| Сторінки (19/1881): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Святій Трійці
із Святою Богородицею —
любовʼю і теперішнім підйомом
присвячується
1
Лицем, очима — Світлом в серці
збувана!
навіки в серці Незабувана!!
так гОри й сосни ладанні —
аж в дух стрімчатії
хай сонце гляне — золота печатка є…
хай мед — в медовості
Небесній є зачатіє
так вся з медовістю — в Небесності —
в початку є!!
2
Аж Лицями Співбезпочатковими
ще до початку — мав початися —
задумана!! тепер аж — є!
навіки — Незабувана!!
хай світ й не знає де летять початки
встигає Світло — і на всіх печать є!..
коли навіки так була задумана
навіки в серці Незабувана!!
і так по долу —
за заворами високими й стрімчатими
народу тол
народу мол
куди летіть, тут
хоча б — мислити почати…
3
крізь Неї — Світло! — й на усім
печать є!..
а — очі підіймати б!..
хоч льохою російською тут не постати б…
06.07.2023,
Київ — третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2023
Пресвятій Трійці
із Пресвятою Богородицею
в любові і здивуванні присвячується
1
І не згендлюєте всі на
Божественній Красі
Нічого ви не зробите
Божественній Красі
Й далекобійним і
близькобійним очицям
«Цусім»
спалю я долари
в 73 —
бо мені 37!
Спалю і мій — і ваш —
джекпот —
в 73 —
бо мені 37!
Пали ману, у сліпоті — глуху!
І пальму першості суху
Озеленю
щоб бачили — усі
І іскри в поті
накивалися
б —
Красі!
Ти Жінко-в-Сонці
на краю усіх «Цусім»!! —
це — труд…
любов,війна —
глибшає
пошта…
Духом — листи любові — ніби пошті!..
О хто Вас викаже якими почестями
поштом?
як це люблю…
Ти — й океан, який відкриєш у Красі!
О Сонце!! — й Великий Океан… в Красі!
Збирайтесь голосом — Її,
Її й Невидимого — всі!
2
І люди
що віками вже не стримані —
Мене і вічність
вибирають
хай вітер пальму вічно і хитає…
смокче хай вічне вічно —
листки зелЕні роздуває
от! веселіє
серце
старий не-дух вмирає
а серце молоде співає!
Це і загасне марево бо — друга ночі
вставай ти, все нестримане,
збереш в Мені — це і своє…
Ти тягнеш в Вічність… хоче чи не хоче
тягне Краса — о соловʼї на серці! —
бо любов хоче —
береш на Очі
й хай більш нестримне!
Бо Вічність — вічне
хоче
3
Бог-і людина-й світ —
зʼєднають прямо очі!
зовнішнє серце —
плахта, яку в нас висікає час, —
це не про нас?? —
втече
у Боже
що пророче, —
Бог — без порчі!!
О Ти є ради всіх-усіх!
а спрага не закінчена
і не закінчиться…
супроти всіх! —
в правду урочу!!
05.07.2023,
Київ —
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2023
Світлиці Того, Хто
живе на херувимах,
Діві Марії, Матері Сина Божого,
любовʼю і світінням
присвячується
що тяглість днин я попасав
раптом проллялася Краса
це була дія —
й т а надія…
ізлинув дух і
з хмарою літургісав
і верх! —
дощ в нивах
написав
тепер щоденне сонце що сія
воно не менш присутнє
не одно вірою потребне
аніж посутнім я
чи написала вам — бджолиная
сімʼя?
вона текла —
за нею і прибило
пил?
Тож навскоси і дощ кропив??
Що правда — лет
у Божий колектив…
то що? сильніше
мудрувала,
гріш — моя…
а правда Божа!! –
з-понад Небес сія!!
04.07.2023,
Київ — другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2023
* * *
Серцю Христової Церкви,
Богородиці Марії
з любовʼю присвячується
Стань серцем світлим в Світло!
Іконописець, обходячи
ще ненаписану ікону
ступить в рай
і — Бог стряхнув старе життя
і вправив всесвіт в слово стисле
і в світло мислі
і всюди є
і більш не додавай
03.07.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2023
* * *
"Ми – сучасні люди – жебраки.
Ми втратили цей дар (сприймати дух).
Тільки малочисленні ще володіють ним."
(Леон Фейхтвангер,
біограф духовних носіїв
геніїв )
Ті, що з Домом в серці…
все ж Храм Божий —
мʼязи трав
змістили в мʼязи
Божі…
от, ті — можуть!
Дуже чутно віддається
більш не в ступор!
в аромати… дух здається
Богу на
уступки…
А позаду
більш
зоріють
змисли
в ступці!!
02.07.2023,
після сповіді перед Літургією!
памʼять апостола Іуди Тадея —
брата Господа по плоті;
Київ —
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2023
Я в Тобі, Боже,
у вишніх розвідках,
і дихаю, й в Творчість вкладаюся…
ангели є з нами, — свідки
творчість — із Бога є!
для ангелів я — мов нізвідки…
уся така творчість у волос вкладається
хай плавають чесно —
на чесність мою покладаються
бо впливи мої — мов нізвідки
ангел пливе
і в час викладається
що люди?
в час дуже слушно вкладаються
у часі за долею перевдягаються
так!
пророку —
все від Бога
словесне вкладається
мене можуть викинуть
в житнєє поле
всеʼдно я є голим
в пшеничнеє поле
всеʼдно голим-голий
і що я зроблю?
чи я погрожу небу й долам?
я можу! — як серце покається
тому — нікому, щоб все, не вкладається…
А входжу я з долу — навіки-віків…
лякаючи ангелів, розсудливих чоловіків…
вагоме несу?
та —
хоч не хочеш в громах!!
не ангел я
в ангелах писане ж, мене — як нема
з-під творчості чи виглядаю —
а от чи насправді нема?
та от від ваги і говорю «не правильно»
й від Бога і знизу ж гукаються…
що ж! в Тобі, Боже,
в вишніх розвідках,
і дихаю, й в Творчість вкладаюся
ангели — свідки
йду в творчість — для них це нізвідки
може Хаос і Космос покаються!!
Херувими на що вже очисті
встигають — аж провертаються! —
я ж літаю…
буває… я на благодаті — і мрій позбуваюся.
Мати Божа —
всю Землю вміщає
усіх покриває
не протестує
а жде
в с е вміщає!
І усміхається!!
У Ній я і душу вміщаю —
мов і в Творчість Твою
укладавшись — вкладаюся!..
01.07.2023,
Київ —третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2023
Страх вимів душі за кордони
українські — в прах…
Душі
вітрилами чекають шлях
свій
на вітрах…
Чекайте висновки жетонські:
хто буде всім за оборонців, —
чи Бог промиє очі — в дальнім світлі! —
і зник страх!!
Бо хто ж із нас зарився в світі
в у с е
від всепокликань-кличень —
по морях??
І Хто відрив всіх
в світло верхніх втаємничень?
чи Той в гробах?..
То лиш диявол — страх!
Той не пілот,
бо він не воїн — не підкорив
у собі страх
той на пюпітрі
чує-бачить стогін
і ноти пропадають у очах…
а вже йде Перемога —
і по нотах скине прах!
і ви вже в парусі у Бога —
бо вишкрібся з вас геть
диявол — страх
а все тому
що все і всі — у Бога
і добре Перемозі у вітрах!!
Крах — злу в Росії.
Тим світ — спасенний Словом-Богом:
Він вибив прах!!!
01.07.2023,
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2023
Пресвятій Трійці
із Пресвятою Богородицею
із здивуванням та любовʼю присвячується
Літо —
й помітніш дикуни і селюки…
Лівіше лівої руки
правіше правої рукм
не вчити іншої науки
і не вважати на байки
і безкінечні світськозвуки:
в Життя не хочуть, тільки в море!
пірне чи випірне із горя
пірне чи випірне у горі
1-й, 4-й, 14-й, і 21-й вік —
вселенський без любові чоловік,
без світла в серці чоловік!
і очі витріща – і з піною в вустах
говорить
мов ввімкнений говорить…
і воду вилива і в
припадках душі трясеться
він не розуміє
що є —дух
і… чисте серце!...
Що є — Єдиний Бог!!
і хто призве Його,
той вірою очиститься
і у Христі як Посереднику
спасеться!!!
Втирати сльози і вуста
всім скаженіючим народам…
Вбили Христа —
уб’ють
нових
Петра й Павла
Небо не пада на осла
Психея корчиться — Неба понести
не змогла!
Добрі слова твої — хай Небо
й підіймають,
згодом…
Вилазять зразу ж
в людях — добрі їх діла,
ще перед судом всяким явні
їх діла
а в особливих…
та й знаєш, що пізніш — в духовних…
що Воля Бога — Небо підняла б
усі вмістити хай засіяні діла!
і щоб земля цвіла…
і в Himmlishe — була б !
а припотопні і притомні
щоб одне других не чавили!
бо в Бозі — їх путі і сили!
щоб — знову Тройця вберегла
щоби і правда в них жила
й Небо Нове зійшло
й Нова земля в натхненні і — найшла…
зате зайдуть у Місто селюки
і движ коло містян — корупції
це їх — туберкульоз
зовсім влаштованість в куски
матеріальнії шматки —
то й матеріальні шмаркаки!
А… — їх віддай в Отця їх — дві Руки:
Христу і Духу:
не за поребрик Першої Руки,
не за поребрик й Другої Руки…
а літом — це помітніш…
здичавіння — й в селюки…
Втирати сльози і вуста
всім скаженіючим народам…
Вбили Христа —
уб’ють
нових
Петра й Павла
Небо не пада на осла
Психея корчиться — Неба понести
не змогла…
Добрі слова твої — хай Небо й підіймають,
та це — згодом…
30.06.2023,
Київ —
третій вибір Богородиці —
другий Єрусалим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2023
В усьому світі є люди, які, зустрівшись, впізнають один одного, вони ведені Духом Святим.
Виявляється, що всі ці люди підготовлені Богом і виконують одну і ту ж роботу, роботу Ісуса Христа.
Не залежить причім — ні від конфесій, ні етносів, ні областей діяльностей, ні видів творчостей, ні жанрів.
Вхідними є різні данності, різні види творчостей, зате на виході в них в усіх — здобуте світло. Світло розуму Христового!
Це — велике учення Ісуса Христа.
В творчих людей можна перевірити, чи це так. Наприклад, в художніх образах поезії із обов’язковим художнім відкриттям: є зворотний зв'язок слухачів-читачів — що вони відчувають, світлішають, чи досконалішими стають, підноситься вгору-вглиб ум, розширюється внутрішнє серце і оновлюється дух. Сакрально чують, росте Божественне почуття найглибшого, аж надформного, що є до отримання форм.
Від сакрально-глибинного ледь ойкає внутрішнє серце! Від чого глибоко нещасному середньої руки письменнику Умберто Еко — «дах зносить». Він признавався. Це не для «даху»… Для серця.
Нехай намагається перекласти для середньої руки читачів, — лишивши Кого,
старші італійці геть втратили смисл життя,
а молодші іще його не знайшли…
У всьому світі через гроші, або іншим способом втратили Христа — й змісту нема…
Аналогічно буває і в співі: душі розширює й підносить, зцілює справжній Божественний спів, а «синій» — від «лампочки» менталу в голові — здушує, нездоровить!
Те ж і в композиторській діяльності, в точному музикальному виконанні, — в одухотворенім.
Втратили Христа метри — і в прориві люди Христа… (!!)
Ще більше — при здійсненні Літургії.
Божественна Літургія — синтез творчості Святого Духа.
І відповідні результати: високі, найвищі і позамежні, звільнення
і зцілення Тройцею Пресвятою. Теж таїнники Христа Ісуса є!
І всі Божі таїнники — сини і дочки Божі.
Дух Святий розкриває їм таємниці все нових відкриттів Тройці Пресвятої…
Для чого ці люди згідно з Провидінням зустрічаються і впізнають
один одного…
22-24.09.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987493
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2023
* * *
Ісусу Христу, Боголюдині-Творцеві,
і Діві Марії, Всеблагословенній,
присвячується в любові
Куди йде дух а з ним матеріальні
регалії —
у Небо — в центральність
Куди йдуть землі а з ними закучерявлені
далі —
в центральність!
всі ходять — «крутяться» «водяться»
а небо! — центральне…
всі хотіли б вернутись
у мрії
а йдуть — на волосині в печалі
в дитинство —
пити воду живу
в задзеркаллі!
а в дитинстві — лиш небо центральність
а тут politicon — мов згори їм відрізано
та і знизу —
відрізано Божі просто сандалі…
а я із дитинства
і небо — політ
і Небо — центральне є!
я пишу і уписуюсь в небо як жоден у світі
піїт
я уписуюсь
Бог — Центр
Небо? —
я художник — звідти
зникаю в пеналі
і веселки тут множаться —
далі…
ще й по веселках побігли сльози —
внизу — коралі
серце плаче за Небом
бо —
центральне.
Може над Церквою десь промайне
але — трішки
і — в тріщині
в небі збачать — мене
Чом мину?
Слово Боже
в мені не мине…
29.06.2023,
Київ — другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2023
Розчулення — й любов...
Дольні науки — заповідність.
Грай, сонце, грай!
Летіть до мене, заповітні...
бо ось як в серці рай —
то очі — світло!
й — летка́
печатка!..
Прийдіть, Петро й Павло! —
бо можна починать
спочатку.
Летіть, благаю, в заповітність! —
бо як високо дух літає —
йому земне ніщо
не заважає,
а опустись —
мала любов у світі!..
нові епохи — мук! летіте —
й старозавітні:
усе —
насправді є інакше в світі...
12.07.2016, свято св. апп. Петра й Павла,
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2023
Сину Божому Єдинородному,
Ісусу Христу,
Іпостасі слави Отчої,
з любовʼю присвячується
Весь світ згнив болотом,
Весь бульбки пускає
І щит мій супротивом сяє!
Молитва залізо ломає,
Молитва і атомарність вправляє —
І в атомах мізки вправляє!
Хай сонце веселе засяє!
І праведник — радістю сонце
все має!
Сміливих і Бог укріпляє!!
Хто молиться — духом злітає…
Бульки —
одна одній лише докоряє,
Й весь світ нагаряє…
у новому часі-воді відпливає…
Та праведник — Бога
за якоря має!!!
Третій Рим — згине,
як і перший Рим.
Київ — другий Єрусалим!!!
28.06.2023,
Київ — другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2023
Слову, що все збудував,
і будує вічне майбуття,
Спасителю Ісусу Христу
присвячується в любові
Я не божевільний, Фесте,
бо й не кажу
ніяких маніфестів…
а слово правди й розуму говорю…
а гостре! —
або ні!
або ж зрак — зразу!
гостро! й скоро!
від зір відходять скривши вІками — позОри…
ну! — добрий був Павло…
від слова Божого — тебе можуть
й понести!
об камінь вбʼєш свій розум
приймеш зорю,
Зорю?
ніби — воскреснеш!!
дай же тебе з тобою — помирю…
дай на тобі я поорю
дай хай засиплеться Небесне…
на тобі шпон здирають: бубном —
з козирю…
ти кинеш в гріш —
я — чорную імлу орю!
я вистрелю тобою з кріслом — у Зорю
і хто з вас скресне?
бо як ти духом вмреш
то горе — горе — горе
на тобі повінь мре
а в тобі мла!
і карла оре!!
й від зір
відходять скривши віками позори
і ти ж те чуєш
як я в пахоті орю —
тебе закину і повішу на зорю?
Бо технології —
лиши поморам
там — замора…
а гостре?
або ні! або —
міняй зір!! скоро!!
Свободо світова, іди в глухі побори
27.06.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2023
1
Бог тільки Велич
Бог-Любов Велич
Бог-Слово Велич
кланяйтесь Богу
дякуйте Богу —
Велич свій лук напинає!
Скажеш лиш — «дрібний я»
і світ стає дрібним
Небо у дрібних
внизу
не ціляє
2
Те, що є в мучениках, —
світло їх не зникає.
Станете мучитись?
Тихше…
Бог хай благословляє…
Що уважаєш —
то те й уважає…
3
Клітини великії в сіті —
й великодушність —
вона окриляє!!
Клітини великії в сіті
дрібніші униз
випадають
Велич великих — і свіже повітря!..
Дякую вам за велику увагу до Бога
Дух уриває —
Радість доли встеляє…
4
Чого ви мучитесь —
тепер всі знаєте
золотом в Небі великим
Бог перестріває і одягає
Тільки — в те золото —
справді чи Бога
благаєте
Дякую — любите Слово і Діву
якщо дивитесь всі
хто у бляшанці
хто у таксі
хто на дереві континентальнім
а хто й в мулі осів
в теплім літі осів
Отець підриває
а — Мати Божа й Дух
піднімають
до Христа
в увазі
українських поетів-осіб!..
26.06.2023,
Київ — третій вибір Богородиці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2023
Благородство поруч
(Ліна Костенко)
Як гарно сказав про справжність і особливу дорогу Ліни Костенко люблячий нас
диво-поет Микола Вінграновський! Такий поет не сказав ніколи неточного слова…
Серце від Бога! – опісля його виступів не могли виступати! Ніхто!
Казали, що настане неминуче згіршення,
руйнація дива-атмосфери…
А поет Гуцало Євген! Яка висота, думки краса, ще й шляхетність,
лицарство духа… — Теж про Ліну.
І чи є поет в Україні , Росії, Європі – в серці який би не сказав це ж саме про Поета благородного від Бога? Бо благородство щодо Ліни Костенко – як щодо Моцарта і Баха неждано виявляється. Із глибин.
