрестив - були б події
Інакші. Все було б не так -
Сказать вірніше: перетак.
Отак він в небесах літає
І плинність днів не помічає.
Життя ж - як талая вода
Стікає в землю, а за нею
І наш герой тропою тею ж,
Спустився до царя Аїда.
Була співуча панихида.
А на поминках всяк хто знав
Його в житті земнім, згадав,
Яким він був вітцем прекрасним,
Жоні - коханим мужем сласним,
В компанії у будь-якій
Був, як завжди, у доску свій
(Небіжчиків шанують честь,
Й ніхто не скаже про безчесть).
Яким він був завжди у ділі? -
То зовсім я не ставив цілі
Конкретний образ розгорнуть,
А лиш в штрихах подати суть
Того, що бачу я незручним
У вчинках мужиків - відсутні
У кого розум, й совість спить,
А їх таких не полічить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754604
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.10.2017
Поэма
Ты грызёшь меня как вошь,
Что ни слово, то в нём ложь.
Я чешу себе загривок
Не от боли - от ошибок,
Что пришлось мне допустить
С той поры, как взгромоздить
Мне пришлось тебя на шею.
Ох! как ловко ты мне ею
Научилась управлять,
Что себя я отстоять
Не могу - иссяк весь порох -
Может лучше было посох
Взять и по миру пойти,
Чтоб с ума вдруг не сойти,
Каждый раз твои капризы
Выполняя и в репризы**
Натыкаясь без конца.
Я в безвольного юнца
В зрелом веке превратился
И с пути совсем я сбился,
Понуканием твоим
Только движим и гоним.
Как наездница лихая
Ты, мне шпоры в бок втыкая,
Мчишь, во всём чтоб поспевать -
Прыть мотовки показать.
Чтоб за модою угнаться
И на людях показаться
В высшем свете в неглиже,
Ты готова в вояже
Непрестанно находиться
И от радости вверх взвиться,
Если вкусу твоему
Вещь пришлась не по уму.
Ну, а в части холить тело
Ты, подруга, охренела:
Надоумилось тебе
Пирсинг сделать на губе,
Но не на горизонтальной,
А в интимности - фронтальной.
Только где на месте том,
С внутрь продёрнутым кольцом,
Сможешь ты "порисоваться" -
Это ж те не красоваться
Ожерельем на груди,
Чья на выкате, поди,
Больше чем предел приличья;
За такое вот отличье
Мне приходится краснеть,
А тебе поднатореть
В скромном образе мышленья
Нет ни капельки терпенья.
И попытки втолковать
Иль заставить понимать -
Ни к чему здесь не приводят,
Только душу мне изводят,
Как тебя тут не страши,
Кол хоть на главе теши.
Вот когда я на работе Упираюсь рогом в поте -
На нудистском пляже ты
Тешишь блудные мечты.
Лишь теперь мне стало ясно,
Почему тебе так страстно
Захотелось проколоть
Тела чувственную плоть.
Ну да ладно; если б это
Было финиш-пируэтом
Во всех выходках твоих
И касалось нас двоих.
Но в ночном стриптизном клубе
Завсегдатаем, супруга,
Стала ты, и потакать
Этим шалостям и дать
Повод для ехидных сплетен
Не намерен я, и степень
Всей вины твоей пред мной
Я всерьёз решу казной.
Сумке, что от фирмы "Прада"
Будешь ты теперь не рада -
Кукиш в ней и сквознячок
Сядут рядом на сучок.
А без маски макияжа
Что ты стоишь, если даже
Кот домашний наш и тот
Здесь тебя не узнаёт.
Ты когда была в музее
Иль в картинной галерее?
Слушать оперу, балет
Посмотреть - в тебе сил нет.
А вот шастать по тусовкам
У тебя, глядишь, сноровка
Проявляется всегда.
Заморочек череда, Чем ты голову мне сушишь,
Той порой как горло душишь,
Ох! как стала мне претить.
Это чувствуя, ты льстить
Начинаешь мне под случай,
Расслабляешь как получше,
Все пускаешь чары в ход -
И тогда наоборот
Начинает мысль крутиться.
Я готов уже забыться
Тем, чем только что грешил
И тебя во всём винил.
Прихоти мои проснувшись,
Тела жаркого коснувшись,
Жгут от вида наготы.
И когда на ложе ты
Ручкой-кисточкой на спинке
Начинаешь гнуть ворсинки,
Возбуждая нетерпёж,
Тут во мне ершистый ёж
Начинает вспять колючки
Отгибать и в закорючки
Их от неги превращать.
Как же здесь не верещать?
В похотливом весь угаре
И подъёма сил в ударе -
Я ловлюся на живца:
Ты, воркуючи, словца В уши мне заносишь нежно;
Сколько раз я безуспешно
Их старался не впустить.
Но какое! Сразу мстить
Начинаешь ты в постели,
Намекая, что в борделе
Всё дороже, и что ты
Можешь от меня уйти.
Здесь, прижатый к стенке фактом,
Я, чтоб не было терактов,
Соглашаюсь на манто,
Не из драпа, а на то,
Что командою спецназа
Охраняется от сглаза
В меховом бутике и...
Хошь его приобрести,
То расколешься на сумму,
От которой страшно думу
Начинать, но всё же я
Упредил зло бытия.
Но надолго ли - не знаю,
Тяжело я догоняю
Взлёт фантазии твоей,
От которой мне ,ей-ей,
Так бывает тошнотворно
Той порой, когда проворно
Ты припарки ставишь мне
В лом возможностям вполне.
Под стеснительную клушу
Конспирируясь, как грушу
Ты трясёшь меня со всей
Хитромудростью своей.
Умно ты меня "разводишь",
Постоянно хороводишь.
В мире внутреннем твоём
Аномалий хоть ведром
Черпать - всё напрасно будет -
Кладезь дури не убудет.
Твой пожизненный девиз -
Каждый день что ни сюрприз,
Связанный всегда с деньгами.
Как ни шевели мозгами -
Род загадки не простой -
Хоть об стенку головой
Бейся - всё безрезультатно,
В голове твоей всё штатно,
Всё по полочкам лежит
Для того, чтоб праздно жить.
Деньги для тебя лишь "мусор" -
Ты утильщик - знаешь мудрость,
Как сей "хлам", ни дать ни взять,
В радость жизни превращать.
*Просторечные выражения, не свойственные
литературной речи, здесь применяются для
создания специального эффекта.
** В музыкальной пьесе - повторение известной
части. Нотный знак этого повторения.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752984
рубрика: Поезія, Поэма
дата поступления 30.09.2017
Пожар осенний полыхает
На кронах фресками румян -
Стихия увяданья знает
Секрет прельщения краян.
В ленивой пышности покоя
Невнятно шепчется листва,
За будущее беспокоясь,
Безрадостно, жива едва.
Усталость всюду и истома
Венчают гаснущий пейзаж,
Как будто бы напала дрёма
На весь под небом эрмитаж*
*Нелюдимое место (франц.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752825
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 29.09.2017
Втікають звіт за очі
Вкраїнці за кордон -
Бо стало рук робочих,
Як гною тут, пардон.
