| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Давай зав'яжемо все на вузлики
Змотаємо світ і замордуємо
Я розтебну на тобі усі ґудзики
Нівчому не винні, спокійно крокуємо
Давай я надах або здаху
У вільному
литітиму вниз
Мертвою птахою.
За мною всі двері
сьогодні зачинені
Передімною світанок
асвальту безкрайого.
Самотні люди
серед мільйонників
роблять бабло
з повітря чорного
Шукають себе
у душах забруднених
Гублять думки
серед одягу
модного.
Сьогодні в мені повно відчаю
З ним прокидаюся і лягаю
Завтра я стану гіркою корицею
З якої наварять жовтого чаю
Будете пити,
мною впивати
Я в вашу кров
проб'юся ударами
зламаю всі стіни
І наостанок
В нічному кошмарі
стану
примарою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2017
Вона була вдячна за те, що була одна
За те, що на одного лиш одне серцебиття
За те, що не треба розмов і не треба слова
Вона була вдячна за самоти відчуття.
Лишаючись, часом, на одинці з собою
Їй жити треба було самотою,
Наповнити келих просто водою
І не ставати чиєюсь метою.
Їй дихалось легше, коли у ночі
Вона вивертала душу свічі,
Коли не потрібно було обійматись
Чи пристрасно, щиро кохатись.
Вона вдячна була, за тиші хвилини.
За те, що не чула всілякі билини,
За те, що могла зазирнути у себе
І послухати голос, що лине із неї.
Вона, часом, тікала від всіх -
Шукала далеких, безкраїх доріг.
Та зранку знов поверталася в люди
Бо знати не знала, як без них бути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744389
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.08.2017
Тихо ветер шумит,
реки текут,
птицы летят.
Во мне живет два человека -
один вечно кричит,
второй любит молчать.
Один без раздумий, в омут
и с крыши
Второй все обдумав
улыбнется и книгу напишет.
Один постоянно куда-то за кем-то…
не важно!
лишь бы против системы,
что бы его все люди узнали.
Второй домосед,
з глазами усталыми, тихими.
Желает укрыться от всех
и читать свои книги.
Не любит скандалов
и когда надолго из дому,
ему бы балкон, закат
и двери закрытые.
Первый спешит путешествовать
мир изучить, исследовать:
горы, равнины, океаны безбрежные.
Понять хитрую истину,
стать учителем.
Второй закутавший в плед
лечится мыслями.
В себя погружаясь, видит сны
бесконечные
и слушая Моцарта,
отдается вечности.
Во мне два человека живут –
Оба уставшие.
С чашкой кофе одиноко, на крыше
себя утешавшие.
Друг о друге оба не знавшие,
во мне два человека живут
постоянно
мечтавшие.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738450
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.06.2017
Я дочка України
Я горджуся цим здавна
Тут роздолі річки, колосисті поля
Україна моя щедра й багата
На щасливій землі народилася я
Хай завжди буде спокій й мир
В вашій хаті
Хай маки червоні цвітуть під вікном,
Хай калина червона росте коло двору
І соловейко співає тонким голоском
Хай буя Україна, без горя і втрати
Хай мати щасливе народить маля
Хай кожного ранку обійматиме тата
Ніжна, маленька, дитяча рука.
Нехай коровай запашний завжди буде
І гості постійно приходять в ваш дім.
Любіть Україну і ніхто не забуде,
Про славний і давній козацький наш рід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2017
Встречи, подъезды.
Лифты, балконы.
Ступени на крышу,
Где свобода живет.
Руки, об’ятья.
Губы, улыбки.
Тихие речи
О безмолвии моем.
Дым, сигареты.
Вечер, усталость.
Голову кружит
В крови алкоголь.
Сидящее тихо
На корточках справа
Милое, вольное,
Мое Волшебство.
Скорей убегай
Туда где не надо
Прятать улыбки
И верить в любовь.
Садись на краю
И дым выпуская,
Меня обними
Пока мы вдвоем.
Нет в этом мире
Приключений азартней
Чем спонтанная встреча
Среди облаков.
Нет в этом мире
Места приятней
Чем крыши
Высоких,
Старых
домов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737378
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.06.2017
Вот ушел человек и, нету…
И не нужно о нем говорить.
Просто почему-то и где-то,
Для себя вот так он решил.
Вот ушел человек, не стало…
И не нужно о нем скорбеть.
И не стоит наиграно, с фальшью
В телефонную трубку вопить
Не стоит вокруг всем печалиться,
И слезы пустые не надо лить,
Просто где-то, когда-то заранее
Человек перестал любить
И не нужно кричать :
«Почему? Что случилось?»
Вы тихо спросите себя: «А мог-бы ли я,
как-то и чем-то, просто спасти чудака?»
И если вдруг я, однажды
Приняв решение - уйду
Если вдруг, утром ранним
Сквозь закрытую дверь пройду.
Не кричите, не плачьте, не надо,
Звонков телефонных и писем пустых
Пускай на могилу украдкой
приходят лишь те,
кто при жизни
любил
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736692
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.06.2017
Трапляються випадкові зустрічі
Від яких мурашки по шкірі.
Під час яких найгарніші усмішки
Після яких найсвітліші мрії
Трапляються випадкові зустрічі,
Десь на вулиці, зимою холодною
Коли ти цього не очікуєш,
Коли ти про це не підозрюєш.
Такі зустрічі, дарунок долі
Бо в тобі щось варто змінити,
Для того, щоб зими холодні
Перетворити на тепле літо.
Таким зустрічам варто радіти
Берегти їх, брати з собою.
Тримати за руки міцно,
І не губити ніколи.
Трапляються випадкові зустрічі
Від яких мурашки по шкірі.
Під час яких найгарніші усмішки
Після яких найсвітліші мрії
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2017