Спостерігаю одне й теж: якщо благородство в глибині відсутнє – вилізе, раніше чи пізніше, те, що є … нечисть…
Важливо сказати це і вустами, матеріалізувати (втілити благородне слово)!
Чи більший Бетховен від Баха, Бах – від Моцарта? Різні світи і космоси: і ніхто не визначав – більший хто?
Хіба визначатимете – що більше: п’ять кілограмів вати – чи п’ять днів?
Апостольськи відпустила би оця брехня – кількісності визначень – якісно-духовних поетів, Бого-цілого світу, в Україні сущих, – спаслася б Україна!
Такою є Поет Ліна Костенко. Благородною. Непродажною. Чесною.
24.04.2010
«Красива жінка», — каже про Ліну Василівну Клим
(Володимир Клименко, поет-драматург і режисер).
Значить — зувсебіч і Божественно вона така і є,
Красива Жінка!
Відпочиньте...
Чи без Богородиці щось ми могли б?
У внутрішніх глибинних серцях ми поєднані в Ній любов’ю...
Ми сюди прислані,
а з’єднані в Христі і Ній суттю, нею й не рушали з місця.
Бо що? Якимось палаючим сволоком ( Україна горить! ) стукне по Ліненій голові —
і зразу — чи то серцем любить? не захолодивсь?? Любить!! В Божій Матері єднання — любов! Розжарюємся!
В критичні роки тримайтесь Христа і народу, в нього є серце,
а кучеряві думочки інтелігенції і керівництв, як і самі вони, гинуть...
Нема становища, в якім людина могла б втратити надію, якщо в неї любляче серце.
Серця чесних хлібодарів знають це.
(із ст.. Геній», 2011)
«Перед подіями, що всіх змітатимуть скоро — люто, люди такі як Бетховен –
єдино зберігають рівноважність духу, вірність своїй совісті.» ( 2011, І.Ш.)
«Дайте нам здорового і квітучого Ігоря Шевчука» – самі ви проситимете, на заміну сіро-холодній Москві, бо й ще нині жодна голова і не вміщує
(їй не вмістити) і,
психологічної варваркою здичавілою буксуючи,
ніяк не наковтається болота –
не отямлюється визнати для себе:
високого нічого в Москві й не було і нема на кшталт Есхіла...
Оселедці намальовані. (2011, І.Ш.)
"Отже, краще пожартувати: оригінальність – це не коли до тебе всі прибігли (сучасники!...), а коли видаєш з незнайомого – і всі втекли".(І.Ш.)
Глупота: визнання – це коли через багато десятиліть-століть безкрилі дозрівають (пуголовки без хвоста…) і в них– радість впізнання: бачу! впізнаю! що ж неясно? всім же ясно…"(І.Ш., прийдеться звикати до правди вибраним)
"Тільки те, що пробиває собі шлях і творчість, хоча керованою, але неспівмірною зі світом силою, залишає страшний слід - Вічности". (про Шлях).
" Не лише висловити темні сфери душі, але в таїні Божій - вираженням і новою змістоформою подолати їх - ось радісна трагедія титана за звільнення душ, у нім нема песимізму". (І.Ш. про Композиторів).
«Носій генія, який пробив культуру, приносить веселість і ставить гладкі зачіски дибки! – в усіх часах він!.. Сучасники ж, маловіри, в скруті, в однім часі, в « ізрядно глупєньком положєніі...»( І.Ш.)
"Єдність могутніх, слабких і Небесних сил, що стремляться в Небо, і при цім чіпляються за землю — ось що в усі століття було в творчості, є, іншого не буде...."
Благородство поруч!
(Миколи Вінграновського і Івана Дзюби)
(вибачаюсь, не знаю, звідки колись взяв уривок, — для себе)
«Майже у тон Макарову висловився Іван Дзюба, який у передмові до вибраних творів сказав: «...Є у Миколи Вінграновського, як і в кожного поета, свої труднощі, творчі проблеми, свої небезпеки. Вони криються почасти там, де його сила.
Істинно сказано: вади часто бувають продовженням гідностей.
Розкуте творче поводження зі словом, радість високої поетичної гри ним інколи небезпечно наближаються до самоцільної забави, показової гімнастики лінгвом’язів, демонстрування стилістичних фігур вищого пілотажу.
Примхлива перелітливість уяви, щасливий дар химерної інтеграції найвіддаленіших і найрізноякісніших душевних імпульсів та актів сприймання часом загрожує перетворитися в автоматичний прийом, у риторичний викрутас, причому може втрачатися відчуття реальних ціннісних співвідношень, неоднаковості ваги супричетних речей і понять (геніальність Івана Дзюби!- І.Ш.), – а звідси вже відкривалася б знадлива, але небезпечна перспектива
«красивої» відписки від справжніх великих проблем доби» .
Проте у цій же статті Дзюба каже, що «в його поезії все «сплутане», але це висока, плідна «плутанина» – суб’єктивне метафоричне осягнення глибинної взаємопов’язаності всього сущого з усім сущим...».
У цих Дзюбиних наче «суперечливих» оцінках нема жодного алогізму. Просто вдумливий та великий майстер художнього аналізу бачить одне і друге,
себто позитивні сторони таланту М.Вінграновського із застереженням певної творчої небезпеки, що може «підсісти» до поета за тих умов, на які Дзюба вказує.
(дякую за увагу до великих осіб - І.Ш., 2023)
Мій коментар на тяжкі питання (на ЛітАкценті):
Операції медицинські часті, одна за другою, на тілі людини – не є смислом життя її,
психічно здорові це ствердять.
Війна, в цьому значенні, не є смислом життя, – не може буть.
Отже, або культура взагалі, або нігілізм взагалі (тотальний), війна недорослі псевдокультурної… і окультизм.
Культура не з’єднана з Церквою – гниття, результат на Сході України.
Світлі думки у творчості піднімають у напрямку спасіння мислення (і людини, і творця)
у Величі з Висот, в раю.
Класики відповідно (наприклад, Ліна Костенко , Микола Вінграновський, Микола Воробйов, інші) душі помочі білярайської, – світла поміч, достеменно.
Білярайські поети – точно миротворці…
якість існуюча.
«Тобі пощастило, тебе Богоматір піднесла» – мої друзі, церковники.
Піднесла із пекла.
Слухайтесь Богоматір,– ясно, корисно.
«Хто підняв меч …».
Думаєте, українські письменники нерозумні? – то помилка.
19.02.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987160
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2023
Непереможній Боговибраній
Матері-Діві
із любовʼю присвячується
Які прекрасні дудасики-дадасики
Для псалмів!
І поем!!
Якби не вплелися кілька
Несправжніх божевільних царків,
Котрі хочуть істотно
Пориватись у всесвіті і
Допориватись,
Світ не з’їв би моїх псалмів
До попереднього Суду Божого!
Добрий для поезії божевільний світ!
Добрий Бог, що я є на місці,
А могла б з шумом пропасти,
Прекрасна в прекраснім шумовинні! гілчастість! —
Просто у серце чи в духа не вкластись…
Поезія — тільки б з воріт і перемагати!
Христос переміг всю смерть —
О як вас за ворота повипихати б!!
Просто так
І живозцілено
Богу стовбури в небеса підіймати!
25.06.2023, з причастям,
піст первопрестольних
апостолів Петра і Павла!
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2023
Сяйву слави Отчої —
Богу-Слову—
Ісусу Христу
присвячується з любовʼю
Ангел Господній хай йде
за плечима…
Люди, якби ви не стали очима…
Якщо не відкриєте до Бога очі
Згинули вічно —
із закритими очима
В пожежних згорить
пожежна ж частина!..
Ангел Господній хай йде
за плечима!
Ніхто є без Бога
Відкриєте очі
бачитимете й хмарам тьми дорогУ Дорогу!
сердечними очима…
духовними ж очима…
Біблійні часи! — біблійними ж!
і очима!!
Але то вже йде в с е
з Божими посилами…
Під Божим небом
з шовковою травицею
й себе осилите!..
24.06.2023, піст апостолів Петра і Павла,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2023
Поема
Святій Трійці
із Святою Богородицею
із здивуванням присвячується
1
І що було почати другу місію?
Чи була спека й також дощ — похлипав…
І вийшли з Фрігії
пройшли Галатський край…
Дух не сказав казати в Місії!
чого ж це я так зчервонів
й за мною — липи…
Павло природу так й не визнав
й не здає справ
ні з поглядом
ні із комісією —
про що йому ніби казали… й дорікали…
ще липи лили у — щілі дорожнії
спочатку золоті
потім внизу — огненністю писали!
ті,
що із Павлом,
без натяку, до знаку, — йшли порожніми?..
2
Вогонь-Павло!! А світ ще величезний
а я в любов — і тріщини
це по мені
Глядіть, глумителі,
дивуйтеся і щезніть,
бо цей Вогонь роблю за ваших днів!!
Чи я пітнію, що по липах
я почервонію?
…Відпливши із Троади —
простяглись…
знов простяглись в усю Самотракію!
Прости, Неаполе,
хай оживуть Филиппи…
А може спека!
знов не злива?! —…
…і дрібно дощ як в нас захлипав…
3
Для Павла!
дороги ці — тільки для нього Бог вгатив!!
терпкі всі акведуки!
і хтось любив мости
повзали наглії хвости
в колонії —
у-ув бездоріжній Македонії!
це так як мене гризли —
а Бог простив
любовʼю угостив
і виведе —
знов до морів
Господи! чого б я липи так топив
а Ти мене у соцмережі
люблю дороги — бо Твої…
чи ні??
Глядіть, глумителі,
дивуйтеся і щезніть,
бо цей Вогонь роблю за ваших днів!
Вогонь-Павло!!! а світ ще величезний
а я в любов — і більше за передній край
й в с е по мені
це по мені!..
23.06.2023,піст первоверховних Петра і Павла –
є і діє!
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2023
Яка твоя віра? Аж ось Перемога —
Історія віри.
Грядуть після неї примати, емпати і
Звірі!
Слова — згори ллють,
Мов народження ллють — що від Бога.
Бо все, що від Нього —
це суд! Розгляд і перемога…
і рішення
шлють
натікає до в с ь о г о!
Хай по Перемозі —
надовго зійде лиш в собі перемога
це все
і себе перемога
і це благословилось низати…
бо сидять з круасаном в воді
нижуть
і — «нас не чіпати»
Християнам же —
є що сказати!!
чи буде великою
ваша історія —
й гряне
чи буде великою ваша історія віри? —
і гляне —
вогонь і вода вас не втоплять тоді!!
Чи буде великою Наша Історія —
й гряне
віра збільшеній вірі —
у очі загляне…
22.06.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2023
Всевладичиці Всеблагословенній
Діві-Матері Марії
з любовʼю присвячується
Й що центр?
й той париться
гаряча тяжкість
в шапці —
Мономаховій
цей вхід низів
і швидкість рискання
на кілька сільських махів
про подвиг духу
чи то знаєш??
Літо — і небезпека від рядків цих
мов Євангелія для початківців
і це є скальпель в серці
і то є голка в серці
як праведник —
ти з Сонцем в Небі!
як грішник —
засинаєш!..
дух — от! на себе є
або ж повстання
або ж не повстання…
світ прибʼє молотом
а ти як прапор миру
всіх швидше повзання і біль літання…
вся низошкварщина
все наростання
і верх і низ в яскравості
природи розсипанням!
провінція? й зашарення на музикальність?
а ти словесник
ніби
гадь остання
ти один
вже сам з страшних палких
глибин —
і дух — і в Світло ухиляння!!!
Літо! — о смак здоровʼя
хіба чути?
і сходять з духу
ці душі в ямку
непостівські
і безапостольські
й щиро безслівні
й шибануті
21.06.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2023
Слову-Богу,
що все будує
словом,
з любовʼю
і неділанням
присвячується
коли ж в літі купаються —
то я
літаю
чимраз на краю землі
й — моря
скраю
й шопенівська «Токката» не тримає
хай з Ріхтером
а всесвіт увʼядає
те смолення плавлення мізків
окриваю
жестом і в тембрі
в Бозі
з Богом дух літає
дух те акордами
і одкриває й закриває
і корови
кримські тому коричневі
зітхають!
в літі же часто пробиває в лінь
щоби
десь — скраю
я — не пускаю
ті квіточки що вигоріли —
дуже
вічність
знає
і — апріорі! Всі як в морі
я — дух
з Духом
і літаю!..
Ти — юність святих! Богородице!
внизу шум: психологія
і кольорових крабів
світ шугає…
перлини Духа — і тримаюсь!!
а ви сильнішаєте, хто піднімається…
20.06.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2023
Послухайте аудіо Оксани Забужко https://life.nv.ua/ukr/socium/oksana-zabuzhko-pro-maybutnye-ukrajini-vazhlivist-planuvannya-donativ-pidbirka-podkastiv-tizhnya-50332467.html
Це в "НВ", 18.06.2023:
як Оксана Забужко бачить майбутнє України
Оксана Забужко: «Людство ввійшло у зону турбулентності. Пристебнімо ремені!»
Нижче цього знаходь аудіо.
"Вчіть українську мову!!" - так мовить Мати Божа всім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986530
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2023
Пресвятій Трійці
із Пресвятою Богородицею
з любовʼю присвячується
дивитесь — ніби на свічку в церкві
й не жуєте горизонтальний в роті
ум як цедру
і дивляться — й щось в собі активують
Вогонь святий крізь свічку
чують
й серце росте
й ворушиться
план — як безгучність
зовні — тупістю б серед верблюдів — і
осІв
а тут тупість… якась незручність
тут незручно…
це не Орфей
ой зовнішнє
чи він що — турив спазматичне?
Саморучно?..
витік… мелодія!
в серці в сльозах —
і до очей
якщо це в Небі
тупість тут … незручна!!
і ми в зачіпках?
неправда і недоля
і
більш гучно…
коли ж ви
всередині церкви
світова тупість —… якраз незручність!
2
А як це так?
А оце так,
що Дух і Діва-Мати породили
Бога слів
А ми спілкуємося духом —
це дО слів…
О! мелодія є ласка…
О симфоніє!! — ти
ласка-якість-якість-якість —
кожен встряг би в
якість! Духа світ цей легкий —
це безсмертя
це як казка
все з любові — то у слово
се народження тих слів:
роздягає і вдягає
і луна у переносиці послів…
3
Яка надія є на Бога в душ?
Та тільки потяг
і душ протяг
і відгукнуться
в кого білий одяг!!
18.06.2023, з причастям,
Свято всіх святих землі української,
свято бл. вел. князя Ігоря Київського і
Чернігівського(!);
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2023
* * *
Нехай в цім світі
знають хто як де —
от! — ця росія
упаде
все
на ніщо зійде —
є на усе лиш Божа Воля
нехай уста мої нічого
не знедолять —
тож хай уста мої
лише цілунок благодаті
в серці
поведе…
бо ж не здригнеться той
якщо спочатку в Волі
така ж гроза
й така ж яса на житнім полі
й хоч часточка росії відпаде
зійде гора згори —
і хай на землях це гряде
то ж — не здригнеться той
коли росія з гуркотом
і відпаде від Волі —
пропаде
17.06.023,
Київ — третій вибір Богородиці
Послухайте аудіо Оксани Забужко https://life.nv.ua/ukr/socium/oksana-zabuzhko-pro-maybutnye-ukrajini-vazhlivist-planuvannya-donativ-pidbirka-podkastiv-tizhnya-50332467.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2023
Пресвятій Трійці
з любовʼю присвячується
Як я все хочу
Високого Неба
для Любові Неба –
що тут мені треба?
чи щось щемне
можна для себе?
як щось я скажу
для себе
(раз так — то вже є — від себе)
як зможу я серцем — для Неба
і в Небі?
Схилюся лиш серцем
й вклонюся я серцем —
то й слів мов притік —
для Тебе й від Тебе!
земля протилежна є Небу!
відкрию от! книгу землі —
то від Тебе
і — Неба — від Тебе
й окрилююсь цим
гарна книга від Тебе
хай буде язик цей для Тебе!
в Тобі лиш ця книга
дана — Землі й Неба…
хіба мов без серця —
відкрив хтось рахунок
— для себе
— й для Неба?
Не хочу й не зможу я словом —
для себе!
чи потім пригорнуть мене
осяйні (!!) сльози Неба??
мій слід — слід літаючих сліз із Землі
до Високого Неба…
й не знав, тільки Бог засівав:
бо так треба
16.06.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2023
* * *
Що з Небесами?
І в тиші зблиск…
струною в Бога підтягаєтесь
і в шок втягаєтесь
може ви — в саміт?
В культурі підбиваєтесь
в культурі і перевзуваєтесь
А що це з океаном?
Гопник — й то — здуру.
Підтягуйтеся тут: в віру,
в культуру!
За небеса у глибині
їх
і тримаєтесь
і блиснули — і кажете
ще й відбуваєтесь
і дивитесь в прибій й в Прибій
і свою совість батігаєте
моʼ? — за океаном
вершини гір перевдягаєте
бо в шок втягаєтесь
а що ви всі шукаєте?
16.06. 2023, отця духовного день народження!
Київ — третій вибір
Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2023
Ніщо з природи — щоб навіки —
не спасає.
І мільйонери із Китаю
утікають
з росії утікають
і з Індії втікають
щось їх несе
перетікає
чи все те знають?
чи не знають?
і ці в Австралію втікають
Вогонь святий у серці запалає
тільки ніхто
із сировинних
оглядаючись
те не приймає
бо тут як паливо
що це за Паливо —
не знає
Святі співають:
Дух Святий співає
хтось й на війні
і в серці він співає
хтось й над війною
кредо із жасмину заспіває
хай луна
йде гаєм
хто втік на континенті — нехай Австралія —
не знає
Вогонь Небес!