Де їм застосування
Знайти, бодай народ
Знав краще існування,
Наперекір негод?
І вже ми незалежні,
І вже парламент свій -
Та чом життя належне
Не йде в країні цій?
Бо олігархи наші
Здебільше крадії,
Аніж успішні справді
В ділах господарі.
До того ж патріотів
До рідної землі
Немає з них і йоти -
Тому ми у імлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752483
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.09.2017
Бум пильності до розуміння
Історії нашої в тім,
Щоб всім довести, що коріння
В нас різні з москвитами, й в тім,
Що Русь відтворили незмінні,
Центральні її племена;
Й колиска вона України -
Ніяк не царата. Бог зна!
І їхньою б скільки брехнею
Нам "пудрила" б тямку Москва,
Не тільки тоді як під нею
Були ми не вік і не два.
А вільні й самі розібрались
В минувшині предків своїх.
До істин глибинних дістались,
Розставивши крапки над "і".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751848
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.09.2017
Ты сошла с небесного светила,
Взглядом лучезарным ослепила,
В душу тёплым птенчиком забилась,
Жизнь с тобою вновь возобновилась.
Дай в лучах твоих мне отогреться,
Негою пленительной зажеться,
Истомиться в безмятежных ласках,
Счастья испытать, как в лучших сказках.
Я не знаю, как сказать про это:
Я своей зимой ворвался в лето,
Или ты в своём зените лета
Привнесла в мою обитель света.
Может, там, вверху, тот, кто над нами,
С целью перепутал нас годами?
Чтобы надо мною поглумиться,
Повелев нам вскоре разлучиться?
И, когда "курлы" кричала стая,
В дальний край с тобою улетая,
Мной овладевало чувство страха -
Словно жизнь пришла к порогу краха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751362
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.09.2017
Непроизвольное движенье головки вполуоборот
И взгляд испытуеще нежный как трогательно душу жжёт.
Знать, чары вольного народа лишь в ней одной в узор сплелись
И умилительно тревожно во мне тоской отозвались,
Когда в испуге, покаянно, чуть в замешательстве она
К мужчине своему прильнула, всем видом говоря:"Верна Ему, и миг расслабленности значит не более чем бред,
И нет причины в этом видеть лукавства иль измены след".
Непроизвольное движенье головки вполуоборот,
В глазах подавленности пытка - обычаев столетних гнёт.
Знать, доли женские народа на жертвеннике бытия -
Самопожертвованье воли в житейской драме забытья.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751058
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.09.2017
Ты замужем уже наверно;
И дочь-малютка на руках
Тебе лепечет откровенно
О самых сокровенных снах.
Агукаешь ты ей, ласкаясь,
Ручонки нежно теребя,
В глазёнки ей, не отрываясь,
Глядишь и видишь в ней себя.
Весь мир лишь в ней! В делах, заботе,
Вся в суете день ото дня.
В твоём судьбы перевороте,
Молю, хоть в сне, зови меня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750785
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.09.2017
Шутка
Она сонеты вслух читала,
В словах чеканя каждый слог,
А я, как чокнутый астролог,
Глаз оторвать никак не мог
Ни с звёзд, ни с неба, а с лучистых,
Искрящих вдохновенье глаз,
Под струй поток тех взоров чистых
Я тщусь попасть в который раз.
Я ей флюиды посылаю,
Гипноза импульс - всё, как маг,
Но встречный взгляд не ощущаю -
И осознал, что дело - швах*.
Был бы корнет** - я б на дуэли
Его бы быстро уложил -
Но здесь сонет: он с колыбели
Её как дочь свою любил.
Он врос в неё, он растворился
Во всём, что в теле только есть.
Был бы я химиком - включился б
И здесь в борьбу, имя честь.
Его б я выделил в осадок,
Потом бы выпарил и сжёг,
А пепел, как велит порядок
Пустить бы по ветру я смог.
Я думал, что война мужчины
Со слабым полом - лишь пустяк,
И, подтянув словес дружины,
Я сразу сам попал впросак.
Сонета визави в атаке
На слуховой мой аппарат
Меня держала как на плахе -
Ну настоящий супостат.
Ретировался я мгновенно,
Чтобы полней поймать кураж,
И в уши вату ткнул манерно -
Я в ночь пойду на абордаж.
Вдруг тишина кругом настала,
И кайфа блажь меня объяла.
Её слова уж не гремят
И сердце мне не бередят.
И взгляд её уж не серчает -
Она лишь негу источает,
Мне наполняя телеса -
Во мне творятся чудеса:
На нижнем этаже движенье -
Сверхчувственное ощущенье,
Как будто сто Шахерезад,
Прогнувшись выставили зад;
И я, от пресыщенья видом,
Насытив страсть, вдруг обомлел -
Меня обдуть бы свежим ветром,
Чтоб я обсох и не упрел.
Я в теле ощущаю слабость
И безразличья беспредел -
И не такая это радость,
И почему я столько млел?
От этих славных поэтесс
Лишь сердцу боль да нервам стресс.
Чтоб я ещё что не "сморозил".
Зачем вообще нам вместе быть?
Она ссонетилась, я сгрёзил -
Как два придурка будут жить?
И что мне взять с таких поэтов,
Что только вдаль стремят свой взгляд -
Закончатся венки сонетов -
Гирлянды рондо станут в ряд.
*Безнадёжное дело(нем.)
**Первый офицерский чин в царской России.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750507
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.09.2017
В заграві неба догорає І.
Іще один убитий день.
Повільно так життя спливає
Під церкви надвечірній дзеньк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2017
Розбуркані весняним соком
Пробились дружно на лугах
Ростки зело, як на очах,
Скрізь дерна сухостій наскоком.
Зухвалий випад їхніх шпажок
Ввижається бійців кидком
На мотлох зимній ходірком
Без зайвих балачок і байок.
Та приморозками нічним
Зима силкується скувать
Несхитну завше флори рать
Кристаликами сніговими.
І тільки промінь засіяє,
Завзято поросль-дітвора
Заголосить:"Весни пора
Прийшла, природа оживає!".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2017
Ніч животворно вологою
Злаки полів окропить.
Ранком, роси прохолодою,
Бриз косарів освіжить.
Шелестом шовку озвучиться
Встромлення лез в травостій.
Граблями кінними скупчиться
Зела укіс молодий.
В стіг щільно сіно уміститься,
Вмістять в стодоли навал.
Підсумок жнив гарно ціниться
Тим, чим чудовий фінал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2017
Жаль, безладна буває любов,
Як байдужість в очах зустрічаєм.
Значить, той, що був вчора пароль
Потьм'янів, і любов під'їдає.
Значить, сила відчудження вмить
Жар двох серць обертає в страждання
Й не дає їм хоча би на мить
Мати краще на те сподівання.
На канву нанести як їм знов
Різнобарвних чуттів візерунки?
Знуртувати остиглу як кров
Та наладити кращі стосунки?
