| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Солодко море наспівує мантри,
Сонце узор вишиває на шкірі,
З шурхотом хвилі вертаються з мандрів,
Бризки води - кришталеві сузір`я.
Хвилі сповільнюють поштовхи серця,
Синя вода запрасовує шрами,
Сонце на смак як какао із перцем,
Тонни турбот перетоплює в грами.
Пересипаю пісками поштівки,
Потай ховаю пісок під подушку.
Це моє море. Це мені вітер
Щось таємниче шепоче на вушко.
Сонце - розтоплена крапля бурштину -
Десь загубилось в моєму намисті.
Я - вже не я. Я сповита дитина
У золотій невагомій колисці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2017
Я часто робила те, що не мало ніякого змісту і толку:
Читала його газети, носила його футболку,
Ходила його стежками, шукала у травах знаки,
Винюхувала його сни, наче здобич дика собака.
Я звіряла плани і мрії з дорогами на його долоні,
А ще любила дивитись, як тріпоче жилка у нього на скроні,
І щоранку заходила в дім, заносячи сонце у жмені,
Як факір діставала зірки із подертої вітром кишені.
Я не слухала музику, не читала книжок, не дивилася фільмів,
Мені не треба було нічого, окрім теплих його обіймів.
Я гасила сльозами жагу, наче спрагу нестерпну похмільну.
Я, напевно, його любила. А може була божевільна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2017
Я тихенько всі двері в наш дім зачи́ню,
І нехай світ залишить нас у споко́ю,
Я знайду сто одну важливу причину,
Щоб сьогодні зостатися вдвох із тобою.
Із старого, побитого часом паркету
Проростуть дивовижні смарагдові трави.
Ми удвох. Я докурю твою сигарету,
Ти доп'єш мою вистиглу ранішню каву.
Ми не бу́дем слова промовляти голосно,
Не буде́м спілкуватися навіть жестами,
Через штори проникнуть сонячні полоси,
Ти мене ними будеш пестити.
Ми і простір, і час назавжди переплутаєм,
І епохи в хвилинах коротких розчинимо,
І якщо хтось у двері раптово постукає,
То не гнівайтесь. Ми не відчинимо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2017
Під сірим і важким,
Як чорна заздрість небом,
Під пресом чорних днів,
Під плином темних дум
Я притулюсь спиною,
Накриюсь теплим пледом,
Заплутаюсь, мов риба,
У хвилях твоїх снів.
Нехай сліпі зірки
Задмухають прозріння,
Мовчазний наш зв'язок
Не потребує слів.
І камені вже сплять,
Пустивши в нас коріння,
І застигає час
В обіймах наших снів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2017