Небес о Нахтігаль!
вниз
низпадає
апостоли від Бога і Його ангелів
співають
хто від Австралії вас відгризатиме?
я мабуть в літі згіршивсь
і м’якшим став
і люблячим
ще й менш зубатим…
о Небо!
заразивсь співати!
15.06.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2023
Слову і Духу Святому
з отетерінням
присвячується
Що тебе любить мов безмежне
чує
Липи цвітуть
гранично
мов — вікують
Візьме безмежжя — і лікує
Зійде мов квітка Божа на просторі
Сяє ще квітка щастя
на просторі
Мов невідсвітній санаторій
й мед невідсвітній
мед одесную мед ошую
мов Лікар в славі! —
і вже проникливість лікує…
і ти мов коренем язика — чуєш!..
що — тебе — любить!
квіт безсмертний — лиш лікує
тому
на всіх є погляд
Небо хоч день хоч
вік
пантрує
Так царський Погляд аж дивує
і липи теж —
безсмертя чують
і пахнуть!.. — мов німують!..
12.06.2023,
Київ — третій вибір
Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2023
Пресвятій Трійці
із Пресвятою Богородицею
з любовʼю присвячується
В мені слово з Бога
Гриміти і шепотіти
Гримлять вітри часу
Вітрам шелестіти
Найбільш Церкві треба —
Це слово від Нього:
Планета і діти —
Та й лиць одкриття
із художнього всього!
В мені слово з Бога —
Гриміти і шепотіти
Із часу збивати —
І рамки і рами
Старатися словом
Із храму й до храму!
Храм Божий — і храм в мені
Не все слово зразу —
То з рамки й до рами
Темперамент! — що Бог в мені —
І крийся не-Боже —
І все в світі зламано!
І всі дахи стерті —
В мені вибух Сонця! —
Коли нема — смерті!!
І гроші в конвертах
Й людці як в конвертах
А спалах у рамах —
В мені нема смерті!!
Нема — ну ні грама!!
Й слова — філігранні —
Цей Бог не у рамі!..
Як так? Бог
Не в рамі — і я не у рамі!
Ух! Звірене Церквою—
Вічне й постійне.
А входить — у Церкву!
Бо Храм сяє в храмі
Як в Храмі —
осінене!
Все пре вічно радістю! —
Чи всі промахнулись —
Мене не закривши у сінях??
Веселий я в нації
Пройшов радіації
Сміються — хто в праці
Як Бог ухопив нас зненацька
Тому що поверх радіації —
Як вічне є радісне —
Лиш вічне й постійне!
Тому що не в рації —
Тому і не в радії
Веселим є завжди
Що вічне й постійне!
Як я не в притворі —
(а вас ніц) —
Що ж! Ваші всі сіни
Знімуться
Примчаться
А словом веселим осінять!
Ви ще не знаєте Бога!!!
Свідки!
Ви
не пили ще усі пертусіни…
Ви не почули
В шлях Божий
Приречені всі ви! —
Найбільш Церкві личить
Це слово із Бога.
Світське, що було, —
Тло,
Левкаска іконна,
Для
Сяяння всього,
бо Промінь йде з Нього!!!
11.06.2023, свято всіх святих,
з причастям,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2023
Поема
Богу-Слову
і Преблагословенній Богоматері
в любові присвячується
1
Я можу тут не задихатися
Що коли море вибриню —
Можу спасатись — видихнуть
(і так спасатися)
в Тебе, Мати–Плането, Боговибрана!
Що буде жахом і людині
й кораблю
«А що я тут роблю?!»
Вже сині очі потемніш за Чорне
море
і що мені з глибин говоре —
що я Тебе люблю?..
Лиш так спасатись — видихнуть
(й
зачало спасатися)
із океанами Ти! — мене вибрала
а Ти — Богиня! — й смерть
взяла щоб — понад смертю —
святкували це!..
В тім що я
вибриню
щоби —
не задихатися...
2
В чаші спасіння
в голубінь
як птиці співають
вона любить
великий і білий
пухнастий ведмедище
і вона —
обнімає
любов сидить
як птаха
весь час злетіти рушити
як вона
над сходами
на поручнів сходженні
з нею два молоді говорять
і з нею в слові —
незвична зоряність
вони
тримаються — ніби
як тримаються ті
котрі відчувають
що їх
люблять...
ніщо не йде довго
супроти безсмертя любові
й поезії
ниже те, що найглибше
я думаю — любов й на ляльки
усміхається
любов те, що іскристе
і любові багато — її
не полічити
дерева нехай помоляться —
стають жити
жити любов’ю — жити в любові —
нічим не оплатити
ледь що оплатили —
мов обхопили —
і немає любові
але Ти тут вже дивишся
і Твій Погляд любов
їм підрощує!
любов же прониже
як схожість —
того що є
найближче
а любов є птаха
ніби весь час до неба
тицьнутись в вухо неба
в тому-то й діло
що правда — любить!
Невміло!
І як би то в світі ходило
й знову злітало
й походило —
якби правда жива — не любила
тож — любов
любить правду!
Від любові і встануть — ходити
й літати
й співати
із птицями — в чашу
голубіні-й-спасіння
милосердя — навіть в птиці польоту
до любові і в тіні
в цьому літі
в оцьому світі
й у великому світі
3
Як в мені є всі Небеса й Зоря
Христос із Нею
і видихаю я любов
й старателям — теодицею
але ж і вдихаю Їх любов
як бачте дихаю
та не хітливою любов’ю —
то ще потрібне богословіє?!
4
Бо в Ній і з Нею —
Правда і Любов —
все Боже серце!
Й важливе не моє милосердя,
а Їхнє
Милосердя!!
28.08.2020, з причастям,
свято Успіння Богородиці,
30.08.2020,
після літургії
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2023
Святій Тройці
із Святою Богородицею
з вірою! і любовʼю!
присвячується
Боже школи
й наук поза класами…
Боже нізвідки припасів!
Боже трасних шляхів
і шляхів поза трасами!!
Боже, спрагу погасимо!
Не помилившись з ударом ні разу!
Боже вчепившись в гриву
Пегасову
Боже вліплених дуже Пегасові
в гриву!
Боже поетів
Боже пісенного — злету!
Боже проривів!!
Боже тих, які пилять у відриві!
Здогнати всіх ворогів, — й дати махри їм!
Те що каже незримий урим!
Так щоб впали у Третьому Римі!!
09.06.2023, свято Іоана Руського, сповідника
Христового;
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2023
Святій Трійці
із Святою Богородицею
ревно присвячується
Чуєте, сурми Суду заграли?
Бачите — вільні заграви?
Світ ницих — рветься, і сам є не свій,
Все йде смиренно-і-любляче
вільно в поезії Божій-й-моїй:
Темні потвори донизу пащеками
пʼють із отруйного супу —
а не як Бог —
що в воді і Огні!! –
Чистая радість в мені!!
Бачите — вільні заграви?
Чуєте, сурми Суду заграли?
Суддя — ЗСУ!
Це йде Сонце в загравах!
Бачте — Христос же воскрес, бо
мав право,
І Україна — воскресне,
і вона — правда й право,
У! сурми Суду заграли!!
У! серце! заливає Вогонь
виливаю Вогонь
на все що привласнили всі
що ви в Бога украли!!
тайно плавають в водах
марали
і все — до Уралу!
06.05.2023, підрив окупантами Каховської ГЕС;
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2023
Христос вибирає
Зрозумійте цю мову важливу! Вибирає Христос.
Але до Нього направляє й приводить Отець,
Який Джерело всячеських, навіть Сина і Духа!..
І після 80-и років життя – бували вибрання. Всі і дрижать, –
хто талант є.
До 80-и дожити ще потрібно.
Рясніє прикладами цього Європа.
Та й частина бандитських некультурних територій.
Блаженний, хто вибраний із молодих нігтів, чи й до народження!! Всезмітаюча рішучість – неважливо – чи то майбутній святий, чи великий митець, чи втілювач худобразів і титан, який гухне – і світу кінець, оформленому.
Тепер скажу загальнообовязковою квашнею «мовою» – із заплав-боліт периферії (Москви і Києва).
Микола Бажан, коли я, не зателефонувавши, так вело, прийшов зразу і весь на нещасну вул. Рєпіна, 3 (чи 4, яка різниця?) – ввалився у квартиру на першому поверсі із стосом поезій... точно, що не Західний музей,
й тут побачив Бажана – далі він багато раз вибачався,
що «багато асоціативної організації матеріалу,
тому майже нічого не зрозумів я» і (замора!):
«Ви незабаром писатимете ще краще», і був ніби знищеним.
Квартира була світлою. Так! світлою. Мешканці таки дивно, і правильно, і зрідка пересувались чудово...
Світлих слів Бажан мені намовив.
Хоч і без коріння. Кабінетний, гарний, вчений.
Мені було світло, ніби я вростив (припер) до паркету ожилого – круглого одземка... Багато світла. Не дали мені знати: вибух оцей забрати кудись потрібно.
Все гарно! Я тому і в редакцію академічної УРЕ до Бажана ще не раз приходив із стосами поезій всезмітаючих («бомба» – поет Коротич казав) – на запрошення Бажаном.
(«Ви б пожаліли, тож він вже старий» – примовляла Світлана Йовенко у «Вітчизні», тихо закриваючи дверку стола.
Дуже гарна Світлана, а наді мною пуп з неба сьомого і – майбутній вибух... Ех! красива Світлана Йовенко...)
Вернемось: Що у людині-академікові тоді промовляє?
(Вас таки живе цікавить?)
Густа кров єврейська?..
Досвід густо-земний? – тому – вбивчий і для твоєї і для майбутньої творчості іншого??
Мабуть, ще не вибрання божевільне: не Ісус Христос.
Буду вибачатись вже, мабуть, на тому світі в Миколи Бажана. Присутність Бога – краща, аніж навпаки... (Ви відсутні у Христі? І що далі!!)
Але – землетруси вибачаються?? «Землетруси не вибачаються!»(І.Ш.) – тоді із осердя з майбуття виривалося.
...Музей Західного мистецтва там ще є.
Нема вибрання.
«Чи мало є».
І світ ніхто не перевертає услід мені.
Нема з Христом.
І чи слід тоді – так робити?..
Аж от рясніє і пошлість. Справжнісінька.
«Людина... може поринути в таку атмосферу, де все є справжнім і нічого не змінюється»( про музей). Не змінюється нічого – коли творець має вроджений ніби пуп на просторах сьомого Неба...
Музеєм я всім не буду.
Буду з Китаєм, як серце Богоматері все не перетворить в мені,
творчо трястись,
залишивши це тіло згідно волі Божій. Світ мене не ухайдокає (я твердо з Христом).
14.11.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985307
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2023
Хто може залишати
благодать?
Хто зможе — без любові
оживать?
Хто може — пріч любов
і одповзать?
За що мені
веселії пісні?
То Дух Святий,
то Бог в мені —
і зорі й очі теж ясні…
Хто йме самодіяльно
благодать?
Те знає Дух, для кого й
з серця оддавать.
Та й зможуть — пріч любов
і одповзать?
Невільна є любов? — то не любов.
Себе для вільної любові
ти зборов!
І Небо носить вже
таку любов —
і сльози з Неба вже — твоя любов…
За що в мені
веселії пісні?
То Дух — й на зорі йдуть пісні,
і сльози зір як і з очей — рясні!..
05.06.2023,
свято Духа Святого,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2023
Святій Трійці
із Святою Богородицею
з любовʼю присвячується
Дух Святий — тільки любов,
а не болотні примати…
Дух Святий — в правді летіть!
а не болота триматись!
Є Седакова*, не дасть , щоб збрехати:
Ми перейшли у піддашні кімнати
а там тільки Небо
а вдаль — океан!
й бриз синій — й легкі і білі
палати…
Дух Святий — воля!
Дух Святий — свіжість…
і розуму цільні палати!!
Заборонили нас — й почали все і у с е
з а б у в а т и, —
Здохом, що вмер,
усупереч Небу,
мізки собі забивати…
Дух в нас — свобода в нас,
і почнімо злітати,
Правда летить!
Дух — є в терпінні… Дух дає
фронт нам тримати,
Дух дає сили!!
Смерті нема , як в любові й терпінні
й в стражданні —
це Духа приймати!
Тоді у нас є Божа Мати!! —
Прийде перемога!!
Бог, хто є в правді, і зможе все дати:
зможе ще в правді, й захоче світ знати??
аеростати лиха літатимуть?
в правду хто вправиться — з Духом літатиме!
Де Дух — там свобода,
Де Дух — там свобода!
той, хто йде з Духом, — з крилатим
обходом!
Де Дух — кінець смерті!!!
04.06.2023, з причастям,
Пʼятидесятниця, Зішестя Святого Духа на апостолів,
свято Трійці;
Київ — третій вибір Богородиці
* - велика християнська поетеса Ольга Седакова, заборонена;
богослов-містик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2023
Микола Воробйов — чи не найщасливіший поет з усіх,
кого сучасники ще змогли внутрішнім поглядом оглянути.
Критик Володимир Моренець здогад мав до цього близький: Воробйов
«володіє світлом і чуттям речей, неприступним...»
Як чуєте: це аналог сказаному мною.
Саме лице його, Миколи, — благовидне.
Що ж, не заперечити.
Що це значить?
Фірдоусі, Хайям, Сааді, Навої, тобто соціально-ліричні перські класики, а тим більш Рудакі, Румі, Нізамі і особливо небесний Хафіз, — він відіслав назад візира, назад шаха, розвалив свою школу, і «Бог його трояндою поніс...», — це ж за перевагою звільнені Богом лірики світової поезії, не могли не знати: душевні енергії, напоюючись чистотою найвищих дум в серці, оформлюють лице поета... його життя і долю. Богу можливо покращити долю поета — й тоді дуже високе служіння Слову!
Тепер загостріть свою думку у думці загальноприйнятій і роздивіться паралелі.
Заздрість — це те, чого не можна допускати, бо
«...враг — завистник.
Злое сердце гложет месть.
Сам от этого зависим,
Самого себя же ест».
(Навої)
Бо тоді — нема шляху.
Дивіться: 1) все земне — затримуюче, заздрісність віків, хай в меншій мірі: споживаєш його — воно споживає твоє,
є залежність від часу;
і вихід — лише в білярайське, небесне, з поміччю найпершого,
Слова.
Якщо ж вже є 2) перевага небесного — є чистота дум, час зменшує свій вплив, любов Божа пригашує каламуть пристрастей, ум в серці «приліплюється» до Бога
й небесного світу.
Є, отже, служіння Христу-Слову.
Бо з втратою люблячих сердець християн матеріалізовані світські душі стоятимуть
в заздрості, і в цілого світу вже не буде шляху.
Глянувши на прихованість путі поета Миколи Воробйова — вже відчуваєте, здогадуєтесь?
В маргінесі, як стверджують, поет Воробйов? — чи в маргінесі «найактуальніше, найсучасніше»?
Бо ж хто приносить вічне? Воробйов чи «найсучасніше, найактуальніше» в куті глухому?
А він приносить всім, як сказано, — «Ви світло світу» — найщасливіший,
Б о г о м а т і р ’ю у л ю б л е н и й.
Можете ви зрозуміти — що вам подається?
Думайте глибше, бо («...розумним і нерозумним...» як казав ап. Павло) корисно всім... бо це звільняє — від вполонення.
Усвідомлюєте — чим? Недоумкуватістю посередностей.
Бо Воробйов наближеніший до Слова, аніж перси-класики 14-го і 15-го віків, і в дечому — аніж Т. Шевченко. Хіба наближеність до Бога-Слова — не найвище щастя??
Є найтонший з ліриків-персів, хто казав: є Марія і її син, він піднімає з мертвих, звати Іса.
Перські поети як найважливіше виставляли гідність людини і, підозрюючи практику феодального магометанства, розривали свої серця з чулістю до Бога і людини!!
Тепер настає суцільний феодалізм у світі!! —
хто розриватиме собі серце за гідність людини, Богом гідність передбачену,
людьми ж не передбачену до кінця світу?..
Запитується: чом же перси-класики так не створили свого спасіння у Слові-Христі?
Попрацюйте, спитайте — де це є в Бозі? Приклад студенству небоязкий подайте ви. В Ісусі Христі.
Все в християнстві вирішується любов’ю до Ісуса Христа, навіть любов до ближніх, бо Бог — джерело любові, Він Один для всіх.
Оригінально думаєте і в Вас любляче серце?
«...Вважай, що щастя вже в твоїх руках!»
(Фірдоусі)
25.11.2015, 04.11.2016
(З книги "Бог серця мого", 2016, Київ)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985109
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2023
Пресвятій Трійці
із Пресвятою Богородицею
з любовʼю зріло-літньою присвячується
Червень!
тихий — і
рвійний так як не вміють
Боже, так я рвуся
до Тебе, що невідомо
і мідному змію
шток-троянда
ллється — цілунком із рота
рвійно червона
щоб не сталось чогось —
білошворно вже наніч
привʼяжуть її —
до балкона!
Обійшли мене, обступили
ілюстратори білошворні
але я як від Тебе — вирину! —
то назовні — що крона —
то і корона!!
Й червень!
благословенний прочанин
легкість неба
в легкість вдивляється
хто кучерями вже над озером
хто кучерями
вже над чаном
і назовні — що не крона —
то і корона
Вогонь на виріст! —
безум Божий! —
Шток-вогонь
І страшний
Й заборонений
Що не слово — одяг!