Може має скидати листву
І любов, відкидаючи шерхлість?
Щоб укласти навік мирову
І на радість піднять повний келих!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2017
Ты как всегда осанист, важен,
С гордыни искоркой в глазах,
И будь ты меньше блудом славен -
Ты был бы свой на небесах.
Но див вниманьем избалован,
Пресыщен шалостью телес,
Тебя ль прельстит иная слава,
Чем слава доблестных повес?
Азартный демон женской страсти,
Принц сокровеннейшей мечты, К тебе инстинкт заводит в снасти
Всё новых жриц любви, но ты,
Их обольстив, мосты сжигаешь
И новым шашням счёт ведёшь;
Нас на страданья обрекаешь,
Надежд на счастье не даёшь.
Ты, как стервятник - клювом в душу -
Разбил сердечко - и долой;
И стоны жертв твоих я слышу
И свой - такой же роковой.
Но боль, позор - ничто в сравненьи
С позывом чувств, что жгут меня,
И только в ихнем воплощеньи
Вся жизнь, что пламенней огня.
Ну, загреби в медвежьи лапы
Остатки гордости моей,
Я с радостью пройду этапы
Мечты мучительной своей.
Ты назови меня любимой,
Пожаром нежности согрей,
И, верой в счастье одержимой,
Мою надежду не развей.
В межгалактическом пространстве
Ты видишь светлые следы?
Как будто в свадебном убранстве
Блуждающие две звезды
Союз сердец любви высокой
Стремятся в таинство облечь
И нас с околицы далёкой,
На тот же путь к себе завлечь.
Молчит... Знать, я очередная
Добыча на ночь - и всего,
А я то думала благая,
Что стану песнею его.
Пусти! Всё было романично:
Цветы, бокалы, свеч дурман,
Но исполненье так цинично -
Я не поддамся на обман.
Любить и знать, что ты любима -
Вот счастья женского венец!
И в будущности обозримой,
Пускай поможет мне Творец!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748809
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.09.2017
Ты взглядом, как тугой петлёй аркана,
Сдавила до беспамятства мне грудь.
Поймала, превратила в истукана,
Что лишь в тебе всей жизни видит суть.
Не приближаешь и не отпускаешь,
Гоняешь по орбите вкруг себя -
В кольцо Сатурна, видно, превращаешь
Поклонников, что жаждут так тебя.
С друзьями ты приветлива, учтива,
Но ближе кто вдруг хочет подойти -
Ты, как скала, надменно и спесиво,
Даёшь понять, что им не по пути.
Ну, ладно, я. Зачем ты отвергала
Тех, у кого сама была в тени?
Неужто ты в тщеславии застряла,
И не поймёшь, как быстротечны дни?
Пройдёшь и ты в любви закон страданья -
Всеобщий он - хоть гром его рази!
Тебе ж изведать боль в том состояньи
Я не желаю. Боже упаси!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748415
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.08.2017
Воспоминания лелея,
Дышу я счастием - во мне,
Тоска чувств, жаром пламенея,
Вновь отправляет память к ней -
К любви той ранней и невинной,
Не по годам застигшей нас,
И оказавшейся бессильной -
Всему в природе есть свой час.
Но почему мой дух волненье
Не покидает до сих дней?
Как видно, первое влеченье
Так и осталось всех сильней.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748210
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.08.2017
Взвихренность колец кудряшек
В рыжем из волос чепце,
Броскость милая костяшек,
Рой веснушек на лице.
Пересохших губ шершавость,
Неказистый хрупкий стан,
Речи лёгкая картавость,
Тёплый взглядом глаз-капкан.
Вот такой её заполнил Я в свои тринадцать лет;
Душу мне тогда наполнил
Первой робкой страсти свет.
Как мучительно до смеха,
Вспоминать о той поре.
Видно, в сердце есть прореха -
Залатать бы поскорей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748121
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.08.2017
Гитары драйв, чарующие звуки,
Её любви зашкаленная страсть
Взахлёб токует, повергая в муки
"Гусар" своих. И как здесь не попасть
В бушующие перебора волны,
Неистово терзающие плоть,
Предчувствуя укор, что так зазорны
Вниманья знаки к ней. Но сам Господь,
Не мне годами ровня, будь он с нами,
Коленопреклонённо нимб свой снял
Пред буйством исполненья, что цунами -
И пред красой её бы вряд ли устоял.
Мне ж этикет пристойность предлагает,
Но где-то там, в глуби сознания,
Срабатывать подкорка начинает -
Она ведь женщина - мужчина я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747858
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.08.2017
Непогамовне джерело нуртує
Скарбів словесності народу.
Ще б пак! Здолавши утиски, існує
Державна українська мова!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2017
Над горизонтом изнывал закат,
Во тьму небес переплавляясь,
Сгущалась тьма, мерк красочный наряд -
Ткала ночь звёзд узор, внедряясь
Навязчивыми страхами в сердца
Тех, кто остался сам с собою
В горячке чувств терзаться без конца
От наважденья грёз* порою,
Когда душевных ран тупая боль,
Вдруг обострившись, изнуряет
До полной пустоты сознанье коль
Воспрянуть духом силы не хватает.
Из закоулков памяти тогда
Зла знамениями всплывают
Виденья странные и без следа
Куда-то также исчезают.
Проделки сверхестественных ли сил,
Фантазий собственных ли кредо
Влияют на движенье сна удил
И навлекают ужас бреда?
Забрезжит с петухами чуть рассвет -
Исчезнет мрак, а с ним - кошмары,
Проснётся день и отведёт от бед
Тех, на кого влияют чары.
* Видения в состоянии бреда(одно из значений)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747176
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.08.2017
Дева, ты на взгляд и ощупь
Класс - в особенности ночью
Мы когда с тобой вдвоём -
Нам тогда всё нипочём.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746912
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.08.2017
Сочна, как персик южный
Насыщенно жемчужный.
Как жаль, что я ей только друг -
Мне не вкусить запретный фрукт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746911
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.08.2017
Нам на двоих с тобой под сто.
Но твой отсчёт лишь четверть века,
А разница моя. И что? Судить за это человека?
Замечу я, чем больше лет,
Тем крепче молодость желаний.
Я б в кипяток нырнул - да нет
Рецептов преобразований.
И, глядя, как взрослеешь ты,
Скажу без лишних сантиментов:
"Где двадцать пять моей страды
И полных двести сантиметров
Сплошной славянской красоты,
Готовой для тебя цвести!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746833
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.08.2017
Гармонией тонов столь живописных
Мелодию весны всю жизнь верши
И кистью чувственной из струн капризных Черпай все краски из палитр души.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746471
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.08.2017
Полумрак нерешительный томный,
Полинялый как мышь небосвод,
Низкопробного золота отблеск
Брезжит сонной луны в лоне вод.
Штопор струйки костра въелся в небо:
Откупорить старается тьму;
Только я что-то всё не у дела,
Словно шмель, что попал на иглу.
Знаю, как ни старайся, ни бейся
Не найти новой жизни исток, -
Когда глянешь кругом - тёмный запад
И такой же по виду восток.
