| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Не порівнюй мене з дзвінкими
і прозорими потічками.
Я – глибока ріка з крутими
і скелястими берегами.
В мілководді себе не побачиш,
не пірнеш аж до дна з головою,
не наловиш хмаринок купчастих
у болоті повитім ряскою.
Лише зміст утамовує спрагу
й емоційні народжує хвилі.
Не будуй у душі своїй дамби,
бо стихії підкорюють сильні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2020
Зваб мене римами й віденським тортиком,
піснею із вершковим морозивом,
зваб компліментом чи жестом галантним,
чи просто еспресо таким ароматним..,
парфумом п’янким із мускусними нотами,
планом утечі раніше з роботи,
голосом тихим, каштановим поглядом,
цілунком у шию, «мурашковим» дотиком,
безсонням у дощ, зорепадом у полі,
дзвінком, щоби аж спітніли долоні..,
бо знаємо точно, не уникнути долі,
де вже занотоване наше побачення -
в цукровому печиві із передбаченням…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2020
А хто тепер ті листи пише?
Лиш невеличке смс,
бо ніколи, бо так простіше..?
Є тільки ТЕКСТ!
На дні століть вже пера і печаті,
парфумами просякнуті епістоли.
Тепер онлайн – ти знову в чаті.
Змінилися часи, змінились істини.
А я ще досі ревно зберігаю
листи коханого із армії,
як збірочку поезії гортаю.
А ті, що мамі я
писала у сльозах в розлуці,
пам’ятаю, як вона читала
усім сусідам їх на вулиці.
Коли ж листи слав менший брат,
літери садив, немов дерева,
й малюнок укінці додав
із теплим підписом: «Для тебе!»
А хто тепер ті листи пише?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2019
Наче чорна кобилиця з золотими підковами,
танцювала сеньйорита, закидаючи голову.
Водоспад волосся темного звивався по тілу,
а в руках здіймалось, падало, крилами тремтіло
віяло.
Як розсипані монети, блищало намисто
на засмаглій тонкій шиї, солодких узвишшях.
Ніжки звабний промінець з сукні, мов з-за хмари,
раз у раз з’являвся, танув, шукаючи пари.
Па.
Як туман тяглясь сумна пісня кантаора
під гітару понад вечір, волога, прозора.
Мов останній раз тореро вийшов на арену,
танцювала, чарувала пристрасна
Кармен!
Її стегна, як годинник у гіпнотизера,
колихались, бавились. Як малаги келих,
погляд був її налитий.
О, прекрасна сеньйорито!
О...
Усе було в тому танці – і важка доля,
і циганська кров, свобода, й навіть хвилі моря.
О, Іспаніє, фламенко – у танці корида!
Це любов, як і життя – під небом Мадрида!
Baila, вaila, вaila!
* Сantaor – ісп. «співак фламенко».
* Torero – (або ж тореадор, матадор) ісп. «учасник кориди, той, хто вбиває биків».
* Malaga – знамените десертне іспанське вино, родом з Андалусії, цікаве своєю самобутньою технологією – його готують із додаванням великої кількості вареного сусла. У результаті колір у цього білого вина ніколи не буває світлішим за темно-янтарний, зустрічається малага і кольору міцної чайної заварки, а також і кольору чорного шоколаду. Жодне десертне вино не може похвалитися настільки вираженими кавово-шоколадними відтінками. У хорошій малазі присутні ще й нотки чорносливу і смолисто-бальзамний присмак.
* Baila – ісп.«танцюй!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2017