І над ним є — незрима
Корона…
02.06.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2023
Найулюбленішому
Ісусу Христу —
із молодим літом і любовʼю присвячується
цю можуть зрозуміти
це є пташка у кліті
кліті
і
в літі
кліті
і
кліті
чи то в кліті самітник
чи вже
в дусі самітність?
Ох — всіх швабрить вже літо
усіх шкварить вже літо
літо!
літо!
пʼють
цілують
і стрімко — записують прискачки літа
я — є в л і т і …
студент-і-дитина був
вилетів з клітки!
Монах
як дитина-молильник
без ментальної клітки
о! як його лиш не цілують!
бо не бачать і
не розуміють
у світі —
м о н а х є в с в і т і !..
він бо з Богом
до них потяг й в століттях
бо є протяг
є славні століття!!
Бог не лише в одній
кліті
одні — рвійно з ментальної
кліті
другі в
кліпі
ще інші — спічать і плачуть, о, яке літо!
таке огортає їх
літо
і! тут — хочуть щоб їх
лиш залишили в кліті
всякі —
хочуть
звільнитись від кліті
я є
в світі — я
і в
літі
і як мене спічили!
«Їсте — на зупинці?
а ще сидите —
в капелюхові!!»
краплею зовнішнє
є у пів вуха…
а тут Бог і любов —океан!
Більш немає нікого – лиш в Бога
все вухо!!!
Ще почув — я сказав:
« в чім зупинка питання? я —
можу зняти капелюха.»
я! — є в літі !
які підступаються кольорові ревнощі!
революції!!
Як розчиняється незупинне літо!
В Христі є ревність
і поступ
стати в дусі поетом!!
Він —
може зняти планету.
01.06.2023,
День захисту дітей; рашисти — поранили тисячі
українських дітей;
Київ — третій вибір
Богородиці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2023
Безпочатковому Сину
Безпочаткового Отця
з сумлінням присвячується
Де б світ цей слово взяв?
Все, Боже, Ти
в Собі сховав,
І тайну Жінки-в-Сонці заховав!
До кого б я припав?
До кого б я припав? — й
ще б не пропав??
Нехай би світ цей — Місяць ссав!
а святе слово я — держав
за відображенням —
в Тобі сховався б
наперекір усім все дописав…
Що б Ти прислав?
Може щось рідке.
Щоб я такий тут зосереджений —
у тромб не загусав:
«Ввись будем — ми!
шкіра без тьми!
якби вас з світу
проводжали не нащадки
а — Псалми!!»
Чи — Ти смієшся з офіційних?
чи то з держав??
чи це вже —
більше за казармовий устав?
і Сонця — не бояться?
то я вже — поза Сонячний масштаб!..
чому і підставляєш їхні голови —
але кричать
що я бʼю штабою!!
Чи справді я в Тобі є зосереджений —
що Ти-і-я
їх під черепашку розробив
і — розписав??
Це справді — Ти — писав?
В цій дивній справі ми.
«Огнь — будем ми!
шкіра без тьми!
якби всіх з світу проводжали
не нащадки
а — Псалми!»
Чи Ти смієшся з офіційних?
30.05.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2023
Сину Божому
і Матері Божій
із любовʼю
присвячується
хто до Бога встав
рано
той не знав чи не знає
чи забув вже про рани
але лагідність хмар
яких ще і немає
йме із моря
поезій!
і — лагідність віщого
бризу!
бо і Сонце Бог зблизив
аби Землю оризить
і обняв й стрепетав
й потягнув
і підняв —
і — хто скочить донизу?
і все — зрання
й світ — зрання
так бо Ти, Слово,
Ти — народивсь
зі Спасінням і всіх Оправданням
так і я
так і хтось народився —
так тут валторніше —
на землі
як на погляд малій —
але вже
з неспівмірним завданням!
Бачить Бог!! —
бо й слова — ось! — до чого нема
подались!..
бо Ти в світлі як в ризах
це Ти в Світлі незримім проливсь
і є тут
є тепер
не колись
і Сам Дух помоливсь —
як із Духом
скакне хтось
донизу??
Ах — ви літайте, творива
дивних поезій,
як янголи
сяйво йде в лицях
свята геніальності риза
і грають на кутиках уст
моїх
від Неба капризи
так грають — і кутики уст
моїх —
Неба карнизи…
простять люди — геніям!
в геніях — Бог!
без претензій
лиш —
грається дух…
а що ж! хто з України —
донизу??
сяйво що трепетом в лицях
і сяйво — що птиця!
чи вся Україна
скочить з лиця
як на тризну
недобрі гінці у всім світі
якщо старість — і складки ротів
всі донизу!..
…І з моря поезій! —
йдуть хмари поезій
і лагідність — теплого бризу!!
Співайте з карнизів
всі генії
й золоті ризи!
щоб в Сонце я не упирався надбрівʼям –
щоб світ цей
без духу не став недокрівʼям
щоб Бог через мене здійняв Сонце й світ
і до Себе
наблизив
Ти поблизу —
Ти тут у мені
океани поезій!
але й лагідність бризів
але Ти один знаєш
що мова про це
може дехто і лик
свій тримає
але я ще тримаю —
й лице!!
аби Дух Вишній —
й в лицях заграв
і заграє
вільно
як ні для чого
як знає
правда — темінь загусла за гаєм
але кутики уст
моїх —
Неба харизми й капризи
йдуть куточками рота
це є неба карнизи
о якби Ти наблизив!
коли в лагідність моря
йдуть світлії крила
що й втечуть всі
комп’ютерні хмари
о прибій!
я Три
маю!
й лице
і ще й світу все ніби лице! —
є лиш Ти!!
І сяйво — що птиця
є сяйво — і
грає на лицях
28, 29.05.2023, духу свято - і ніщо не приховується;
легкі торкання; без психік, богослівʼя дією Св. Духу!!
Київ — третій вибір Богородиці
За словами експерта, ракети долетіли до Києва приблизно через 10 хвилин після звуку сирени. Їх зустріла українська протиповітряна і протиракетна оборона, яка вже може збивати балістичні ракети.
«Найважливіше, що це були ракети «Іскандер», які, як і раніше «Калібр», були зганьблені ,
тому що саме на ці ракети робила ставку терористична держава у протистоянні з вільним світом."
("Хартія 97", 29.05.2023)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2023
Сину Божому, Христу,
Іпостасі Отчій
в любові присвячується
як твій погляд
знаходить мене —
ти красива
невже світ цей — слІпіть
інший світ що є в нас
так єднає й не зліплює
він є більшим
за щастя зливи!!
Тільки ми аж веселі
і в тьмі посвітлілі
а цей світ є десь нижче
як під сонцем
земля
аж в тілах що зомлілі
у відчутній неліпоті і в отягчілому тілі
і прихряпують їх ресторани
і цей біль йдуть ці рани
І на те то є Бог
щоб була
до незцілених жалість
і дає на це сили і в серці, любовні ці сили,
і душевнії сили —
щоб світи ці нас не роздушили
бо без Бога вони б то змішались
Тож твій погляд знаходить мене —
й ти —
красива!
і неясні світи прийняли б щось від нас
бо є Бог в Своїх Силах
і це їм понад силу
і ця Вічність — не час
час не гріх
а ось Вічність — то в нас
28.05.2023, після Літургії,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2023
Сину-Слову Божому
і Матері-Діві Божій
з любовʼю присвячується
Коли ще Києва
і не було —
вже все було про Київ…
Вже все було
про русичів й полки їх…
Бо ж була Зірка!
й небо зайнялось!
й ще не було дверей
й були одвірки
і в небо із одвірків
ці погляди! — й чіплялись зірко!
Що ви без віри?
Навага добрих?
Навага добрих — побіжить
без шкіри
ще серце б’ється?
Природна добрість —
це
засіб помилятися без міри!
бо без віри
і покажіть яка це ваша віра??
Коней навскач ловити? —
й жінок так полюбити?
наскочити на Візантію —
щоб Візантію погубити??
Що ж! — була й Зірка!!
що дозволяла травами ходити.
Про що ви здатні ще
заговорити?
Небо любити?
серце очистилось?
І там є ріки, там вже
віра??
Навіки!
Що — як сковзались всі —
приходило —
навіки?
Тепер Київ — навіки!!
І ще ж є я,
і ще весь світ — в пів міри!..
І те, що мене
променем —
наважила
тут Зірка
Вона —
за нею й я! —
назад й вперед
часом і простором — от — на Велику Церкву —
цінний як промінь —
що вкинув мимовільно вимір —
й це не змеркне!!
і це є Церква…
як хочете ув цьому бути — ви! розквітлі!
то ви й купайтесь у принесеному
світлі
от, вовнярі, — ви й роздягайтеся!
та й розбирайтеся… у світлі!..
Це я й до Неба
цільно потягнуся
ще й усміхаючись — в привіті!!
27.05.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2023
Святій Трійці
із Святою Богородицею
в тремтінні
присвячується
Я ту сторінку літератур-
світів уставив дибки
яка лежала у світів
і витікала з голови
і не природа головне
послухайте
і чуйте — ви!
інакше Гулівер
й не вирвав би світ
із трави
хай без Христа лежали б дикі
і вас попалює насіння —
Любов Його — і йду
за Вознесінням!!!
Серце — й трава
і вивільняю
і вивільняюся — і дихаю
вогненним сим насінням!!
іду за Божим Вознесінням
хай в морі — йду —
на ви
сліпці! ви — ісповідники трави!!
І в Ойкумені
Свіфт — чи потрібен?
В нас — горить Владика
й задерлось догори —
створіння
дике й многолике
у морі
йде безкриле
стоязике
і валить дим
і Звір йде во язИках!!
26.05.2023, післясвято
Господнього Вознесіння,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2023
Святій Трійці
із Святою Богоматірʼю
з тремтінням
присвячується
в мить кожну — може прилетіти
прилітає
пташка
дрібна
й
велика
горлиці подібна
й
невелика
і світ її цілує лик до лику (!!)
й на ній тримається
трава
поіменована як
«кашка»
одна дебела —
а без промінчиків
і зовсім невесела
і чую серцем
невеселі вельми села
в дебелості і скажуть мені й
серцю — «Киш!!»
і все що було —
в чуді слова відлетиш!
а згодом в жалях — райськи
прилетиш
граючись з Богом одним лиш (!!) —
якщо
дебелим стане важко
жалів протяжних
весела не усім їм заспіва…
23.05.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2023
Хто коли виніс
пісню безсмертя
овальну
високу? —
Ліс таки виніс — нам
сердечную сойку
з грудних її бачень
і зойків
все ще нічого
бач серце так
прагне високе
в високих
і — лащаться
бачення соки…
Боже!
вслід благослови
в мені
в мені-Тобі —
Собі
і сойку!..
22.05.2023, свято
чудотворця великого Миколая
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
* * *
Треба ж!
Тротуару так зареготіти!
Сильний і теплий вітер!
Каштенята облопочують
так лижуть
вітер
ковз — й
дівчині
звихрили
на плечах
коси й квіти
от в поезії й летіти
о — як схочеться поезій!
й на
поезії у висоті
летіти…
Паненята, каштенята,
паненята,
насолоджуєтесь і захоплюєтесь,
каштенята, —
перша тонка змірка до Бога
піднята…
20.05.2023,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
Я кладу на повіншовані тисячоліття і віки
і ери
Вогню пластир!!
Не погаснуть зірочки! — бо загорілись вчасно
й хай! — хоч вискочні — та часті!
і услід ревуть бики
коли їх перестане трясти
і завиє звір —
стомордостоокастий
бачачи тих
що духа не гасили часто
і дух палили —
відварить локшину
дух не вкрасти…
і все поблискує:
у Дух Всевишній з серця — пальці вкласти!..
діти пролопочуть ще «кастинги-кастинги…»
16.05.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2023
І — Слову-Богу
присвячується
Летять в Бозі крила
безсмертні…
Що в Бозі тут всім
озиваються
Лиш словом. — Вони із чола
розпростерті,
Із серця ці крила одверті —
Бо сказано
"Се — Чоловік!" — й не минається…
І струси в них
ходять
і душі здригаються
Величне ні в кого жаги
не питається
із Серця й до серця
безсмертям жага
напувається
І в шали і в грози
здригається розум
й вжахається розум — і все!
й на добро
обертається
мов збачить Незрушного — і не
хитається
пригасли всі шворіньки розуму
розгорілись! від
Вишнього Розуму! —
тоді так — і
Перемагаються!!
Хіба землетрус у мені вибачається? —
Правда з Красою
не в серці
всміхаються??
15.05.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2023
* * *
Духу Святому
за любов в свободі синів Божих
любовʼю ж присвячується
Запах стриманий,
благородний,
священичий колір…
Боже,
нащо стільки аристократизму
в бузкові?
зокрема в цьому бузкові?!
Як це вплине
на всю війну з ковід
і мою і Твою перемогу
над ковід?
Боже, Ти так любиш мене
такий любий мені
що залітаєш за мною
й літаєш зі мною?
Як ми зробимо
вріз
в перемогу в війні —
й як хто плакатиме
від щастя
над нашою
перемогою
над війною??
Золотою
святою
Красою?
як ми
злинемо
серцем з Тобою?..
За межею!
Ти Бог — за межею.
11.05.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
Христос-Бог
Пресвятій Тройці
із Пресвятою Богородицею
любовʼю присвячується
Небо чисте зранку й поспіль! —
Літо йде веселе!
Перемога!! Випʼєм з тостом —
Ворогів зариєм в селах!
Наїлися? Й проти Бога?
се — червам проходи
в аду — … й в очах. Перемога!!
Перемога!! Перемога!!!
Бо — сказано Богом —
ви в гробу
а ми не знаєм того
тож по вас ми ходим!
Всі — нелюди!!
Бо всі проти Бога —
християни за назвою,
і що знають з того??
Просітеся! трусітеся!
гласом в небо забирайтесь!!
Христос-Бог — Цар і Владика!..
лиш чужих земель цурайтесь!
Курим люльку
в полі дикім,
от! пріч забирайтесь
13.05.2023, свято грізного апостола
Якова;
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2023
Сяйву слави Отця,
Слову, Богу нашому
з любовʼю присвячується
Мене Огонь вхопив в воді…
так мов єлей
побіг по бороді
по Аароновій
я цю валюту відмічаю
щоби відчули
чий я
й де я
визначально
і погляд Висі безпечальний
мене довів —
привів до чаю
і слабка зірка
як впаде
то хоч ти й згинув —
серце пропікає
й та —
безпечальна!..
12.05.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2023
Всецариці і Богородиці Діві Марії
з любовʼю
і трепетанням присвячується
Їсти як мед.
Всотувать — травень, «Шахед»
і мопед!
тільки занадто виносить вперед
ШІ —
а я — навпаки
і зловіте мене!
запрограмованість — незапрограмованих
не здожене!!
Раціозахід — жене
і клене —
Вишній Розум й мене.
Чувати —
чувати —
травень
грізний
чудовий!
тільки занадто виносить вперед!
і підуть між корчі
що наїлись собачої мови
не знають корчів
і себе —
як між кОрчами
Божественне це відчувати…
і між корчами
тут
кого здоженеш:
і між кОрчами тут —
кого здоженеш?!
я вільний!
Дух в Христі розцілує мене
тільки занадто виносить вперед
то і тикаюсь
в Бога
а то й в поверхню
гудять і
їдять Вишній
мед
11.05.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2023
Поема
Святій Тройці
зі Святою Богоматірʼю
з любовʼю і наповненням присвячується
Сонце вийде — щоб землю в тобі
закруглять!..
бо такі вже думки
вози з розумом дуже скриплять…
А тепер навпаки
є вже свіжі думки…
але людські думки — вздовж
землі
і затиснуті в часу лещата —
в віки
й вози в тиші цій —
дуже скриплять…
і думки ті болять!!
мені тишу дарує
свята Божа Мати
як те добре! — те
Бог може знати
Він же дав вам! — весна!..
лиш вся — Серце —
й Весна!!
це така Божа Мати…
людям все — Бог як ніби здаля
і здаля
ніби дивиться —
де та земля…
Бог і я — встанем землю в тобі
закруглять!..
до-ре-мікають
мукають
ледве із криками-
риками
дуже в Бога болять
а над всім
нота «ля»
як дитинка…
— як людяність
а чи родинка
та й пісенька…
сама мати земля!
Пласкі душі —
такі і думки…
відсвіт з відсвітів
падає
в світ —
й то є Божі зірки…
а як Бог через мене
хотів би окрилить
думки —
так як Бог — Він
схотів би підняти
просвітити ще
материки!!
плазуни
плазуни
на Тайвань
не до Бога вони
бо все навпаки
й що це з нами?
яка Тиша
мов в храмі —
коли вибухає весна?
чи не так то Весна
є жива, що в мені,
і воскресла Вона??
що Любов — і Вона
Бог і Весна
вийде й сонце
щоб землю в тобі — закруглять
запахтити думки
і триматися дУмки
і — благовонню злітать!!
я сам бачив — яка ж …
і Вона —
Всевесна!!!
Вся — Землі ж — і не
снилась у снах…
В мені
Бог і Весна — встану рано
щоб і сонце котить
встало сонце! —
щоб землю в тобі закруглять
встане місяць — щоб шерехи світу
рівнять…
одна добра щаслива зрадлива
відображує гладь
так то зорі
поодиноко висять
і за гладдю
ще гладь
всі мов дзеркало
Бога відображають й бухтять —
вози з розумом дуже скриплять…
й от! — до строку
що в дві тисячі років
й позадзеркальних то днів —
є!
Бог наш в мені!!!
Най лиш віра у світу…
чи най лиш на дні. —
Сонце ж вийде щоб землю тобі —
закруглять!
одне діло є — вірувать,
інше є — Бога знать!
(знати і не перешкоджати!!)
