Сторінки (1/16): | « | 1 | » |
Чорна, немов із глибин підземелля,
Терпким ароматом прокладає дорогу,
Будує мрії, міраж із пустелі,
Не змінює обрез, не йде з часом у ногу.
Завжди бродить десь тут, між нами,
П'янить, кличе до себе в обійми,
Мандрує чужими світами,
Через неї розв'язують війни.
Відкриває нові горизонти,
Душу вверх підіймає до Сонця,
Дає віру у звільнення фронту,
Дає віру, що все вже збулося.
Полонить твої душу і тіло,
По артеріях швидко женеться,
Руки, ноги - все оніміло,
Коли бачу як ла́те ллється.
[i]Червоноград, 23.02.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2017
І мідяка не варта ваша правда,
І принциповість утратила сенс,
Навколо бруд, безчестя, зрада,
Любов безглузда, краще просто секс.
Усе можна владнати папірцями,
Хто їх не має, той мовчить,
Життя пише простими олівцями
Буденність сіру і тривоги мить.
Забули люди, що було дорожчим
І оновили свій пріорітетний лад,
І серце гріє лише етанолу розчин.
Руйнують, наче діти, все підряд.
[i]Червоноград, 05.01.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742810
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.07.2017
Так дивно, що стало все рівно,
Раптово, без всяких вагань,
Забув про усе, у що вірив,
Забув про всі співи кохань.
Дуже дивно, що щезло все те,
Через що довго вагався,
Так дивно, що колись золоте,
Зараз метал по два бакси.
Дивно і нещиро так пофіг,
Невже міняються люди,
Взяв квитки на перший же потяг.
Прощай, може і не забуду.
[i]Червоноград, 23.06.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742736
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.07.2017
Таятся чуства глубоко в груди,
Так долго тянуться в туманы
Твои, мои, но, жаль, нe наши дни,
Так долго жгут мнe душу раны.
Я нe сказал бы, что это любовь,
Нe сказал бы, что об этом нe думал
И лучшe заткнусь просто вновь,
И вeрнусь в мир свой тихо придуман.
Да, я знаю что такоe любить
И знаю как об этом молчать,
Когда любовь твоя можeт убить,
А сeрдцe так хочeт кричать.
04.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742735
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.07.2017
Дівчина із чорними крильми
Щовечора літає у небі,
Тихо, наче пантера з пітьми,
Полює, чатує на тебе.
Дівчина з блакитними очима,
Чистими, ніби новий кришталь,
Від погляду в душі Хіросіма,
У серці холоднеча і сталь.
Дівчина з червоними губами,
Червоними, мов із пекельних надр,
Не міняє обличчя з віками,
Вона та, хто приносить фарт.
Дівчина з глибин душі моєї,
Та, якою щодня я живу,
Вона одна пережила Помпеї
І тепер знов розпочала війну.
[i]Червоноград, 27.02.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2017
Останні. Останні мої кроки.
Падаю. Наче осіннє листя.
Життя знову підносить уроки.
Ззаду. Чутно гучний вистріл.
Що і коли? Для чого все це?
Навіщо почали? Як закінчити?
Коли сам, розривається серце.
Коли хтось поруч, хочеш убити.
Як зрозуміти? Де це прочитати?
Чи є усе це на сторінках Корану?
Умієш любити? Хочеш кохати.
Думаєш, пізно? Виявляється, рано.
Життя - лише мить. Сенсу немає.
Можна просто радіти мартіні.
Думка оця на шматки розриває.
І, так, ми - втрачене покоління.
[i]Червоноград, 11.01.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742547
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.07.2017
Друга ночі, Розпал вечірки, музика,
Цілі гори пляшок, сигаретний туман,
За столом грають покер, пасьянс, дурака,
В сусідній кімнаті знову скрипить диван.
Уже вшосте спустошились склянки,
Дивний мак всім прибавляє цікавості,
Галас, регіт, шум без перестанку,
Зараз тільки морфій - причина для радості.
Вже давно всі вони не мамині діти,
Хоча нікому немає й п'ятнадцяти,
Просто в душу тихо проклалося літо,
Просто світ тихо котиться Н@xyй.
[i]Червоноград, 27.03.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742381
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.07.2017
Вона ніколи не плакала,
Принаймні так думали інші,
Порад нічиїх не слухала,
Бо знала, що стане лиш гірше.
Здавалось, що серце зі сталі,
Найкраща роль - Зла Королева,
Не бачили її в печалі,
Тому і назвали - с т а л е в а.
Їй личили чорні костюми,
На губах завжди темна помада,
В кораблі захопила всі трюмми,
Її так і назвали - в л а д а.
Іноді живе в темній хижині,
Час-від-часу в фантазіях ночі,
Та завжди залишаються крижаними,
Так названі, в с е в и д я ч і о ч і.
Насправді, вона зійшла з неба,
І постать її ніжна ій біла,
Їй, крім миру, нічого не треба,
Та сказать про це світу не вміла.
[i]Червоноград, 04.02.2017
Моїй Дюймовочці[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2017
Ніч покриє усе пеленою,
Ми залишимось віч-на-віч,
Я легені наповню тобою
І уп'юся ніжністю пліч.
Я п'янію від твоїх поцілунків,
Моє серце рветься з грудей,
Ти - найдорожча з усіх дарунків,
Ти - найкраща з усіх людей.
Твої ніжні риси обличчя,
Твого голосу божественний тон,
Який так безсумнівно личить
Під мій нечіткий баритон.
Коли разом удень ми гуляєм,
Коли ввечері п'ємо чай,
Я нічого про тебе не знаю
Й ти не знаєш мою печаль.
