| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Зима осыпалась серебристыми крошками. Явилась между домами. Поцеловала ледяным поцелуем, уколола осколком сердце.
Белосвежий ковер, соль земли, мне перехватывает дух от внезапного его открытия.
Где тепло? Ветер повелевает пустотой, она сворачивается в снежные завитки.
Бог простил мне мои грехи, отпустил мою душу еще погулять немного. И впереди снова целая дорога, открытая. Как радостно это, и как беспредельно ясно, для чего.
Между стрелками часов ночи я с толпой людей и событий над ручкой и листом бумаги замерла.
Где тепло? Холод в сердце, метель, пробки на дорогах.
No sms, телефонам иногда достается больше всего, и мой сон совой вылетел в окно.
Черную ночь в белых кружевах снега.
Я учу свой урок, захлебываясь.
Не вернуть, но искать, не оглядываясь.
А слова для меня сидят пассажирами в зале ожидания.
Тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2010
Ця птаха за моїм відчиненим весняно-літнім вікном співає так, як тремкий листок пливе за прозорою річковою течією.
Це життя навалилось з усіх боків і облизало ніс та щоки.
Моє серце не хоче стояти струнко, моє море виходить з берегів.
Мої яблуні відцвіли і родили стигло-молоді яблука, що висять під покровом листя в золотавому промінні в небесній височині.
Прочитані колись вірші цівкою піску осипались в мені, осіли за кавою в кав’ярні, згадали, згадались.
Це просто ода життю, і перемога над страхом, обов’язково, і відчуття захоплення. Ти відважний капітан своєї маленької шхуни, ти ведеш її своїм правильним шляхом, крізь шторм, і безмежно радієш, коли наступає пора сонця. А ти – вистояла, змужніла, засмагла, просолилась і вдивляєшься в синю далечінь, примружуючи очі, плануючи новий шлях.
І збираєш в літньому садку.
Свої яблука.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189480
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.05.2010