(як Бог тратиметься у мені
ароматами
і ароматами
Сам Себе і про Себе
мов медом — мене учащати!
і намащати…)
що Він — є
бо — воскрес
що воскреснуть й тупі адресати
і щоночі
й щодня —
свято Вічністю
їх напахчатиме!!!
09.05.2023, ранок;
тепер зайшло на свято Переполовення
Пʼятидесятниці;
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2023
Святій Трійці
із Святою Богородицею
з любовʼю присвячуєтся
Вічне є в душах дитинних зранку
вічне в святих:
вічне в духовному дзбанку
вічне у сутніснім
в Небі —
вічне в поетах
яких випадково
до тебе…
як в них є потреба
Вічний Архиєпископ
із підзірним — над Звіром
з Рукою і — пальцем з указом
із пальцем вашим* зустрінуться
разом —
з доторком — з вірою
символ єсть віри!!
Божий Син і Отець
нині ходять
в очах і в лиці
і в орлів — Мати-Діва
а Дух — в дня кінці:
молитвою лиш спілкуємось,
ми раз-два —… молодці!!
07.05.2023, з причастям,
Київ — третій вибір Богородиці
* - рука з Вашого серця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2023
Зорі, що Бога попереджає,
Марії Діві
з любовʼю присвячується
Роздоллям музики
так підіймається Краса
щоб я писав
як Бог
вказав
Цілує палить сонце
небеса
скраю землі
і хмар нічні цукерки
всяк відсторонюючи ум від табакерки
щоб я тільки писав
як Бог вказав!
Ніяк не відімкнеться
ця Краса
щоб хтось читав
як Бог
в небі писав!
що ум — Краса
06.05.2023, свято Юрія Переможця,
покровителя найкращих сил України;
м. Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2023
Богу-Слову і Марії
Матері-Діві
з любовʼю присвячується
Наш Бог в мені
в натхненні так співав:
«Більш Неба!
більш Неба!
більш неба! —
більше Огню й крилатості
в словах!»
я просував…
бо Бог продвигнуте…
Він мислить — от! і думає — й те творить!!
і крихти-брили падають і на
осілки категорій
щоб прасувать! —
щоб просувать…
О Небо,
Небо! —
більше Огню
й крилатості
в словах!!
то й ростуть крила
Як розум в серці пах зачах
і відсвіт розпочавсь
і світ почався!!
03.05.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2023
Слову Отця Надвічного
Христу Ісусу
присвячується з любовʼю
Тоді є цей солод у
вічному класі!
Згори йде це світло
у Божому часі…
Й шумують народи
і прагнуть свободи
а не соубражають — лиш
за сьомим разом доходить
труха в руках в часі
горить в серці вічне —
що бачить й левкасник
й що водить — розмітником!
крутіться, народи,
шумуйте, народи,
це вам запам’ятається
за сьомим разом доходить
ми — спис! — в підготовче
варити і рити
їй-богу, світ весь у
товчі!!
їдять бо, подай колоритніш…
Та тут у нас солод
у вічному класі!
Згори іде світло —
аж Бог йде у часі!
І це є примітно
й в найвищому класі
і Бог —
водить розмітником
і в серці левкасника
а більш зовнішні — в касі!
і шумуйте, народи,
і трусіться, народи,
за сьомим разом
і це доходить!!
А що світу поезія?
то те, підготовче
тож я роблю погоду
що і як
я скажу — народам?
що лиш разом із Богом,
ми лиш разом із Богом!..
а лиш ні — гірше товчі
що ж,
одлипне од часу левкасник
вогонь — час —
і що загасить?
підготовче у часі??
От! Вогонь серцем —
вічним!!
30.04.2023, свято жінок-мироносиць,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2023
Жінці-в-Сонці
в просвітленні і любові
присвячуєтся
...але є і обніжки.
В Бога не зачаровуються —
і не розчаровуються…
всі в їзді
і в перельотах
і я піший
може ви пролітаєте
в серці де є мілкіше?
ну ж глибше все — інше!!
З Богом ліпше
Бог ліпший
вічно в моду вберуться
якісь маніжки
я — інший
Бог — цілком Він Інший!
вічно ж болото
хоче не пішки
вічно й несеться — потрапило
в віжки…
і я вільний
й Бог — вільний
з Богом ліпше
Бог — ліпший!
28.04.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
Бо де гармонія? —
Хто відвалить камінь
від твого серця?
Любов в пітьмі рухає — зувсебіч…
що колись відвалила
камінь від гробу…
Любов сюю жінку
зробила Жінкою-в-сонці!!!
Любов що засяє у серці
це зробить!!
Тим більш — що світає
30.04.2023, свято жінок-мироносиць,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2023
* * *
Слову-Христу
і Христовому Духові
в любові і тремтінні присвячується
Якесь зернятко в землю
посадити б
і ось воно
не знаючи буде рости-горіти
що ось вогонь святий
в серці
шукати не преста
найбільший главінь серця до Христа
як так любити —
нащо говорити??
як ось ми вже
в Тілі Його чудеснім
ми можем мукать скільки! —
що воскреснем!
як так в молитві треба загостритись
як верхом в точку
щоб і словом не ходити!
як так любити —
нащо говорити?
Хто б що дитині вартніш
не перстав
варто щоб плакав я в Огні
й не перестав
27.04.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2023
Небесній Цариці і Весні вічній,
Золотій Діві-Матері
просвячується з любовʼю
я пам’ятав-любив
я пам’ятав-писав
щоб вам зʼявивсь
день
музикальний із Небес —
щоб вам літургісать!
бо теплота й небесний збіг…
розбіглися і збіглися
поет-і-пік —
«Ас-са!!!» —
аж так відкрились
Світло
й небеса!!
врази!
в рази
в лісах — і виступила
за сліпі пази
в салатовість — весна!!
й з цього чуття, може, полізе — в образи
Й нагі слова
й чуття — в серці тупочуться
у письменах:
«Дивна весна!
Дивна вона!»
У памʼять вій, що золоті, — Небесна
йде Весна!!
23.04.2023, з причастям,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2023
Вічно юному,
Незбагненному, що всіх просвітлює,
Духу Святому присвячується з любовʼю
Просвітленого —
розум свій не обмане,
бо є в нім вишнє Світло,
Йому радіє й в Нім купається
божественне, небесне і земне.
Душе Христів, о Сонце Духу,
в тобі ніщо ніколи
не сумне!
О дерзновенно є наповнюватись сонцем!
Божеє ж Світло — просвітить сумне!!
Хай затріпоче все земне!!
Слово Христа чи хіба світ не здожене?
Для когось Бог і полюбив мене!
Зі своїм Днем —
й цим днем!
22.04.2023, Світла субота,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2023
Пренепорочній Владичиці,
Діві-Матері Ісуса Христа
і Всецариці присвячується з любовʼю
Хто в спорт зайшов
то і під занавіс стрибки
й за занавіс одні стрибки…
машина!
а я не спирт
ще я як ельф леткий
вся гостра і надійна є
потреба
і присни — Неба
Неба
Неба і Любові Неба!! —
з Твоєї щедрої руки!!
бо де проходиш Ти —
стрімчать до лун…
кажуть Твої-мої рядки…
і я лиш слух
й Твій аромат —
тремкий…
ефір — це неф
де є під градусом леткий —
любові край
є отакий
апофеоз поезії — шаткий
вкид й викид радості!!
Колон литки —
на сонці скит — 170 км — край
радості матерій
надстрімких…
мій стих —
любов на небі й
на землі й на сонці
й — летить й несе Твій Дух Святий!
21.04.2023, Світла пʼятниця,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2023
Христос воскрес!!!
Поема
Святій Трійці
зі Святою Богородицею
присвячується з любовʼю
Все ж — весело!
Все — несено!
Мій хліб — це крила
і поміж небом і землею
перевесла!
Христос же —є!
Бо Він воскрес!!
Любов Свята воскресла!!!
що і до хмар
що і з-над хмар
любов на хмарах піднесеться —
яка воскресла!
Всім святе — диво! —
і освятиться більш чудесно!!
То Дух Святий — й
світ запроміниться чудесно!!
З земними крилами буває
що все до хмари — пориває!
землю зрізає
повітря спарене —
із перегрівом — з шару землі
аж вириває:
і «ніж» й розклинення — і підрізає…
куди закине
втягне і підкине…
сила — землі зачовганій —
свіжує спину!!
не спиниться —
і — свіжа спина...
тоді то
млинно
підтягнЕ й
втягне
і змеле —
й куди закине??
чужа сама собі людино!
чи віриш що тебе
й Сам Бог —
ще не злякає?
І проскрипить земля й цю сухість
«здай кров —
і ти отримуй тоді
силу духу»
та хмара роздирає
розриває
і що тобі земля — і хмара — й згуба?
тебе без Бога і любові —
ще немає…
прийми любов!
і ти Бога полюбиш
так пізно все
що без словесника приходить — роз’ясняє…
й на тому світі той
хто є без кеби* —
любові й духа —
мов засинає…
а Дух — і Небо! Небо! Небо! —
світ запроміниться чудесно!
Христос же є!!
хто знає?
я це — знаю!!!
Тому — не заперечите — літаю!!
52 книги, а? поезій же Його —
літає —
хто знає??
Й — всім в світі — весело!
Христос воскрес!!
Бо всі з світів воскреснемо!!
19 квітня 2023 р, Світла середа,
Київ — третій вибір Богородиці
* - (нар. скор.) кебети; в переносному значенні
щодо духовних властивостей...
Столтенберг:
Все страны НАТО согласились принять Украину в Альянс.
21.04.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2023
Вседержителеві
Христу Ісусу
свобідно присвячується
Кому думки
Бог
у дитинстві освятив,
той прочита святе
в мені не згірше…
південні генії
південні випадки
титани з геніями
у південних віршах
відкочувались
щоб пастись! спастись!
Від самоти — відкочувались
на свої грунти
і Дух Святий
крутив ґрунтовніше
й все вище —
й тому веселіше!!
Чекай-но!
заживи сонце!
але сон цей — повсякдень
й пізніше
і «риди-дана
риди-
дана»
вносять в
північніше!
Читаймо!!
в мені і Духом сонце —
почеканьмо!
в мені і Дух
і сонце
доторканні
до — Кохання!!!
19 квітня 2023 р, Світла середа,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2023
А — ось і всяка творчая верста!
перетікає в небеса
в Любов Христа
з цієї точки подивитись
то й з будь-якої придивитись
все має вигляд білого листа
Пиши з серця листи
це є Христос
Христос в серцях не перестав!
ось — є Христос
ось є і ти!
люби із білизни і чистоти
і тягнеться роса до висоти
це слово — та роса до Висоти!
Люби ж
і ти
Любовʼю — йти!!
всім
всім
всім!! —
всім —
це до Мети…
18.04.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2023
Матері Сина Божого
Богородиці Марії
присвячується з любовʼю
Бо так як на чіпу-причепі
від чого
повʼянуть
вушка
а в інших
у вушок
всушка
ще інші торкають
у серці
вушка
чия то власність? —
як Бог створив
вухо
любимось словом —
любимось слухом!
Поет щоб жити
випускає всі вушка
як сталось і станеться з євреями
так станеться з Росією
любимось словом —
бо і любимось слухом
згрішили ви словом?
бо згрішили і слухом
чи ви
глибше —
духом
не власність?
як Бог створив вухо
чиє серце щастя??
чиє серце??
У! сушка
й — привʼяли вушка
так? правду відсіють
як станеться з євреями —
так і з Росією!
Що станеться?
тож випускайте і вушка
всі — вушка
14.04.2023,
після служби Божої,
Київ — третій вибір Богородиці
"Наше письменницьке слово – це не лише потужна підтримка нашим бійцям, яка вселяє в душу віру
й натхнення, а й незнищенна зброя, якою ми воюємо проти рашистської орди на передовій і в тилу."
(ХРИСТОС ВОСКРЕС! Національна спілка письменників України вітає з Великодніми святами!
16.04.2023)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2023
Єсть в суті натуральний лічний
сік-сочок
поїжте пирію
пожуйте і осот
а там за пагорбами,
як в селі,
прийдете і до дзвонів
й до пасок
13.04.2023, біля храму,
Чистий четвер,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2023
Сину Отця Небесного
і Діві-Матері
присвячується в любові
ніби в хатах пройшлися по мені…
а все ж з небес — перелаштовані
пісні
облиті фарбами по вінчики
ці живі вінички
ясні
потоки барв — все топлячі
в весні
синедріон — мов замок зламаний
щоб знавісніть
потічки значень що знайшлись з небес
мені
кора дерев
по правді ще в страху усі…
в серцях приспинені
й мов усі на небесі
це Ти в мені!
слова в мені?
потоки барв — все топлячі
в весні
12.04.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2023
Боголюдині Ісусу Христу
з любовʼю і подивуванням
присвячується
може не що земля може!
може — і не що небо може?
може це
йде
з Божої важливості
це
може об хрест дзвонить призвук моєї
жилавості?
може в мені мила багато —
скільзької крові багато?
мабуть направду
— багатіcть —
мабуть й по спині
жабками
прискає
згори запрошена
шерехкуватість?..
ми можемо ляпнути
чого й на землі нема
чи те й на небі
не встигнуть
чекати?..
Кров Божа зможе
кров мою
у перспективу — чеканити?
застовбичаться з Неба
чи в охапках земних —
побіжать
застаканитись!
12.04.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
"Наше письменницьке слово – це не лише потужна підтримка нашим бійцям, яка вселяє в душу віру
й натхнення, а й незнищенна зброя, якою ми воюємо проти рашистської орди на передовій і в тилу."
(ХРИСТОС ВОСКРЕС! Національна спілка письменників України вітає з Великодніми святами!
16.04.2023)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2023
коні тоді вам прийдуть
і осінять?
чують у сіні —
сіно у сінях? —
чи ви
в голосінні? —
перепливуть річку
й кагал ваш осінять?
кому весна літо
кому старість
бʼє в двері осіння?
пташки повʼють гнізда
але на осонні
чи у затіненні
звідки ти пташко все знаєш
яким буде літо
ночувати і дніти
де і діти
як люди —
йдуть дніннями?
Яка у вас днина!
весна що отінена
вся купність прийде —
і осінить
в куточку спасіння!
може б не починать —
нищить цвіту?
може не треба нищити діток?
вогник де внутрішня молодість
й діти?
Чом же іду за Воскреслим
і за воскресінням?
Духом палати — це духом ходити
і духом горіти
може як нищите ви цей метал —
я тягнуся до діток:
сотворить Бог зірки —
будете духом між ними ходити?
духом палати — духом ходити
це духом горіти
може б собак ще навчить
говорити
собаки ж то чують
світ й почне лопотіти
мов нерозпадні ще —
в Богові діти
де червоні і білі зірки
коні зійдуть
з мотоблоків —
щоб усіх осінити
та й навчить всіх ходити??
в старість донизу
крізь метал — партизани
ще щоб долі вʼязати —
й з вогником вгору
легко як янголи
з духом і кіньми —
з птахами і днями —
теж партизани,
і вам є що світу сказати…
чи є вам що світу сказати?
але це всі-всі-всі —
із землі емігранти!!
Духом палати!
духом палати!
духом палати!
крізь нас — ми назавжди!
Дух Святий!!
і що, ми —
емігранти?
10.04.2023, Великий понеділок,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2023
Слову-Богу,
Образу Сяйної Іпостасі Отця,
Христу присвячується в любові
Ми в перетвореннях самих себе —
й дорога, й перемога, і Христос жити буде
і прокладає оцим шлях —
нам до Небес!!
у пізнаннях себе —
нам Свято даруватиме Себе
так Свято всіх гребе
і тільки Свято буде!! —
а ви для чого?!
взаємопоїдатись з буднем?
Коли все Бог сказав
ще й це зробив
Він Словом —
нову даль відкрив!!! —
і — радісне те Свято —
Бог в усьому й всюди!!!
Й що хочете це
ви від мене,
люди??
09.04.2023, з Літургії,
Свято вічне вʼїзду Господа
в Єрусалим…
м. Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2023
Богдану Васильціву (Львів), другу моєму,
співмолильникові у Христі,
з любовʼю присвячується
То Богдан-молильник —
Небом для нас даний!
Та й мені.
Тож із Богом гряде:
«Те, що Богом складено, —
іду , усміхаюся.
Але жодна людина —
так не складе!»
Бачу, що усі заусміхалися…
робітник же Богдан,
але убо Академія світу — впаде.
Бо заплутанная —
все —
заплуталася
Бог на троні
водночас Він —
їде на ослику!
Несвята Академія — ось
ув Яму впаде…
09.04.2023, з Літургії,
Тріумф Господа, що їде на осляті,
м. Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2023
Святому Архангелу Гавриїлу
в його день
присвячується з чуттям
«Вранці я прокинулась з абсолютно
чистою совістю.»
Наталка Половинка,
після творчого вечора
от так як янгол з православних*
для цих католиків
так сталося
що в польській синагозі
заспіває —
й залітає
думка в повітрі
«Це ми є з Богом»
«Це ми у Бозі»
«то Життя — нові глави»
то ж може сіялка
як в землю
йде зерно — те
відчуває
ось прийме світлий поверх
прийма —
та з другим, третім
поверхом себе він — не мішає
Але я хочу з плачем —
«Це ми у Бозі» —
хай літає
та янгол зможе
те що Бог співає
це другий поверх, Боже?
чого ж ці камені
в таких тяжких
потворах чи думках
які запитання їх вгору не пускають?!
тяжкі запитання
що вгору не пускають!!
та хочу з плачем серця:
«Це ми у Бозі»
«Це ми є з Богом»
«Це є Слава» —
хай хоч
таке літає!..