Чем богат - всё осталося в прошлом -
Вспоминанья лишь душу живят:
Та любовь была пряной и острой -
Как мне дорог её аромат!
Жизнь такою мне полной казалась,
Когда вдруг, что родная земля,
Она нежно ко мне прижималась,
Как ребёнок игривый, шаля.
В одну сросшихся две половинки
По-злодейски разбила Судьба:
Её в вечный покой погрузила,
Мне досталися боль да журба.
Память прожитых лет ностальгией
Наполняет всё чувств естество:
Она раньше была моей феей,
А теперь перешла в божество.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745934
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.08.2017
Беж тёплого песка,
Оранж светила,
Желтинка колоска,
Стрекоз ретивость,
Всплеск ласковой волны,
Птиц щебет нежный,
Простор голубизны
Небес безбрежный.
Тел бронзовый отлив,
Раздолья прелесть.
В тени плакучих ив
Прохлады свежесть.
Медовая луна, Костёр, ушица,
Гитарная струна -
Тиши царица.
За каждым что ни есть
Кустом, в ложбинке
Свиданничают несть
Числа блондинки.
Укромны уголки
Их словно гнёзда,
И каждого грешки
Видны лишь звёздам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745532
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.08.2017
Гляжу на вас, мой друг, с ревнивою тоскою,
Не смея трепетом иль ложною игрою
Растроганной души волненье обнажить,
Чтоб вы меня смогли прилюдно осрамить.
Кто я для вас сейчас? Всего лишь, так, знакомый.
Вы верная жена, у вас супруг законный.
Но разве я один, при виде ваших глаз,
В восторге не творил любви кумиром вас!?
Во всём я ваш немой и тайный обожатель
И обречённый на страдания вздыхатель,
Не претендующий, по логике вещей,
Быть обладателем мечты души своей.
Но в участи такой не обделён я счастьем -
Приятно в грёзах мне мученье сладострастьем.
Оно завиднее, чем быть отверженным
Простым, одним её решеньем роковым.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745329
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.08.2017
Буйні вітри схоронились по вибалках,
Тиша в повітрі повільно бринить,
Спокій навколо без видимих вибриків,
Небо безхмарне - лиш сонце ярить.
Жаром нестерпним природа розморена;
Все, що живе - все ховається в тінь.
В полудень спекою листя спотворене -
Хоч аж під праску його ти закинь.
Мукою спраги земля вкрай знесилена,
Міць корінців поступово згаса,
Без дощової вологи знекрилена -
Боже, хай дощик пошлють небеса!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2017
Ты как всегда осанист, важен,
С гордыни искоркой в глазах;
И будь ты меньше блудом славен -
Ты был бы свой на небесах.
Но див вниманьем избалован,
Пресыщен шалостью телес,
Тебя ль прельстит иная слава,
Чем слава доблестных повес?
Азартный демон женской страсти,
Принц сокровеннейшей мечты,
К тебе инстинкт заводит в снасти
Всё новых жриц любви, но ты -
Их обольстив, мосты сжигаешь
И новым шашням счёт ведёшь;
Нас на страданья обрекаешь,
Надежд на счастье не даёшь.
Ты как стервятник - клювом в душу -
Разбил сердечко - и долой;
И стоны жертв твоих я слышу
И свой - такой же роковой.
Но боль, позор - ничто в сравненьи
С позывом чувств, жгут меня,
И только в ихнем воплощеньи
Вся жизнь, что пламенней огня.
Ну, загреби в медвежьи лапы
Остатки гордости моей,
Я с радостью пройду этапы
Мечты мучительной своей.
Ты назови меня любимой,
Пожаром нежности согрей
И, верой в счастье одержимой,
Мою надежду не развей.
В межгалактическом пространстве
Ты видишь светлые следы?
Как будто в свадебном убранстве
Блуждающие две звезды
Союз сердец любви высокой
Стремятся в таинство облечь
И нас, с околицы далёкой,
На тот же путь к себе завлечь.
Молчит... Знать, я очередная
Добыча на ночь - и всего,
А я то думала благая,
Что стану песнею его.
Пусти! Всё было романтично:
Цветы, бокалы, свеч дурман,
Но исполненье так цинично -
Я не поддамся на обман.
Любить и знать, что ты любима -
Вот счастья женского венец!
Я этой мыслью одержима,
Так пусть поможет мне Творец!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744517
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.08.2017
Навзничь плоть чуть жива.Молчаливо
Вбок поникло ушла голова;
Безучастна - и только стыдливо
Грудь прикрыта и дышит едва.
Как прекрасна потуга попытки
Показать, что насильно взята;
А мучения вид - словно пытки
Переносит её простота.
Только прикус губы, прилив крови
Обнажают желания суть,
Только скрытая жажда любови
Не даёт вольно страсти вспорхнуть.
Как сей жар распалённой услады
Непритворен, блаженством как свят;
И никак напускным видом хлада
Не умерить его аромат.
Но без пылких и ласк, и объятий -
Тайным пламенем женской души,
Осчастливить ведь можно завзятей,
Если с ним хочешь быть - хоть визжи.
Действо жаждущих жить завершилось.
Поэтический вихорь угас.
То, что было в задумке - свершилось.
Пробил прозы обыденный час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744297
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.08.2017
Майнула сполохом
Яскрава блискавиця
І гуркіт молотом
Ударив і рознісся
По сонній ще землі,
Буркочучи невпинно:
"Я, Громовик, і злий На Зиму, що рослинам
Скувала дух, стара,
Й не думає вщухати -
Та вже прийшла пора
Гуртом її здолати.
Розбуркну навкруги
Я всю, що є, природу;
Дощ прожене сніги
На славу їй та вроду.
А щедрість Сонця дасть
Наснаги відродитись
Лісам, полям - й не дасть
Зимі, як біс, казитись".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2017
Разиш чоловіків ти жалом чарування,
І найсолодші муки їм того страждання.
Зібравши з них нектар освідчення в коханні,
Ти відлітаєш в далину недосягання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2017
Куйовдить вітер хмари,
Розгойдує жита,
Та вершниками марить,
Які були в літа
Козацького розгулу,
Що з ним навперегін
Ганяли без притулку
У війнах на загин.
Їх лицарськая слава
Освячена в піснях -
Та коней їх навала
Вшанована будь-як.
Таж сіромаха в полі
Лиш на коні козак;
І хоч він линув долі
Та в подумках був птах,
Що бився за свободу
З стерв'ятниками зайд
І для свого народу
Був славним, як Мамай.
А чи не вітроногим
Братам своїм - чи ні?
Завдячно перемогам
Козацтво у борні,
Здобутим в протидії
Ворожим силам всім,
З уявленням надії
На вільний отчий дім.
І ось збулось жадане
Для сотень поколінь,
Нам провидінням дане -
За це йому уклін.
А разом поклонімось
І вдачі козаків,
І коням їх вклонімось
За долі їх тяжкі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742673
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.07.2017
Розворушу я в пластівці пітьму туману,
Зіб'ю з них дивовижні клуби хмар,
Флотиліями у блакиті океану
Їх всіх відправлю на мистецтв вівтар.