Лиш під чорним покровом ночі,
Лиш тоді, коли стихне гай,
Я по-справжньому бачу ці очі
Й чую тихий шепіт:"Кохай".
Коли місто довкола заснуло
І ніхто не завадить нам,
Забуваємо про все, що було
Й віддаємось своїм почуттям.
[i]Червоноград, 20.12.2016[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2017
Гори, згорай в священному вогні
І попелом над Нілом розлітайся,
Палаючи, забудь про дні сумні,
А доггорівши, тихо прокидайся.
Переродись і знову запались,
І знову запусти емоцій іскри,
В пекельному вогні ЇЙ покорись
І не задумуйся, що буде після.
[i]Червоноград, 01.06.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2017
Вона збирає душі на дозвіллі,
Коли їй нудно, варить зілля,
В її очах вогонь танцює сальсу,
А серце так дитинно прагне вальсу.
І ті червоні пасма, наче з пекла,
Холодом манять її губи з шкла,
Її ніколи не лякає небезпека,
Бо небезпека це і є вона.
Її усмішка жалить й закликає
До подвигів присвячених лиш їй,
І коли вночі повня, відчиняє
Своє вікно для шабашу і змій.
Її улюблене число тринадцять,
У неї завжди чорні губи й манікюр,
Для неї твої мрії чудернацькі,
Вона готує тобі десять кращих тюрм.
Яким би дивним це не видавалось
І як би довго ти про це не знав,
Ніколи ще на думеку не спадало,
Що хоч на мить кохати перестав.
[i]Червоноград, 22.04.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2017
Там більше нічого немає,
Пустують самотні алеї,
Ворона у хмарах витає,
Пейзажі, мов з фрески "Помпеї".
Забувають дороги минуле:
Звук підошв і машинних моторів,
Вже давно тут нікого не було
На місці страшної історії.
Місто жило, цвіло і раділо,
Жили в мирній буденності люди,
Раптом руки людські все змарнили,
Світ ніколи про це не забуде!
В тиху сплячку впала природа,
Жовті води труять долину,
Катастрофа тут робить погоду
І все це зробила людина!
[i]Червоноград, 27.03.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741667
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 12.07.2017
Дослуха́йся до їхніх порад,
Намотуй на вус інформацію!
Не ступай ані кроку назад,
Вір в казки про реінкарнацію!
Проковтуй новини зі ЗМІ,
Поглинай як готовий продукт,
Це завжди знадобиться тобі
І продовжить твого серця стук.
Топися в потоці записів,
В бурхливому морі заміток,
Прокинься й живи в цих напастях,
Прокинься! Йди в ногу зі світом!
Відстав свою чашку з кавою,
Читай но́ву ранкову газету,
По дорозі вслухайся в радіо,
Там знов виступають дуети.
Захлинайся словами, текстами,
Що буйно витають навколо!
Завжди погоджуйся з нами!
Вір у цінність навчання в школі!
Будь тихим, смиренним! Вслухайся!
Намотуй на вус інформацію!
Вперед з нами іди! Не здавайся!
Вір в казку про волю нації!
[i]Чeрвоноград, 08.02.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741632
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.07.2017
Ми - діти мeртвого часу,
Ми просто шукаємо правди,
Трeтього сорту, забутого класу,
З цим клeймом ходимо завжди.
Ми - остання надія планeти,
Щe можeмо всe врятувати,
Алe нас продають за монeти,
Нас вчать грати, а нe кохати.
Таких вжe ніколи нe будe,
І Всeсвіт у страсі здригнeться,
Ми - останні на Зeмлі люди.
З нас закінчиться, з нас і почнeться.
[i]Чeрвоноград, 23.06.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741576
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.07.2017
Ти стала іншою
З холодною душeю
Та ні нe гіршою
Алe і нe моєю
Ти стала більшою
Сильнішою і знову
Збираєш за собою
Люд вeдeш у eру нову
Полюєш нe на мeнe
Більшe ні
Шукаєш бeрeг Сeни
Уві сні
Лeтиш чимдуж туди
Дe нeбокрай
нe схожий ні на домисли зануди
Ні на пригнічeного люду рай
Спішиш у різні сторони
Алe ніколи у ту дe я
Й зганяєш з нeба воронів
Відколи я більш нe твій
Й ти більшe нe моя
[i]Чeрвоноград, 08.07.17
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2017
Сиджу. Навколо тиша,
Десь вітер завива.
Сиджу і ледве дишу,
Доріг назад нема.
Сиджу. Наче в полоні,
Наче в полоні снів.
Весь світ як на долоні,
Та не сидіть я хтів.
Хотів я жить у русі:
В бігу чи на льоту,
Але живу у тузі,
Лелію самоту.
Хотів у чистім полі
Наввипередки бігти,
Хотів я в синім морі
Пливсти поперед хвиль.
Я мрію, щоб зі мною
У кожну темну ніч
Погомоніли зорі
І місяць віч-на-віч.
Мовчать до мене зорі
І місяць одвернувсь,
Сиджу я сам надворі,
Ніхто ще не проснувсь.
Коли проснуться люди,
Підіймусь я й піду,
Притулок є усюди,
Де правди не знайдуть.
Коли проснуться люди,
В кімнаті сам замкнусь,
Ніхто шукать не буде,
Я цього й не боюсь.
Якби мене зустрів хто,
То б не здогадався,
Що бігло життя стрімко,
Поки сам не зостався.
Сиджу і даль жевріє,
За даллю пустота.
І втратив вже надію.
І в серці самота.
[i]Червоноград, 18.12.2016[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741254
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.07.2017