та що це камені
із третього — і світло
все ж не пропускають…
і що то ще
як думка пролітає
чи тінь-кажан
що тим вологість
й це вража
хоч не бажа… —
«це ми є з Богом»
«це ми у Бозі»
«й хто що бажав…»
08.04.2023, Собор Архангела Гавриїла,
свято воскрешення Лазаря,
Київ —
третій вибір Богородиці
* - легенда вже — Наталка Половинка
Зовсім коротко. Лавреатка Шевч. пр. і плюсуєм десятки титулів
і міжнародних кінонагород..., співачка Божа...
керівник центру "Слово і голос" Наталка Половинка,
мало хто при житті стає більшим за українське видиме чи відоме!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2023
Богу-Слову
і Марії Діві
з пританцьовуванням присвячується
Хай листки золота
дорозчиняються в навік прозорій —
атмосфері
що прониза теперішніх
і — швидко з вікон до дверей
і відчинились вікна
й двері!!
і золото — що тут повік цвіте —
святеє Благовіщення
у золотім мохері
нехай зайде в повітря золоте!
із благосхильної Руки
течуть струмки
співочі котяться рулади —
між пташків
це сі — ліси садки —
а благовійніше — гайки,
гайки,
гайки!
ці легкі верховодські —
над важким
це сі купки
гайки
гайки!
Це Царська Богоматір — направила їх
у рядки —
в великії свята й —
святки
ці діагности
як проплавились — роки!
У Вічність. І в віки!
Яка Весна!!! —
і весну й літо
в осінь і в зиму —
в Вічність просить!!
А от весна проста —
із роду що родедондрони, ...ще й
висунула носа!
07.04.2023, Благовіщення!
з причастям,
Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2023
Отроковиці
Діві Марії
з любовʼю присвячується
Чуєш, дочко, серце бʼється
й то мов горлиця
туркоче
і туркоче
і дорога — то до Храму
така велич Храму — конче
цю людину вийняли —
із рами
і як же воно стається? —
що душа — мить ця одна —
і віддається
Богу?
ріпак сіють в землю —
не здається
і
пак
пак
а в сонце —
злате ворухтаннячко вдається!!
чуєш, дочко, серце бʼється
що земля, яка оброблена, — сміється!..
й що ж, тепер від Храму —
і до рами?
А йде тиша, — що звільнялася ховалася від
світу-хама??
серце бʼється
із робітними руками
дорогими йдеш ногами?
Що ж в це Серце
та й проллється?!
так як це ж воно стається
ця душа — це є як мить і віддається
Богу!
Та ж — це вже в дорогу
бо в душі як є покірність —
то це вже дорога —
це — в Дорогу!..
«Се раба Господня» й —
слава —
Богу!
05.04.2023, третя седмиця
шостого (!) тижня Посту,
Київ — третій вибір
Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2023
Образу Сина Божого —
Безконечному і таємничому
Богу Духу Святому
з любовʼю і трепетом присвячується
Тонкі льоди з неба
зграють
аби зазвучати
й тонкії душі
розглянуться
як що ще — їм й кришталям — …забреньчати
Знову і знову: одні тільки вірні!
ось тільки кличе початок
й ось уже треба помчати
в гірнеє —
гірне!
хто є в кашне
хто запарив кашне
в простір
нервово і не
кашляне
невже і мною теж торгуватимуть
як ПаламОю Григорієм
дуже конкретно в торгах —
дописано й злякано —
бо так як закашляюсь
пробивши-промивши і зірне
Христовим тим вигуком-словом! —
без міри
бо
й гірніїм —
гірне!!!
Й помірним —
помірне
вже все — переміряне — й вірним!
гірним сам ось забувсь
і незчувсь
схоче й віри
посолене! — звірне!!
03.04.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2023
Пісня
Поема особлива
Святій Трійці
зі Святою Богородицею
з любовʼю присвячується
Явилось так
що вільна Іпостась і вільна іпостась
свобода — живості за руки
узялась
щоб було дихати!
щоб стало чути…
я молодий був
вдалось
світ перевернути!!
й що світ — украдено
й все! — нічим
вже дихнути!
Так Бога — світові,
світ — Богу треба
повернути!!
виходило що окрім мого
потрібно — світ перевернути.
І — зачало. Бог —
і утекли старі закрутки — від находів!
Відгвинчувалися нові студенти —
в Богпоходи
а молоде як що народить — то вже
родить!
І — вічні води!
Й ікони
що нами написалися
а в них дивилися
й тайно мочились
у штани! —
о! уроди!
о старі уроди!
о перевертаючі — а і по тих страшні
перевороти
щасливі лиш, хто Богу годить
бо Іпостась — і вільна іпостась:
земні ще затремтять породи!!
лишились ссср —
лишилися під небом просто алеути
чіпайтесь Неба
як хочете все Богу
в простий і дивний стан перевернути
і дихати по-Божому
рай чути ! —
відвага!!
це по-Божім дихати
в Божому — бути…
відкрижились бо крижануті
дияволісти-комуністи
лишились ми співаючі —
й над нами
всі ряди духу і Небес зімкнуті!!
Ми зможем світ — що грязь —
ми зможем світ у чисту в’язь
віків
перевернути!
нема чим дихати!
нема чого в росії й чути!
Нема й «росії»! Бог! — й голос мій
встигли…
було б нам українцям
Бога чути!
Ми поступ вільний!
Бо тут в нас Іпостась — і іпостась.
Чи Богом нам
дорога не далась?
Чи яка пісня на шляху
не удалась?
Чи якась *** за траками взялась?
Чи для нас пісня
не далась?
Мовчи, світова грязь.
Пісня вдалась!!
29.03.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2023
* * *
Слову Отчому
Співвседержителю Ісусу Христу
в любові і здивуванні присвячується
Ще в більшій висоті
в окриленні ширяти
все в тій нірвані пребагатій —
однак
ум
став
нагим
пропарився
і одслоївся
і напірнавсь — що Бог є Дорогим!!!
одразу ж так фака й летить —
за мною гимн!!!
очніться
нижні — й зразу
верховнії пернаті!!
ви видивлянці Бога —
як сказати…
А серцю — як вміщати??
посипляться — нефрити
і агати!
і — діаманти…
і – це — палання — що потягне із хати —
в хату!..
що так палюче Бога вимагатимуть
і тонко так стріхи —
з-над хат
й волатимуть
що зволікатиметься і огонь сердець
перемагати
перемагати — де душа
змогла літати!!
це космос!! — є тіла у ваннах
і що шепне
і потягне!
з нірвани у нірвану —
ванни!..
Боже Коханий!!
28.03.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2023
«Сказав вам це, щоб ви мали мир у мені.
У світі страждатимете. Та бадьоріться!
Я переміг світ».
Маю потребу з любов’ю розповісти моїм читачам дещо.
Я творив і творитиму, як дасть Бог, вас в істинному вашому «я»,
в істинному центрі серця внутрішнього.
Не кинув вас в час Страстного тижня — і добре.
Не киньте і ви Ісуса Христа до дня воскресіння Христового —
серцем.
Мати Божа усі серця ваші бачить, допоможе.
Будете просити — не матимете злої гордості,
що від Бога-Спаса всіх від’єднує. Чуєте серцем?
Росія рватиме на собі коси, нищитиме решту волосся,
бо проходить Піст у переважному шовінізмі,
гордості обдуреної душі, без серця,
не слухає ні Матері Божої
словом провідництва крізь мене,
ні художества дворянського у минулому.
Я дуже люблю святих, дуже конкретних,
так Бог створив давно. Вони люблять!!!
Ні один письменник світу таке не каже —
можливо, просто нема такого. Здогадались?
Цінності — найвищі в мене. Це святі, Мати Божа,
Христос і Пресвята Трійця. Любов —найціннішим є.
Особиста любов чи не найважливіша в тих,
що люблять... Христом — заповідана.
Любіть Христа. Підіть і встигніть причаститись Його
даруючих Життя страшних безсмертних дарів.
Бо буде пізно, втратите Піст... і далі.
Через два роки не буде свіжо-глибоких худобразів
у поетів всіх, окрім мене...
Коси на собі рватимете, як я говоритиму що далі...
і не втратьте дари — бовканням.
Підіть і причастіться, мов на смерть...
Понеділок, 18.04.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978360
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2023
Богу Духу Святому
і Матері Божій,
що зродили для світу Колос,
присвячується
Любий мій в мені
А я з Ним
І в Нім
Головне що в небі Він нічнім
Головне що небо
може смикати за поли —
Та ж то є на мені
помаранчевії доли…
А я з Ним
І в Нім
Любий мій в Огні
В застернінні живодоли!..
Головне є Бог!
відкОлись — колесом
і по стерні
І мій Бог — у мені важкий колос
Що чомусь — не зміг засіятися
в дні
Чи потрібно що Його цілую
Й чи потрібно що люблю я
Заронитись з Ним –
з Ним і воскреснуть
в теплім літі — в Дні!!
Доки нести й плести
сухі перевесла
То вже з Ним
І в Нім!!
А важка Земля!
Іде через чересла.
Бік зорі — і плесне
й скресне!..
І хліби, що випечені добре, — Чудо!
Це чудесні є…
25.03.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2023
Діві Марії
Всенепорочній
в любові присвячується
Вони такі величні пари
женять
що з них форстинить пірʼя
золоте
самі земні — бувають многоженці —
поети Божії блаженні
тому як в прірві —
що не відають про те!
Що ось там пара розцвіте!
над пірʼям мисленним, —
що як
бурʼян освячений зросте!!
25.03.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2023
Братові в Христі
Сергієві Ковалевичу
в любові присвячується
Помолились гори-ворухкани
Богодвижні й самодвижні
Що під чоловіком-ханом
Бо в смиренні набуває дихання
молитва
А в молитві окриляє дихання своє —
смиренність!
Любі ці дві шилки — в окоревнощах
для одкровення
О над ханом
було небо бездиханне!
Бо смиренна і природа —
всипле несхололі речі
генію
і це ж треба! —
своє дихання всім окриля —
смиренність
25.03.2023,
Київ — третій вибір
Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2023
… «Вгору піднесім серця», — каже священник, а
люди відповідають «Піднесли до Господа». Євха-
ристія є анафора, «піднесення» нашої жертви й нас
самих. Це сходження Церкви на небо. «Що мені
до неба, коли я сам стаю небом?» — казав святий
Йоан Золотоуст. Пояснюючи Євхаристію, бого-
слови надто часто обмежуються самим тільки пе-
ресуществленням дарів: що, коли й чому стається
з хлібом і вином! Та ми маємо розуміти: те, що
стається з хлібом і вином, зумовлене й уможливле-
не тим, що стається з усіма нами, з Церквою. Пе-
ресуществлення дарів стає можливе тому, що ми
«утворили» Церкву, пішовши за Христом у Його
вознесенні; тому, що Він закликав нас до свого
столу і Царстві своєму; тому, що ми — кажучи по-
богословському — вступили в есхатон* і перебува-
ємо тепер поза часом і простором. І те, що діється
з хлібом і вином, стає можливе тільки після того,
як усе це відбулося з нами.
«Вгору піднесім серця», — каже священник.
«Піднесли до Господа», — відповідають люди.
«Благодарім Господа», — каже священник.
…Євхаристія — єдина справжня й повноцінна
відповідь людини на Божий чин сотворення, на від-
куплення та Божий дар раю. Однак досконала люди-
на, що стоїть перед Богом, — це Христос. Тільки в
Ньому сповнилося й піднеслося до небес усе те, що
дав людині Бог. Тільки Христос є досконала Євха-
ристійна Істота. Він Євхаристія світу. У Ньому й
через Нього, через Його Євхаристію творіння стає
тим, чим воно завжди мало, але не могло бути.
«Достойно і праведно», — відказують люди на
заклик священника, висловлюючи цим оту «без-
умовну капітуляцію», з якої починається правдива
«релігія».
…Це єдина можлива відповідь на Божий заклик
жити повнотою життя.
…Ми мусимо розуміти, що саме цей вступ: цей
чин, ці слова, цей душевний порух вдячності —
«уможливлює» все те, що діється далі. Без цього
вступу ніщо інше не відбудеться. Євхаристія Хрис-
това і Христос-Євхаристія — це той «прорив»,
що приводить нас за стіл Царства, возносить на
небо, робить учасниками божественної трапези.
Адже Євхаристія як подяка і хвала — це водночас
і форма, і зміст того нового життя, яке Бог подару-
вав нам, примирившись із нами в Христі.
…Вступ завершується прилученням нашим до ан-
гельського хору, що співає: «Свят, Свят, Свят», оте
вічне славословʼя, яке становить таємничу суть усьо-
го сущого у світі: «повне небо і земля слави твоєї».
Нам треба піднятися на небо у Христі, щоб зрозумі-
ти творіння в його правдивому бутті — як прослав-
лення Бога, як відгук на божественну любов, що дає
змогу всьому сотвореному стати тим, чим Бог хоче
його бачити: подякою, євхаристією, святобливою
пошаною. Саме тут, у небесній площині церковно-
го буття, разом «з тисячами архангелів і десятками
тисяч ангелів, херувимів і серафимів…, що високо
ширяють пернаті», ми нарешті можемо «висловити-
ся», і ось наші слова:«Свят, Свят, Свят, Господь Савоот,
повне небо і земля слави Твоєї, осанна в вишніх. Благо-
словен, хто йде в імʼя Господнє, осанна в вишніх».
…Отже, ангельське славословʼя так просто й ло-
гічно підводить нас до тої єдиної людини, єдиної
ночі, єдиної події, що раз і назавжди стала для цьо-
го світу вироком і спасінням. І коли, проспівавши
молитву благодаріння й визнавши велич Божої
слави, ми переходимо до Спомину, це не означає,
що ми, скінчивши одну частину літургії, зали-
шаємо її та розпочинаємо іншу. Ні, Подяка при-
родньо перетікає в Спомин, який є повнота нашого
славословʼя.
(Священник тихо молиться великою молитвою, а
наприкінці продовжує голосно):
«…дав Своїм ученикам і апостолам, кажучи:
Прийміть, їжте, це єсть Тіло Моє, що за вас лама-
ється на відпущення гріхів.
…Пийте з неї всі, це єсть Кров Моя нового завіту що
за вас і за многих проливається на відпущення гріхів.
…Твоє від Твоїх Тобі приносимо, за всіх і за все».
* - "останній час" (з грец.) - завершення
(з книги «За життя світу» о. О. Шмемана)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978051
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2023
Вічній Весні —
Марії Діві
в любові присвячується
А що ж таке небо веселе? —
чи знає??
Бо є у глибинах —
й відригну я глагол із глибин —
Хто світу культури
перетравляє…
із травою й міжтравʼям
один-на-один
як незримий і Три є Один —
Хто небо мені
задля цього
ганяє
то й троє коней
як зійдуться лобами
стоять а чи думають
чи співчувають
чи Хто ж то
траву їх отак відчувають??
23.03.2023,
Київ — третій вибір
Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2023
Що відбувається на Євхаристії?
* * *
Православна літургія починається врочистим
славословʼям: «Благословенне Царство Отця, і
Сина, і Духа Святого нині, і повсякчас, і на віки
віків». Від самого початку вірним оголошують мету
їхньої подорожі: Царство. Саме туди вони пряму-
ють, і то не в переносному значенні, а насправжки.
Мовою Біблії — а отже й мовою Церкви — благо-
словляти Царство означає щось більше, ніж просто
славити його. Це означає проголошувати його як
мету, як точку, що до неї спрямовані всі наші
прагнення, інтереси, все наше життя, як найвищу
й остаточну цінність усього сущого. Благословля-
ти Царство значить приймати його в любові й зма-
гати до того, що любиш і приймаєш. Отже, Церква
є збір, згромадження тих, кому відкрилося остаточ-
не призначення людського життя і хто прийняв це
одкровення. Це прийняття виражається в урочис-
тому відгуку на славословʼя: «Амінь».
…Під час Євхаристії Христос приявний поміж нас, і
ми — як і Мойсей, коли стояв пред Богом, — укриті
славою Господньою.Сам Христос за свого пробування
на землі мав «хітон не шитий, а витканий цілий від-
верху», якого вояки не стали ділити на чотири час-
тини. Хітон цей, напевно, виткали чиїсь люблячі
руки…
…Наступним після згромадження в Церкві ак-
том літургійного священнодіяння є «вхід» —вхо-
дження священника в олтар. Хоч би як тлумачили
символічне значення цього чину, а проте це ніякий
не «символ». Це і є перехід Церкви зі старого в нове,
з «цього світу» у «світ прийдешній», а відтак це іс-
тотний елемент літургійної «мандрівки». У цьому
світі немає олтаря, а храм зруйновано. Єдиний ол-
тар – це сам Христос, Його людська природа, яку
Він прийняв та обожив, зробивши з неї храм Божий
і олтар своєї присутності. Але Христос вознісся на
небо. Отже, наш олтар — це знак, що нам було дано
доступ до небес, що Церква власне і є «прохід» на
небо, вхід у небесне святилище, і що тільки «вхо-
дячи», підносячись на небо, Церква досягає свого
сповнення, стає тим, чим вона є.
…Тепер — уперше, відколи почалась євхаристій-
на подорож, — священник повертається лицем до
присутніх. Досі він був проводирем Церкви в її
сходженні у вись, але тепер це сходження вже до-
сягло мети. І священник, служіння, єдине завдання
й повинність якого полягає в тому, щоб представ-
ляти, уприявнювати священство Самого Христа,
каже людям: «Мир вам». У Христі людина поверта-
ється до Бога, а Бог приходить до людини. Як но-
вий Адам, як досконала людина Він провадить нас
до Бога. Як воплочений Бог Він об’являє нам Отця
і примирює нас із Богом. Він є наш мир — прими-
рення з Богом, божественне прощення, причастя.