Хай життєдайним маяком їм сонце стане,
Й вітри їх віднесуть у ті міста,
Де суховій немилосердно тче бархани
І спрага знівечує в кров уста.
Вони із іншими хмаринами зіллються
І з блискавками, в гуркоті громів,
Навкруг живильною вологою проллються
На села, ниви, доли і гаї.
І подорожнього якщо серед дороги
Обвіє свіжістю того дощу,
Я буду славити вас вдячливо, о боги,
Що сил нових придав і я йому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742220
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.07.2017
Кузьки дрімають на дзеркалі озера,
Викуті ніби руками Лівші.
Грудочки жовті за мамою-качкою
Цугом до ряски пливуть з комишів.
Пуголовки в табунці розважаються,
Крячуть ропухи зелені гуртом,
Мідії в мулі гостренькими стулками
Хлопчикам ріжуть підошви, мов склом.
Та без уваги до всіх цих незручностей
Бовтем вони у сачок з-під кущів
Рибу вганяють - і скільки в тім гучності -
Їм поталанило на бубирців!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2017
Навіть в крихти цього птаха
Вдача вже задиркувата.
Несуєтная постава -
Гідності його підстава.
Вид розсудливий, упертий -
Знайте всі - боєць він тертий.
Для острашки розженеться,
Шию витягне й несеться
З гелготом на всіх парах -
Ось який він грізний птах.
Дітки, що - для вас тяжка
Ця розгадка гусака?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2017
Є ласка богів на твоєму обличчі
І батьківська вихованість у душі;
Свій розум кмітливий - все те, що так личить
Тобі, щоб долати життя віражі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2017
Мужчину в жіночці турбуть два питання -
Як звабити її, а потім полишити так,
Щоб зовсім не було до нього ні питання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2017
Усі людські біди зчиняються через те,
що ми насолоджуємся тим, чим притаманно
користуватися, і використовуємо те, чим
притаманно насолоджуватися.
Августин Аврелій
Автомобіль і жіночка в очах мужчини
Об'єкти прстрасті до них по тій причині,
Що це найбільш принадлива для нього пара
З усіх його речей божественного дара.
Ось тільки біс його поплутав ненароком,
Ум особистості затьмаривши пороком,
Переінакшив плюс на мінус в розумінні,
Придав дивацтва цим у висновки створіння.
Річ вибираюч тепер для уживання,
Він від авто отримує розкошування,
А молодиць використовує як хоче,
І цих засад додержується він охоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2017
В кохання ми не дуже ймемо віри,
хоч легко піддаємось на його інтриги
Поль Верлен
Кокетки погляд легковажний;
Мінливий і в коханні смак.
Спокусливі у неї завжди
І жести, й усмішка, і такт.
Тим, чим приваблює до себе -
Це показна її краса.
А чи душа існує й серце? -
Пусті для неї словеса.
До хлопців лестощі манірні,
Кумедна у невинність гра
Та інші почуття позірні -
Синоніми* її багра.
Як тяжко всім їм розібратись
Чи лащиться - чи липне хто.
Хто у любов лиш вміє гратись,
А хто кохає на всі сто.
Ех! Скільки їх, пошитих в дурні,
Не роблять висновків завчас
Й продовжують діла амурні,
Хоч ти убий їх, раз-у-раз.
А хто з них впутається в сіті
Й звільнитись схоче накінець -
То пізно вилізати з кліті
Тому, що він уже отець!
*Слова, що відрізняються по звуковій
формі, але подібні по значенню (грец.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2017
Чи я кохав її? - Можливо.
Був легковажним, і не зміг
Надати їй хоч шанс сміливо
На здійснення дівочих мрій.
В помилці першій розібравшись,
Брехав наступній: "Одружусь!"
Та і вона поміркувавши,
Не сприйняла моє "клянусь".
Не схаменулась щоб і третя,
Її я зразу ж в загс повів -
Опісля хай здійметься регіт,
Як я її за ніс обвів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2017
Тулились люди по кутках,
Як горобці під стріхами -
Морози били по руках
Із пристрастними втіхами.
Чаділи тільки димарі
Їдким нудотним смородом.
І навіть пси в конурах скрізь
Не подавали голосу.
Неначе вимерло село...
Та це лише гадається.
У сутінках, хоч би мело,
Побачень час збувається.
Де парубок у хвіртки вріс,
То щоб батьки не коїли,
Їх донька виприсне хоч крізь
Щілину, що є в домі тім.
Ніякі перешкоди тим,
Хто в любощах кохається,
Не є страшні, хоч вбийте клин -
Ніхто з них не розкається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2017
Вистиглий стигло ко́лос.
Русий русинів коло́с.
Творів його ко́смос
Палахкотить сяйвом гро́з.
Палахкотить, не згасає,
Скреслий з душевних тривог
За долю рідного краю,
Котрий в неволі знемог.
Віщий той огнь перекинувсь
В чуйні кріпацькі серця;
І мов зі сну люд прокинувсь,
В ньому признавши вітця.
Став "Кобзар" тим криголамом,
Тим, що трощив страх людський,
Тим, що давав їм наснагу,
З чим він звіряв поступ свій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2017
Рубінова заграва мало
Не спопелила цілий світ.
Розбурхане багаттям сяйво
Розфарбувало в маків цвіт
У кронах пінністі пелюстки.
Дерева мов на виданні
Дівиці красні у розпуці
Стоять, сполохано-німі,
Вдивляються в оманний простір -
Чи хто сватів не надіслав?
Де ж ті очікувані гості? -
Нема... І смуток в них запав.
Бо з ніччю, що ось-ось настане,
Краса їх барв умить зійде;
І кучерявість їхню ставну
Невдовзі вітер розкраде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2017
Вже і північ настала надворі,
Та я все у віконце дивлюсь,
Все вдивляюсь я в небо та зорі,
Мов би п'ю з джерела - не нап'юсь.
Спрагу я все ніяк не втамую:
Там у вирії доля моя Десь блукає, а я все сумую -
Може, й він там страждає, як я?
Відгукнись, обернись добрим принцем,
Прилети на чарівних конях
І мене, мов яскравистим сонцем,
Обігрій в променистих словах.
Понеси мене в дивні простори,
В ті краї, де буваю я в снах,
Де з тобою всі мрії прозорі,
Де з тобою лиш радість в очах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2017
Ви, дядьку, в паспорт свій загляньте,
Та порахуйте, скільки вам?
І тільки потім залицяйтесь
До рівних вам роками дам.
А молодицям що від того,
Що ви обмацувати знай
Умієте - і більш нічого -
І не віддячите бодай.
Та з вами бути - що впустити Старого цапа в свій город -
Потопчеться - а ні здоїти,
Ні вовни взяти в свій доход...
Ви б краще потрясли кишеню
Та поразкидали умом -
Що ліпше чи насіння в жменю,
Чи озолочення добром?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2017
На Івана на Купала
Дівчинонька квіти дбало
На поляні відбирала
Та вінок собі сплітала.