Мир, який проголошує і дарує нам священник, — це
той самий мир, що Христос установив між Богом і
світом Божим і що в нього ми як Церква увіходимо.
…Наступним етапом євхаристійної літургії має
стати піднесення Богові цілого нашого життя, нас
самих і світу, в якому ми живемо. Саме це ми робимо,
складаючи на олтар те, що самі споживаємо в їжу.
Ми вже знаємо, що їжа — це життя, першооснова
життя, і цілий світ був створений як пожива людині.
Ми також знаємо, що дарувати цю їжу, цей світ,
це життя Богові якраз і є первісне «євхаристій-
не» покликання людини, її сповнення як людини.
Ми знаємо, що всі ми були створені як СВЯЩЕННИКИ
таїнства життя і що в цьому таїнстві наше людське
життя стає життям у Бозі, спілкуванням із Богом.
…Ми підносимо світ і себе самих Богові. Однак
ми робимо це у Христі й на спомин про Нього. Ми ро-
бимо це у Христі, бо Він уже пожертвував Богові
все, що треба було пожертвувати. Він раз і назавжди
справив цю Євхаристію, охопивши нею геть усе.
У Нім було Життя — життя нас усіх, яке Він віддав
Богові. Церква — це всі ті, хто був прийнятий у
євхаристійне життя Христове. Ми вчиняємо
свою Євхаристію на спомин про Нього, бо знову й
знову віддаючи себе та свій світ Богові, ми щоразу
виявляємо, що не можемо піднести Богові нічого,
крім самого Христа, який є життя світу й повнота
всього сущого. Це Його Євхаристія, і Він є Євха-
ристія.
…Ось чому на цьому етапі літургії ми просимо,
«нехай помʼяне Господь Бог у Царстві Своїм» нас
і нашу Церкву. Спомин — це чин любові. Бог памʼя-
тає про нас, і Його пам'ять, Його любов є основа на-
шого світу. У Христі ми пам’ятаємо. Ми знову від-
криваємо серце для любові й споминаємо.
…Тепер хліб і вино лежать на олтарі, заховані покро-
Вом, так само, як життя наше «поховане з Христом
у Бозі». Це лежить захована в Бозі повнота життя, яке
Христос знову поєднає з Богом.
Диякон мовить: «Полюбім один одного, щоб однодум-
но визнавати» , — Отця, і Сина, і Святого Духа…» —
відказують люди. Далі йде поцілунок миру, один з
найважливіших актів християнської літургії. Церква,
оскільки вона Церква, повинна являти світові бо-
жественну Любов, яку Бог «вилив у наші серця». Без
цієї любові в Церкві ніщо не є «чинним», бо ніщо
не є можливе. Зміст Христової Євхаристії — це Лю-
бов, і тільки через любов ми можемо вступити в
цю Євхаристію, ставши її сопричасниками. Однак
самі ми ми не здатні до такої любові.
(далі буде)
(з книги «За життя світу» о. О. Шмемана)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977858
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2023
* * *
з глибин архіву…
від душі й паперу…
світ грає фігу
хтиву
я глибин
тримаю двері
21.03.2023, Київ
Очищення водночас сил душі:
1. Розумна — тверезінням ума в серці внутрішньому:
відкидання низьких духів
в їх різноманітних проявах (помисли, образи, нашіптування і т. п.);
прийняття Божих проявів, натхнень, але з розсудливістю:
що від Бога,
а що від нижчих і — природності своєї.
Берегти дар розсудливості і ведення Божого!
Берегти благодать, особливо вже постійну, вона навчатиме:
від чого збільшуватиметься і зменшуватиметься…
2. Сердечна — найсильнішим стремлінням до Христа:
любов наша до Христа і ближніх найсильніше погашає всі пристрасті!
Любов Христа відводить і захищає серце
від похотей всіх видів!!
Уникай — гніву, своєвілля, самолюбства,
грошолюбства, властолюбства, жонолюбства…
Учись взнаванню волі Божої, норовисту свою волю завжди
змиряй волі Божій. Смиренного — Бог виведе, все подасть,
зцілить і спасе.
3. Бажальна — постом і молитвою,
стримуванням в усьому, т. ч. підчиняється душа духу
(завжди спостерігай: плоть і дух ворогують в людині).
Духовною стане людина!
21.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2023
Слову-Вседержителю
присвячується в любові
1
Хоч тіло маю
а я в суті
а я Твій —
в радості присутній!
світ в поволоці-сутіні
вже навіть є слово «зашквари»
світ — на поверхні
це стрибки-бульки
на сковорідці
я й звідси чую —
чим
сфера думок нахмарена
і — блискавичні Божі ці удари!
2
Гарні вуста
із ментальних наближень
я так і врізав шворнем
у движі!!
кожен не хворий уста оближе…
20.03.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2023
Про Надпарадигму.
Чому не скажуть — хто Ліна Костенко?
Спершу — це сказати: хто — Ісус Христос? Духом Святим...
Що є температура? Ніхто не знає... Закорінено в теплоті: теж
в Духові Святому...
Нічого не знають про речі спочаткові. Хто Ліна Костенко? Не знають!
Явище спочаткове.
Земний ментал знає загибель, смерть, а дух — відає Христа,
вічне життя з Богом. Це ж як просто!
Cлід послухатись лише кількох людей. Тих, хто
не зраджував Бога і творчість.
*
Живородящий носій генія ламає кригу заскорузлості світу — натхненням
від Бога, щоразу з невідомого. Бог — творить, а диявол — лише
заморожуюча мавпа, він повторює… - І.Ш.
Надпарадигма
Потрібно було поетесі Ользі Седаковій
приїхати з Росії, аби роз’яснити Флоренції
її Данте і Петрарку...
Мер м. Флоренція
Збоку видніше. Потрібно було художнику приїхати до Англії, щоб побачити і намалювати рожевий лондонський туман, — інші, проживаючи тут, видно, дивлячись — не бачили. Живучи вільно, не на конвейєрі заобумовленої науки і наукового заангажованого богослів’я, я бачу синтезом слова поетичного й духу (унікальний синтез одиниць у тисячоліттях) — як працювати ученим в Надпарадигмі. Працювати — над своїм смислом, пошуком (себе) щодо справжнього поклику і вибрання в Богові.
Так, щоб совість знайшла місце щодо можливостей того, що відкриваєш; схоже — як це в віруючих поетів: справжніх митців.
Справжнє богоcлів’я — теж не в методі діалектичного мислення чи діалектичного матеріалізму: не в теперішній зовнішній науці. Нинішня наука — цілком річ описова: це мова про мову (язык о языке о языке… і т.д.), тому наука не є мовою, яка передає данності світового цілого.
Просто подумайте, після-Беконні науковці не так були налаштовані щодо первістя Бога й світу, як віруючі Ньютон, Паскаль і ін., і такі ж вони у подачі своїх відкриттів; подумайте і ви, жалюгідні принаучені богослови…
Як, мабуть, всі зрозуміли, наукова робота надалі переважно постане — у внутрішній роботі ідейній, власне в Богові, та не будь-що відкривати і не будь-як.
Згідно Істині-Христу: мета не виправдовує нерозбірливо-негідних засобів. «Добро, не добре здобуте, не є добром»(ап. Петро).
Неправильне самоусвідомлення наук протягом двох з половиною останніх століть — й що ж в результаті? Ожорсточення, неправдиве безбожнопочувальне світосприйняття наук, т.з. зовнішніх.
А нове, справжнє світосприйняття, справжні цінності, радісність в Духові Божім — притекли суть Надпарадигмою…
Почніть — з себе. Радійте Ісусу Христу, Ізбавителю, любіть людей — і просіть, дуже просіть в Бога просвітлення в смиренні… Бо світ і люди зіпсовані — не в міру.
Як саме?
Суть проста: людський розум вийшов у голову з серця цілісного. Люди ж, дійсно суть безумні, вони є полоненими мислень про земні справи і переважно зайняті все земними справами — захолоджуючими.
Розірваність розуму — аналог потопу водою: як аналог матеріальності вселенських наростаючих фрагментів, що у вибухові розлітаються.
«Раніше не було так», — мовив Христос. Розум був в серці, і думки вкладались в серце Богом, і виходили з серця (знайдіть в Євангелії). Нині так — в зібраних ченців, віруючих направду поетів, глибоких священників, митців.
Справа проста: частими молитвами й пам’ятанням Бога повертатись у внутрішній стан одухотворення, горіння духу, в світло й тепло постійної Божої присутності.
Подібно тому — плавець в холодній воді, аби не переохолодитись, повинен зігрітись сонячним теплом, лишивши воду. Тому і так — ми лишаєм все, приходимо в тепло і світло (благодать) Бога.
Це є питання не тільки преображення науковців, кожної людини, але і всієї свідомості світу: або одухотворюючись — зцілюватись, спасатись, християнськи еволюціонувати, або по-старому вмерти в світовій застарілій і грішній спільноті.
Китайці, ви теж в цьому… Прокиньтесь!
Внутрішня робота — прийняття Надпарадигми, що є основа одне для одного, дякуючи Богу-Христу, Спасителю всіх.
26.04.2010, річниця попередження Чорнобиля
Знаття
Записані правди — потенційно гірші за неписані.
Рука, що записує, — зв’язує натхенну людину і звужує…
Розв’язані руки — значить, і свідомість в розширенні, і в звільненні… В бесіді усній витає вільна правда удачі! Для невдачливих — порядок, запис. Вмертвлюють самі свободу Духу.
Мало є людей в свободі синів Божих!
Досвід і інше — для талантів. Геній крушить весь світ з, страшно вимовить, джерела Бога посеред хаосу… Літає, справжній володар.
Натякну. Бог — Христове вчення (корінь) — поезія (стовбур) — вільні мистецтва (гілля) — математично-фізичні науки (листочки). І листочки, попискуючи, мають себе за основу: хоч і знають про Бога і древо, та не самого Бога і древо.
Тлінні і земні опадають. Носії геніїв науки у відчаї взнали, якою глупістю зайняли себе і світ зблудили…
Геній, як і божественні Іпостасі, діють не як ці, уловками, а висотою духу, царськістю, неспішністю, знаттям Бога, людини і світу…
Ситі науковці роблять по поверхні — жахливо та підсліпувато бачучи, як вони не знайшли шляху і втратили смисл життя. Є засоби, та нема смислу, і не знають, власне, що (!) робити, і ще — навіщо?
Знають мозком лиш творити те, що не потрібне зціленню, і — при тім не можуть себе зупинити…
Їхня діяльність — це окремий шкаф, не зв’язаний з совістю: це холодний успіх через винахідливий розум-раціо… він самовільний!
Тут остерігайтесь холодного пониження…
Роблять те, про що знають: з винахідливого розуму не слід робити, а робити слід від усвідомлень. Усвідомлень Бога і світу і людини, — від находження Бога на людину, не від уяви. Площинну уяву творять більшою за світ Божий, і за Бога. Здогадуються, що це злочин, спинитись не можуть… Собою не володіють!
Що володіє?
В останній час — особливо…
Визнають як каліч: «моральність є основою всіх цінностей», та через час і цілі іноприродні — не роблять з собою оцього, що знають…
Не проводять перемін з духу-розуму — до темної плоті! В прошарку менталу виснуть!..
Вони можуть безкінечно в голові не змінювати якісно мислення, не преображувати всього себе, не відаючи мистецтв Божих і не знаючи Бога.
«Рухаємось в безпрецендентну катастрофу», — про все кажуть вчені.
Так. Вже щезли великі. Яка велика особистість — без Бога, без мети? Але «приварювання» до мети Бога — шлях і спасіння, таж не чіплятись до речей чи людей… Бажаючих самообману більшає! Одумайтесь!! Нема особистості без мети: без мети в Бозі.
Особа твориться тим, що робить вона.
Мало знати в розумі, в ментальному прошарочку. Слід преображуватись, мислення змінювати (покаятись). Самозректись себе треба (егоїзму), служити Богу, потім людям в любові. Знають вони, що всіх виховує особистий приклад, та не роблять тільки цього, приклад не подають.
Що ж ти подасиш? Втрачений смисл життя: і науковцями, і веденим їхніми порадами світом.
«Станьте вище над проблемою, що виникла, вона вирішується на рівні тільки вищому», — кажуть. Та не роблять.
Обманені. Не преображують повністю себе.
Процес науковідкриттів — лише втікання від реальності, відповідальності, від Бога як Центру всіх, чудес, любові, ладу. Це — на периферію, в провінційність і відцентровість.
Результат наяву: самій науці її мета (ціль) не відома! Це визнають вони самі.
«Закони математики залишаються визначеними, коли вони не з реальністю, а коли така з’явиться — перестають бути визначеними…» (Пуанкаре). Ще згадайте відому відмінність — протилежність складу і методу англійського розуму і французького у наукових працях і, маючи справді розум, нічого не захочеться із видумок цієї самодіяльності… неблаго-словенної!
Зв’язавшись зі смертю півмертв’яків-науковців — згіршуємо можливе. Мета їм не ясна! Яка неясність — коли то від Бога, з Богом??
Прив’язаність і тюрма, — прив’язаність до кола близьких людей! обмежених людей!
Навпаки, шлях — приліпленість до Бога (і людей всього людства!! в них Бога — всередині). Так святі чинять. Здолали пристрасті. Егоїзму — нема.
Служіння — смисл і мета — Богу-Слову, сиротам і вдовам, так сказано в обох Завітах: благодать принесена Ісусом Христом-Богом, не Буддою-людиною!
Допомагати іншим стати шляхетнішими — шлях! Смисл життя: це життя священника або поета справжнього.
Тримати потрібно кожному мету, тримати орієнтир на шляху до цілі, бо без цілі куди не метніть — попадаєте…
Тоді взаємне нерозуміння-небуття, нестріча і неможливості…
Не успіх нині смислом є, а любов, поміч, на це відгукуються люди, бо поміч іншим — щоб життя смисл для них мало!
Мої «абсурдні спроби» — досягають неможливого (поміччю Божою…).
«Ідея досить божевільна, щоб бути справжньою».
Геніальне неминуче позамежне, лякає незрілих, плавить Божою потугою!
Бог дає — носію генія Свого! Для чого могутність — анемії писак московських і київських??
Святий Дух, якщо вставити встигне, каже те, новожахливеє —чого ще нема ні в кому…
Чи ви не дурні? в усіх століттях Христос вибирав чоловіків і жінок, щоб служили Йому в терпінні і велетенськім щасті (бо в благодаті!), але більшість — ледарі і «нерозумні галати». Бог, носій генія і геній Христів володарюють над хаосом. Бог з носієм Його генія — плавлять хаос! Порядочки, прописаність — тільки невігластву…
29.10.2010
В людства є
В людства нині є підстави, як твердять віруючі вчені, віруючі поети, митці, ставити провістників-поетів-пророків вище, аніж відкривачів наукових знань.
Раніше людство робило саме це інтуїтивно, знов-таки не без підстав, спонукане до кмітливості самим пізнавальним ділом, рівновагою духовно-матеріальних реалізацій всього людства.
Оскільки Бог дуже конкретний, проглянемо в новім світлі усю конкретику провістників-поетів і вчених.
Всім все ясно, — цікавить в еоні Духа лише сама міра: в якій мірі людина живе з Богом, тобто, в якій мірі звільнилась від пристрастей та егоїзму, та іще наскільки велико-тяжкими засобами оцього досягла...
Справжній досвід, що викликав плідність, зреалізованість генія, створив світи, — вважають люди цінністю, вона викликає великий і живий інтерес, зростає його градус...
Це ж, вважайте, не інтерференція хвиль!
Щодо мене як поета, співтворця Всевишній Волі, моє прагнення і всеохоплююче бажання — це усвідомитиТворця-Бога, оскільки за декілька активних десятиліть Він і мене поцілував, і — полюбив мене! І хто не лишає Бога, того Він не залишає, не відходить.
Подобається Йому моє гаряче активне серце? (Лише писати випадає — не так, як вважається тими, хто в голові, правильно...) А врешті, мабуть, подобається. Можливо, тільки мені випала або дісталась найбезумніша робота — тримати за свою аудиторію... Пресвятого Бога-Тройцю, Святу Матір Божу!!! І тих святих великих Христових, що Він милосердно подав, щоб окрилювавсь і писав гідно їх: бо я теж їх по-надсвітньо люблю!! Ангели — просто терплять; мабуть.
Там усі святі — в славі Божій. Ви вмикайте високе, іскру духовного генія, а не інтелектуальне мислення!
На моєму місці кожна людина вибрала б краще: і вищу аудиторію, й славу Божу, тобто — не людську.
Отже, до мене жодних запитань (бо Бог захотів, Йому подобається!), та і що, й кому заперечувать, якщо Ви вчинили б точно так само!
Дякую Ісусу Христу!
Велич і краса внутрішнього духу особи, як те стверджують площинноперетинаючі вчені природничих наук (величина мети і особливо труди, втрати і шкуроздирання у собі, довготривалі зверхнапружені зосередження, втрати сил на подоланння бар’єрів на шляху), не стільки в перерахованім, скільки в тім, чого зовнішньонауковці не відають.
Навіть не в самоціннім здобуванні навичок, які ведуть до цілі вищої, аніж гадалось...
А в чім? Бог через мене присутністю розгачує... Відповіжте — здогадались?
Продеріться.
Порівняєте — що Він відкриє. І що я скажу. Біси вже тремтять... З невідомого це є, не енциклопедичне завдання з культур світу...