В таємничу ніч Купала
Мріяла вона зухвало
З милим віднайти у хащах
Вогнелицю квітку щастя -
Цвіт магічного кохання,
Їхнього навік єднання,
Що на папороті квітне
І життя віщує світле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2017
Одцвіли-відчервоніли маківки у полі.
І наряд свій золотавий зняв буркун поволі.
Сині очі волошкові згасли, мов на зраду.
Поприжухло буйнотрав'я, втратило принаду.
Та немає в тому дива - час настав поліття.
Тільки всю веселу знаду степ не втратив миттю:
Збляк не зовсім, лиш примітно менше стало барвів;
Порудів, звичайно, гожий, та все ж очі бавить.
Ой! Як знята вітром хвиля ніжно-голосисто
Вибілену сонцем тирсу розважає свистом.
Зір лоскоче вид бурлаки - перекотиполя,
Як він вправно розсіває всі зернятка долі.
Відбуявши, засинають восени щорічно
Всі рослини, щоб не чути злих морозів тріску.
Щоб весною пробудитись у новім коліні**
І нести нестримну радість звіру та людині.
*Після літа
**Покоління
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2017
Щемливі спогади навіює
Кубельце в рідному селі.
Воно завжди мене навідує
У снах в віддаленій землі.
Докірливі віконець погляди,
Скрип жалісливий журавля,
Батьків моїх стареньких постаті
До млості зводять почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2017
Король поважних вечорів,
Коньяк, друзяка мій духмяний,
Ти тет-а-тет в мені без слів
Наводиш дум мир філігранний.
Я відчуваю кайф - й мій ум
Ти, мов у світ новий заводиш;
Й мої терзання, і мій сум
Мене вже більше не тривожать.
Я відсторонений... І вся
Душа моя у цім блаженна
Від того, що лиш ти та я
В цей час одні у всій вселенній.
Страшенно гарно, брате мій,
Забувши про усе на світі,
Знайти з тобою супокій
І бути, мов у дивосвіті.
Я повертаюсь сам не свій
До першого в житті кохання -
Все до любові неземній,
У котрій не було хитання.
До тої, що бува лиш раз
Й безповоротно вмить зникає;
Й від того смуток раз-у-раз
На душу тягорем лягає.
В зрівнянні із тяжінням тим -
Усе життя безглузде й марне;
У ньому лиш проблем загін,
А вирішення їх примарне.
І в утішання всіх знегод,
Щоб скрасити невільну тугу,
Вертаюсь я до насолод,
Що відчували ми друг в другу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2017
Захмарене небо дощило.
Поливою мжичка рясна
Наносила полиск так щиро,
З настирством пустунчика, на
Сирітську корявість рослинну
Недавно розкішних дерев,
Тепер на чию дряхлість тлінну
Зриш як на оголенний нерв.
Душ зливи огидний, холодний
Нестерпну погоду творив -
Немов сам кошмар надприродний
Злий пасквіль на себе строчив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2017
В передвесняні дні зимові,
Коли вдень сонце припече,
Синички пісня невгамовна
В повітрі лагідно тече.
Хоч пісня ця і коротенька,
Й одноманітна - та своя -
Бо рідна нам, як пісня неньки,
Яка колише немовля.
Вслухайтесь, всотуйте, живіться,
Любіть, не зраджуйте її,
Прислухайтесь і роздивіться
Хто з вами був в скрутніші дні.
Хоч тихий голосок синички
Не конкурент для солов'я -
Та не вважайте за дрібнички
Почути в ній родинне "Я".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2017
Безіменні дикі квіти,
Блискітки зелених лук,
Безпорадні ви сирітки,
Найбарвистіші навкруг.
Слабосилі ви й вразливі,
Й куций вік життя у вас,
І хоч зовні ви вродливі,
Та малий цвітіння час.
Не поспіє око втішить,
Пелюсток цвітний наряд,
Як ви квапитесь посвідчить,
Що згасає сил заряд.
В'янення вмить наступає,
Обпадає квіт - й ніхто
Не знайде вас в різнотрав'ї,
Може, травоїдний хто?
Безіменні дикі квіти,
Блискітки зелених лук,
Чарівного світу дітки,
Нам без вас що буть без рук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2017
Кірка рижа оповила
Сонця диск на сході дня.
Буханець із печі вибіг,
Весь засмаглий, з полум'я.
З пасовиськ корівки в стаді
Повагом у хлів бредуть.
Молока парного в радість
І мені у глечик ллють.
Я його з окрайцем хліба,
Вщерть відчувши благодать,
Мов в голодний рік надибав,
Починаю уминать.
У кабиці тріск оцупків.
Гуркіт грому вдалині
Спокій у нічліга цупить,
Заважає тишині.
Та і він, мов стрів сумління,
Вуркотіти в певний час
Перестав, бо вже проміння
Найостанній проблиск згас.
Рухається тьма завзято,
Мир готується до сну.
І мені б оце за свято
Десь лягти і прикорнуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2017
Куди б нас доля не штовхала,
Хоч і за тридев'ять земель,
Зажура серце нам стискала -
До батьківських прибуть осель.
Близ вогнища старого дому
Рідненьких душ тепло знайомо.
І всі коли зійдуться знов,
Як серце в жилах гонить кров.
Та нас обставини розводять
По закутках своїх і вторять
Найностальгійнійший мотив:
Слов'янки розпрощання миф*.
І через сльози розставання
Гартується у нас бажання
В потребі дух сім'ї кріпить
І почуттям цим дорожить.
*Марш "Прощання слов'янки".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738151
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.06.2017
Полишу лабіринти міста
Й лабети велетнів-домів, Занурюся в обійми світла
Ясних погожих літніх днів.
Де повсякчас: у річці, в полі,
В саду, в діброві, в небесах
Життя вирує на роздоллі -
І вся ця вічність на очах.
Там очерету шерхотіння,
Натужний шторму журний квиль,
Там птаства втішне сюркотіння
І лагідне плескання хвиль.
Все, все і шумовіння вітру,
І клекотання джерела
Вросло в співучу мову рідну,
Яка народ наш зберегла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2017
Котив билинні води вниз до моря
Суворий Дніпр між диких берегів
Обабіч скіфських степових просторів
З курганами полеглих козаків.
Уздовж і впоперек потоп кривавий
Просякнув землю... Може, чернозем
І став родючим, як потік тривалий
Сліз матерів удобрив окоєм?
В тих забубенних*, не забутих з часом
Віках, де гартувався вільний дух
Народу нашого, що йшов завзято
Вперед, вогонь борні щоб не затух,
Напруженням нелюдським сили волі,
Здолавши помсти хибну суєту,
В тяжких випробуваннях злої долі,
Дали нам предки в приклад правоту
Державності відстоять інтереси,
Щоб украінства вічності хода
Не гальмувала у своїм прогресі
Й завжди була нам мов жива вода.
*Відчайдушних, відважних, розгульних
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2017
Умом мужчину не понять,
Бессильна логики наука!
Ему отдашься - скажет: "Б...дь",
А не отдашься - скажет: "Су...а".
Паршивые подобия богов,
Неотличимые от тварей,
Вам не хватает лишь рогов,
Чтоб вы совсем "козлами" стали.
Богинями мы были и остались,
Красой сверкая наших тел.
Оближутся пусть те, кому мы не достались,
И сдохнут те, кто нас не захотел.
Пусть слюнками все изойдут "шакалы",
Когда мы, вздрогнув, пригубим бокалы
За нас, прельстительниц неверных,
Но до мозга костей таких всех офигенных!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737716
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.06.2017
Тліє попіл ніжності до іншої,
Сон нездійсненної пристрасті трива.
Є своя дружина найнадійніша -
Та чомусь солодшою чужа бува.
Умліва душа в чуттях відвертості,
Хоч і всеньке перевернеться життя -
Мов вселився в мене біс упертості,
Що здійснить не дозволяє каяття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2017
Зимовій блискавці із громом
Я б здивування переніс.
Тебе ж зустрівши - знепритомнів,
Від потрясіння в землю вріс.
Чом не зустрілись ми з тобою,
Коли в парубкування час
Були вільніші, й доля грою
Могла звести у пару нас?
Тепер, обтяжені роками,
Дітьми, сім'єю, - як здолать
Ці перешкоди, що горами
Стоять, щоб щастя нам не знать?
Як втілити в життя жадання
Чуттів огрому любощів
Між нами, в розпачі кохання,
Не наробивши дурості?
Нехай нас судить той, хто зроду
Не зустрічав свою любов,
А хто відчув цей вир достоту -
Не полишить її оков.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2017
Поки ми діти,
Поки й люди.
Дмитро Чередниченко
Вечір, застілля, свічі в пітьмі,
Рози в бокалі, флірт на умі.
Звабливих фраз ллється зайвий каскад -
Чим не ляльковий цей бал-маскарад?
Всі мов затяті картіжні гравці,
Маски облудні на кожнім лиці.
Злодій настирливо, за благодать,
Мріє богатого вщент обібрать.
Враз особистим прозрівши єством,
Скільки уздріти ще можна кругом
В самих звичайних стосунках людських,
Верхи як їдуть міцні на слабких.
Дії й свідомість цнотливих дітей
Чисті, як вогнь, що нам дав Прометей*.
Метаморфози** їх душ - це гіркі
Правди земні. - Чи вони на віки?!
*Один з титанів, який викрав у Зевса
вогонь для людей (грец.).
**Повне видозмінення чогось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737296
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.06.2017
Наскільки око йме тумани
Над чорними погруддями землі
Пливуть повільно табунами
У вранішній рідіючій імлі.
Село солодкі сни ще баче,
А півні впереміжку вже сурмлять
Прелюдію до праці наче -
І поратись встає трудяща рать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2017
Плесните колдовства
В хрустальный мрак бокала
Лариса Рубальская
Чаклунства хлюпоніть
В криштальний морок чари,
Лукавством щоби ніч
Мене не катувала
Під стать її крутійств,
Мою що труять душу,
Ще й мовних лицедійств,
Мов я вдавсь легкодухим.
Невже ж то зодіак
Всьому тому причина,
Що мій слабкішій знак?
І в тім моє журіння,
Що перейти ніяк
Я Рубікон не в силах? -
Бо я лечу як птах
На незміцнілих крилах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2017
Підібгавши ноженята,
Кострубаті та брудні,
Сидимо, мов мишенята,
Ждем вечерю в казані.
Топлять ненька піч надвірну
Вив'яленим кізяком,
Пасмо імлистого диму
В'ється вгору ручайком.
Очі мружаться - вже б спати -
Та матуся з кухлем ждуть,
Бо замурзи ні до хати,
Ні до столу не підуть.
Сутінки вечірні хутко
Переводять день у ніч...
Наминаєм кашу прудко
Перш ніж лізти нам на піч.
Піч зігріла нас казками...
Все таке смачне було:
Каша й молоко від мами
Й запашне моє село.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2017
Не черствів хліб дитинства,
Не встигав, не встигав.
Кожен житній гостинчик
Найдорожчим ставав
Над усеньке на світі,
Бо дитяче буття
Все висіло на крихті,
Без якої життя
Переходило в муку,
В зібрання бід людських,
Що влізали без стуку
До осель бідних всіх.
Не дай, Боже, нам знову
Втрапить в скруту таку:
Просівати полову
На прокорм малюку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2017
Несправедливо, что досталась
Ты навсегда - и одному.
Своей красой ты западала
Вовнутрь души не одному.
В них искру заронив однажды,
Не знала ты, как жжёт она -
Взаимности надеждой каждый
Бедняга жил, но ты сполна
Их очерствелостью казнила,
Гордынею смакуя всласть,
Но и тогда ты их пленила,
Невольно разжигая страсть,
Своей чарующе дразнящей
Осанкой, вязкой тайной глаз,
Из недр души, как огнь, искрящей
Кому любовь, кому отказ.
В тебе одной души не чая,
Не в силах заглушить тоску,
В любви счастливым быть отчаясь,
Они подобно лепестку,
Вдруг сорванному ураганом,
Неслись без цели - наугад;
И жизнь унылым караваном
Пошла для многих на закат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736584
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.06.2017
У кожній справі є наука,
Свої закони-ліхтарі.
Без них бува й нектар - сивуха,
І дзенькіт злий у дзвонарів.
Зненацька пензля взявши в руки,
Не мрій зухвало: став митцем,
А захворій на творчі муки,
Щоб хист для інших був взірцем.
Та особистий творчий почерк
Знайти - задача над тяжка -
Це не пера одного розчерк,
А праця вельми кропітка.
Кастальське джерело* не всохло,
Воно втамує спрагу тим,
Хто в нім навколішках охоче
Дасть хрещення устам своїм.
*Священний ключ на горі Парнас,
яке дарувало натхнення поетам(грец.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2017
Ти не відлежуй марнотратно боки,
Прирівнюючи працю до мороки.
Тоді не будеш нарікати на талан,
Що за життя не зміг набити свій гаман.
Плети ретельно, як павук,
Із ниті знань сільце наук -
Й обов'язково в сіть його
Приб'ється здобичі, ого!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2017
Чуттів пориви чулими крилами
Мене несли у пломінь чар твоїх,
Та щось не так, як в притчі з мотилями -
Я не обпік - я приморозив їх.
Як дерево священого Зевеса -
Дуб, більше всіх по милості його,
Від блискавок страждає -так, Інесса,
Ти студиш льодом жар єства мого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2017
Задушевний мотив. Танцмайданчик.
Полохливість у подруг в очах.
Кожний спритний в ділах залицяльник
В круг запрошує вільних дівчат.
Ти зосталась одна. Біль зневірення:
Невже ти поганіша за всіх?
Але в сяйві мойого наближення
Триумфальний в очах твоїх штрих
Заіскрився. І ніжності звуки,
Нам, збентеживши чуйні серця,
Стали справжнім уроком науки
Той любові, що гідна взірця.
З нами вічно той танець звичайний,
Котрий звів нас в сімейний союз -
Доленосний, чарівно печальний,
Незабутній на все життя блюз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2017
Мужчину в женщине
Волнуют два вопроса:
Как соблазнить её -
Потом её - как бросить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735999
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.06.2017
Як журавлики з криком журливим
Відлітали у теплі краї,
Ми дитинно і сором'язливо
Почуття відкривали свої.
Присягались вовік бути разом,
І в думках ще тоді не було,
Що любов та зав'яне із часом,
Так безсило впаде на крило.
Тільки те, що було в нас кохання,
З кимось іншим в життя не вернуть.
Як і перші душі хвилювання
Нам ніколи й ні з ким не відчуть.
Та невже ті коштовні перлини
Нашій юності мають зотліть?
Ти завжди був у мене єдиним;
Повертайсь, я чекаю цю мить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2017
Мне нравятся в ней внешность, голос,
Манеры утверждать себя,
Язык ребячьих жестов ворох,
Так непосредственных с себя.
Спектаклем одного актёра
Как будто наслаждаюсь я
С безумными глазами в шорах,
Покой душевный бередя.
Подумать можно, что не видел
Я в жизни женщин никогда,
И не был никогда счастливей,
Её боготворя всегда.
Ведь это же какой-то ужас -
Не каждый сможет так суметь:
Не юношей, а в чине мужа,
От женщины так очуметь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735823
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.05.2017
Все просто: глянула і - закохала
Очима магії своєї красоти.
Чарівністю - неначе відтинала
Усі минулі ідеали суєти.
Якоюсь дивовижністю чаклунства,
Без повеління та притупту каблуком,
Взяла в неволю поглядом безумства
Того, хто у спокусах сам був знатоком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2017
Зграйно в вирій ватага
Диких птиць відлітає,
А син матері-гаги
Сил достатніх не має.
У блакитному сяйві
Він натужно кигиче,
То до себе негайно
Він ріднесеньку кличе.
Вмить учула старенька,
Що біда підступає,
І повітряних хвиль
Що є сил посилає
В допомогу під крильця
Незміцнілому сину,
Й особистим взірцем
Наставляє дитину.
Траєкторії вгору
Вже ледь-ледь залишилось,
А у матінки сил
Зовсім вже не лишилось.
Шкереберть у безодню
Її тіло пустилось -
Пік гірський перейти
Їй гуртом не судилось
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2017
Прихватила діда якось
Давня та болячка -
Та радикуліту капость,
Що страшніш сверблячки.
Потелепав у лікарню,
Терпить процедури
Від таких сестричок гарних
На своїй фігурі.
То вони йому уколи
У сідницю садять,
То електрострумні шкоди
На хребті провадять.
Больовий синдром знімють
Всім, що є, приладдям,
Душу в нього всю вкладають,
Годять всім бажанням.
Та нікому з них на думку Навіть не приходить -
Не лише за порятунком
Дід в лікарню ходить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2017
В будь-яку пору року видіння
Дивовижні я бачу у снах:
Як шукає вона десь спасіння
Від природних стихій - просто жах!
Я її то від стужи спасаю -
Поцілунками грію уста.
То від літньої спеки ховаю -
В грот під скелю несу на руках.
Восени я завжди відвертаю
Від жахливої скуки її.
Тайну хить навесні вдовільняю,
В насолоду чуттям і своїм.
А коли просинаюсь - знегоди,
Що відсутня вона наяву,
Зачисляю до каверз природи -
Ну, провинцем кого назову?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2017
Напою приворотними травами,
Ворожбою до себе схилю.
Всіми правдами й навіть неправдами
Переможно тебе захоплю.
Свою хтиву жагу поцілунками
На тобі остуджу, остуджу.
Частоколом хвали алілуями
Я тебе оточу, оточу.
Ось прийшов і мій час - мріям збутися:
Врешті в яв я любов оберну.
Все життя моє квітом розпуститься,
Повноту почуттів поверну.
Залюблю тебе милий до судорог,
Свою душу в твою занурю.
В мене повністю щез гамір суєтний,
Бо з тобою я, знай, як в раю.
Божевільним хай людям покажеться
Вчинок мій - та нема в цім біди.
Вірю я, що союз наш позначиться
У щасливім житті назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2017
Хай на асфальті бурий сніг, болото
Й палітра сіра надто зір гнітить.
Хай на душі нудьга така істотна,
Та не сумуй - весна ось прилетить.
Біленький торс розкішної березки
І без рум'ян, в штрих коноплястий вид,
В уяві збудить кольори веселки
Й засліпить, мов яскравий сонця світ.
І в тиші надв'язкій марудних буднів,
Краплинок мелодійний передзвін,
Розливчастим пасажем ополудні
Оповістить, що мчиться вже загін
Днів, метушливо клопітних ділами:
Птиць гніздування, співів шлюбних грищ
Самотніх двох, бажаючих серцями
Здійснить союзу райську мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2017
Невимушеність дивовижна
Її натхненності спливла;
І погляду відвертість ніжна
Мене наскрізно пройняла.
Вродливого обличчя риси
Мені були так до душі,
Що на собі роздерти ризи*
Я ладен був, бо знав - куші
Не по мені було зривати -
Везіння в стайнях не моїх,
А силоміць коня здолати -
То скине він тебе під сміх
Всіх заздрісників гордовитих...
Таке я виховання мав,
Що до дівчат боявсь підбитись -
І ваду цю я не здолав.
*Впасти у відчай (бібл.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2017
Лубочна мила всім картина:
Женці із косами ідуть,
Птахи у вирій клином линуть,
Отару чабани женуть.
Біля колодязя дівчина
Частує козака з відра,
Рясніє в кетягах калина,
За обрій сонце зазира.
Це ж наше кровне, це - коріння,
Глибинне, втілене митцем.
Вдивляюся до заніміння
У прапраправедне лице.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2017
Чужеземцями зневолений
На розпуттях обездолених
Од насильства і свавілля
Наш народ конав з безсилля.
Він погноблений, принижений,
В батьківськіх просторах скривджений,
Гнувсь, мов та билина божа, -
Та ламатися негожа.
У сумних кобзарських думах
Стогін відчаю на струнах
Був як поклик до повстання -
Братства вільного єднання.
По сплюндрованих обійстях
Поступово розгорівся
Відчайдухів шал бентежний -
Гнівний - мов вогонь безмежний.
За Дніпровськими порогами
Січ козацька перемогами
І поразками відверто
Підняла свій дух упертий,
Щоб на землях опанованих
Віра наша, закарбована
В животворнім воскресінні,
Дзвонами гула - ми вільні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2017
Повні чар старовинної казки
Романтичні дитинства місця.
Пам'ять кине туди без підказки
Й світлим щемом наповнить серця.
З моря витівок в пору зимову -
Хоч дещицю б узять напрокат
В це доросле життя, щоби знову
Скресли іскри тих давніх відрад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2017