Продовжимо.
Взнали?
Тепла велич і краса внутрішнього духа людини — від життя в Богові, єднання так і тим, що веде до Бога.
Від дослідного знання: є тільки Бог. «Аз єсмь Сущий»: нема людини, таке не сказано щодо абсолюта людини.
А відносно є — і мислення, і людина, яка твориться із природної в духовну внутрішню людину, у чин новий і т.п.
Звідси творче незадоволення собою. Бо правда уподібнитись Богу, який Дух.
Творчим: геніальність, а далі — геній: краса духу!
Не мислительне задоволення в собі, самодостатнє, лиш — переміна мислень світу і себе до цієї мети: безсмертного буття у тільки вічно сущому Богові…
А з’ява мислеформ — то розвіювання цільності розуму, що з Богом.
Диявол — обдурювач, він навіює: «все є», він скеровує піти ментально в ширину, — в «дурну безкінечність».
Єсть тільки Бог, і держіться Його, Тройці.
Живородящий носій генія ламає кригу заскорузлості світу — натхненням від Бога, щоразу з невідомого. Бог — творить, а диявол — лише заморожуюча мавпа, він повторює, та ще бреше, застра́хує. Отже, станьте творцями.
Слава — Богу!
23.11.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2023
Тройці Святій
із Богородицею Святою
навіки слава і присвята
і все осяється й озолотиться не від
чогось
а від допущеного
і пропущеного
сяйва золотого
і не від злого і отемнено-сільського
а від припущеного і від-
в’язучого
соборно сяйва золотого!
й ти творчо почекай
поки звільниться храм
від тих старих митрополитів, що в материках
бо і не ти
і навіть не Наталчина десниця чи рука
а все те підніметься мов на творчих облаках
і вільні —
це від допущеного і пропущеного
сяйва — золотого!..
й Шевченко Тарас — вільний
й той «грузовик» міфічено-народно-романтичний
що всіх чавити звик
потворний
й зник —
і не від чогось!
від сяйва — золотого —
ви вільні
то мов гранатная чека
її тримала ця Наталчина рука
й от — з німбом впала
реально й звірно все ж розчавлена шипом
«грузовика»…
18.03.2023,
Київ
Наталка Половинка, діячка світова, каже, що вона «два в одному», і жінка і чоловік,
подумати не зайве.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2023
Чому Ви читаєте?
Бо час такий; можна спастись — тільки перебуваючи з Богом. Чисті можуть зараз спасатись лиш Богом...
«Проявлять достоинства. Помнить о подарках судьбы. Оказалось, что люди, ведущие учёт приятным событиям, чувствуют себя счастливее.
Кроме этих рекомендаций, составленных в результате масштабного исследования, учёные пришли к выводу, что счастье — заразно.
Нахождение рядом со счастливым человеком повышает шансы «заразиться» счастьем на 25%». (науковці кажуть це світське - для душевних).
Прочитайте про св. Силуана і його твори: Ви «кінчитесь»... настане праліто Христа!
І очиститесь.
Не захочете ви згіршень — клоак цивілізації.
Навіщо сірість, «бридкість і нудьга» й рабство всесвітні? Навіщо земна грязь? — всеодно ж захочете чистоти, теплоти і любові в Богородиці...
Був би хоч один близько до духу Баха хоч в одній поемі — я знайшов би його на краю землі: радість, що хтось є, — надлюдський і вільний в Христі!
Носій генія і життя його можуть бути «оплаченими» — лише другими такими!..
Врешті лиш Богородиця і Ісус Христос мене втамують!
Світ не бачить літунів, сидить в терактах більшовицьких, вільно-благодатні ж літають над гряззю — те їх і спасає.
Бо заразне все-все!
А чому я в натхненні з Богородицею?
Перевіряйте серцем рядок кожен, не скажете, що я не попередив, — і лікті кусатимете, бо тисячі людей відвідують сайт, а як будуть небавом сотні тисяч (бо Христос і Мати Божа!)? Ви не девальвуєте?
Не загубитесь? Мені розказував Олесь Гончар, яка то страшна плата — за управління Спілкою письменників, бо за два управлінських терміни — творчості кінець!!
Жахливо й згадувати, і лице — і його зізнання чи сповідь...
Ви плачте.
Світ сидить в терактах більшовицьких.
Прочитайте св. Серафима Саровського: не будете помилятись в житті у стосунках з душевними і з духовними... Світ весь любить його, великого святого, і кланяється за подвиги в Ім’я Христа!
Хто взнає́ більше від нас — пам’ятає лиш Христа і Богоматір...
Це з того: творче святе і іскристе п’ється до святих, проте ті прямо зразу ж — шлють усе творче, і славу, і похвалу просто до Христа і Божої Матері!! — як я дивувався літ двадцять назад.
Польотами і талановитістю заражаються в небі: геніальних ніхто не бачить, хто не літає з носіями геніїв Божих в небі і Небі!
Догори — дух сильний рве!!
Літун геніальний — не землею собі походжає, перед відео-фото!..
Чим краща людина,
тим менше її бачать.
І.Ш.
Не «награє» класика поезій.
Стартував — тільки і бачили...
Ви ще майже порожні... людей титанічних Христових ви не бачили ще.
У «Вії» Хома каже про діру і Хому що??
Помудрійте...
28.04.2012
Ви читаєте оце —
найнікчемніше з сущого — прозу...
Та вже з 1978 року є поеми, яких весь світ не прочитає і через 250 років, ніби «надійних». Вони в книзі «Деміург», «Цар духу» і далі.
«Святі брехуни» — ще живуть в Москві!!
Не пропустили вони моїх поем.
Якою дрібною виявилась Москва! — художньо, богослівськи щодо недосяжного Божого художника.
Отак проявляться всі.
Хто б міг таке сказати людям — тоді, в смертельно-розважальний час? «Літературна Москва» відморожена не любить Богородицю в серці Ігоря.
Тихі зрадники душ своїх... своїх найперше, та й інших. Редактори журналів, газет, Києва і Москви! Всі, що не хотіли цих поем — через Бога-Христа, остерігання за дітей своїх, без хліба що залишаться...
Сиві тепер та не люблять Богородицю, і Христа, і Святого Духа.
Не люблять Христа! Що страшніше є?
Славу від людей люблять більше.
Трьохтисячолітня рана-невдача в вихованні серця...
Алфєєв, Ілляшенко — які слова мовлять, слова ніхто не промовить за Гулівера, Христового друга, пальчиками не поворушать... Люблять всіх? Стараються?
Не знають, бо не мають довіри до кінця: мали б — знали б від Христа!
То чого ж я нікого не боюсь? Бо люблю.
Благодать любить. Тоді — само собою виходить!
Безплатно роздаватиму мої книги у книгарні і спеціальні магазини: читайте. Баха хвалить добронадійно ігумен Мєщєрінов — та це вище, нічого земного чи людського... втікали усі!! Не наближується зараз! — в Росії ніхто.
Друга моя поема — спеціально понижена для доступності і розуміння, щоб хоч хтось вчепився! — й шарпнувсь.
Благодатний Вогонь сходить — в момент той кажуть і священноначальники: нікчемність усе!
За Давида сильніше мовлять: нікчемність - Рим, Нью-Йорк, Москва, Київ!
Чи зручно мені, що все я говорю — як Ісус Христос... живу так — на догоду Йому ходжу по землі, говорю так, тільки що художньо.
«Дивно: покалічені руки біля Богом поставленої літературної руки. Дивно: виродження духу в те, що сильно нагадує параліч. Дивно: виродження літератури в форму меча і роз’єднання ним себе і своєї думки з думкою інших народів» (І.Ш., 1984 р.).
З розумом апостола Павла — зараз розп’яли б.
Бо так співає народ: «Спасе Иисусе, сюда и не суйся — сейчас же распнут...».
Зрозуміло, що не хлібороби смиренні розпнуть.
«Говорю, що не маю права зраджувати Cвятий Дух. З мого кроку країна може зробити кроки до світла духу» (І.Ш., 1984 р.).
Не люблять мене магазини. ЯК ЛЮДИ, ЩО НЕ ЛЮБЛЯТЬ ІСУСА ХРИСТА.
Входять в магазини, виходять не знають куди і як, не входять до Христового серця страшно високо-глибокого!
Серед оцих ліліпутів — які є друзі бли-жнім?
Бах друг. Я друг усім. Нас бояться тому.
(Тільки найкращі люди, християнські мислителі вбачать зараз по всьому: як я тихо укрупнюю для світу Ольгу Седакову з її блискавок!)
Тому всі втратили все ще в СРСР,
чи відстали на сорок років — це як найменше.
Всі в глухім куті, — у тупику.
Головами об стіни будете швидко битись, я підніматиму
планку все вище!
Думайте. Просіть Христа. Міщанство розчавлюватиме всіх!!
Чуйте серцем, як можете! Поки іще можете...
«Но мы ностальгически вцепляемся в церковно-имперскую идеологию, подменяя ею собственно церковное самосознание,— в чем и заключается одна из главных причин сегодняшней общественной слабости Церкви» (игумен Пётр Мещеринов).
У Мещеринова попереду — світло, через три роки.
Що зараз є?
Мені жалко Седакову Ольгу, бо вона може піти як «класики». Посередностями.
Мій отець духовний — від Христа, брилища спочатково цільна з народження, канонічний богослов. Москва поважає його і знає. Патріарх знає, достойним називає, шанує, дбає, щоб він не занепав (!..), возить з собою у поїздках відповідальних в США, Канаду, Європу. Друкує.
Велить не залишати викладання в Духовній акадамії (!!).
Не посередність він: хто торкавсь в справах — те знає назавжди і свідчить!
Якби О. Седакова зійшлась на глибинах із Климом-режи-сером — живою залишилася б? Це ще питання.
А всі мої читачі — вибрані Христом серед вибраних, ба, найвибраніших, бо Седакову розуміють трохи, мене ж — майже ніхто. Ті, що прийшли в читачі Ігоря з найвищих спецслужб — скрегочуть зубами, таким чином ніби прокладаючи путь приходу Ісуса Христа вдруге!
Байдужі є? Ні, або за — або проти, розділ!
Або не зовсім свідомо сприймають — або відкидають, як цілком нерозумні.
Визначте слово блаженності їм, найвибранішим, — чи зможете оце??
Мати Божа допомагає всім, це незвично ніби, парадоксально — для неготових.
Я ж не хочу і не зміг би щось інше мовити, ніж Ісус Христос: втілюю художні образи Його.
Вибирайте, Ольго Олександрівно. Амінь.
24-26.04.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977214
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023
* * *
Але от — медодзвінки
коханим летять!
А хто-то так кашляє
в несамовиті —
закашлявсь
І так як свобода
тручає всіх кашлять! —…
чи гуснуть
спускаються
вниз до підлоги!
до горілки пиття…
Їх життя як фанера
над Парижем
тепер пролетять
15.03.2023, Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2023
* * *
Слову і Духу Святому
в любові присвячується
Саме як ясності
й в променях
сонця летять
Довге і творче і ясне
життя
Саме це Вічне Життя —
Слово.
Від чого жвавішають у каяттях
Від духа верхів — відпиття!!
Від чого щемить відкриття!
Від чого щомить відплиття
це в Слові —
що знає
та й в серці складає
просвітлені німби! —
з буття
в Німб-Життя!!
У кому це довге і творче
і ясне Життя!!!
Й світіння від слів —
полетять!
15.03.2023, Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2023
Марії Діві-Матері Слова
в любові присвячується
Духовна любов досконала —
вона вища від земнощів!..
Запамʼятаєм Її — саме
в кличі
Серцем триматись гарячого — вмлієш
сам світ весь
зігрієш
Вдарить тебе
ліпше-раньше-пізніше —
Її Велич — Її Величчя
Мови, знання — перекине хто?
не треба,
Любов Діви — вічна!
Тут будуть пажиті,
пажиті агрохімічні?
Згорнуть?
Поезії
зійдуть,
чом?
молитвАм електроннохімічним.
А Діва — буде, єсть
Вічна!!!
Тож бо є вечір, є ранок,
любов — вхід в полудень,
Спечність, млієш — спекотний,
і кличі і кличі!
як барабан
груди бʼють в будні
скоро зачнеться вже день?
Нема днів! —
Любов тепер вічна!!
Тільки проникне
як кличе
як кличе!
як спечність
станеш про Бога —
як Велич, Величчя
Різкою знань
більш не цвьохнути —
є небезпечно
Бог це є Велич, Величчя
Про любов, що у Ній, —
Як то Бог в Ній — що є в Неї людського?
Бог — Безум і безум і безум…
Мабуть зірвеш обнімання
тверезе??
Любов — що ж, у притчах?!!!
Чи? Любов хоче в притчах??
14.03.202,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2023
Як Дух Святий, вічно юній силі, —
Марії, Діві-Матері,
в любові присвячується
Неізреченний несе спів людині
і витівниця скринька сині —
ви як поезія в собі —
й попарні гарні — в далечінь —
о хмари голубі!
як все є так — якось дзвоніть
немисленна вся мить — любові діло!
якби в серцях людських
любові так схотіли
як хто трапляється —
метніть красу —
й дзвеніть…
13.03.2023,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2023
5 червня — свято преподібної Єфросинії
Полоцької
внучки Володимирової,
великої діячки в книжній справі (!),
радості моєї навчительниці,
першої матінки Київської Русі!!
Бог і Єфросинія
Так у Бога —
все золото в правді.
Ось — і більше немає такого.
Перша матінка на Русі —
Радість!!
Єфросиніє! радосте —
в Бога.
Нетутешність!
Грози в Києві
громи в Полоцьку
очі в брунатнім граді!
«Чого радуватись?!»
вся без корони
вся — золота черешня
на зашублених бояр!
на шарп-шарп в смерть —
проливається
Радістю!!
Ах красива!
ця Єфросинія!
Дав як скинію
Бог Дівину лагідність…
Повітря спесиве!
Все спесиве! Псам
переливається —
Радістю!!
Спасе, Київ у правді??
В Богові — Радість…
Нетутешня.
Найперша.
5.06.2009,
свято св. Єфросинії
Радуйся, кровом крил его огражденная.
Радуйся, не преткнувшая ноги твоея о камень гордыни.
Радуйся, сего ради видения зрака ангельскаго удостоенная.
Сам св.Серафим Саровський, страшно й сказати — легкий і
світлорадісний з гумором св. Миколай (!),
дійсно така, що не уявити сонце-радість Єфросинія Полоцька, —
яких протагоністів радості, найсвітлішо-найздоровіших (!!) і великих оцих
(і Антонія і Феодосія Печерських, й інших великих) святих подав мені
Господь Христос радуватись,
чи обніматись або доторкатись, —
в музиці і слові! В хвалі Богу!
Мати Божа, досить скромно скажемо, (бо дійсно — земних слів нема!) мене так виховувала, — словами Святого Духа промовим — на всіх галактиках Любові. Що я живим став, навіть живішим став з Нею: зашкалювався від невимовної Її радості!
Кого Ви доторкаєтеся серцем, і коли він чи вона йде по-божому, світло, в спасінні, — у Вас радість неземна!
Та ніякої радості від того не відчуває той, кому в Бозі не суджено торкатись до того. Отож, «просіть і дасться вам».
Тому завдання яскраве і в міру — втримати благодать.
Дух Святий зійшов (тоді) на апостолів, а от і на теперішніх сходить. Втримати благодать — всім завдання.
Ведення Святим Духом — то пряма дорога до храму Христа, поскільки Ви — храм Духа Святого, Тройці.
Втримуйте благодать постійно.
Божа Мати Вам допомагатиме йти до Христа в повноту.
Любові Вам бажаю, та і нічого з того, що відганяло б благодать, як дим — бджіл.
Всього позитивного і творчого! яке збільшує любов і світло, життя в Христі.
Молитов і яскравої художньої творчості.
Нічого негативного і залякуючого! Нічого пресингуючо-забороняючого
чи загашуючого яскравість життя
і любові в храмі Христовім!
Коли буде в церкві світло і любов,
і яскравість життя — тоді (!), тільки тоді
на те тепло люди притягнуться...
Не наслідуйте ви за формою священноначалія, яке, не бажаючи того, гасить і радість, і живу творчість мирян у Храмі і поза Храмом. Всі ж вийшли із ПОКАЛІЧЕНОЇ Російської Православної Церкви.
Допоможіть всім: з’єднайте Церкву і культуру,
подайте богослів’я живе в поезії.
Любов на ділі нехай у Вас буде, у всіх духоносців, нехай з любові усе твориться усіма вами! Бо тоді лиш Христос діє у вас.
Щастя вам в Христі!
5.06.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976533
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2023
Святій Трійці
із Святою Богородицею
в серці присвячується
Серце має буть чистим
і світитись
й займатись від благодаті
й палати
й палати!
Але як є що де слізне
творить Бог різне
навіть і пізнє…
ходить — і можуть
спалахувать різні кімнати!..
Гори все ясно!
образ — в подобу це ясно
мені все ясно
Богу від стискувань —
значно
й трохи невдобно
А що як так —
комусь до вподоби?
серце має буть чистим
і світитись
й займатись
Дух як ходе то іскрить незумисне —
й палати!..
це принаймі нікого не вгробить
навіть лямпу не гасить —
в очах худоби!!
Але — підуть під логіку — предикати!
Боже, хвилинку, я випав…
це б — дату згадати!
09.03.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2023
Побачать – що буде зі справами тих, кого відвели від слова.
Якщо ви не побрались з мудрістю — це ще не мудрість.
Чому літератори втікають від мене 40 літ?
Себе бояться пізнати, суть свою.
Якщо з людини не з’являється благородство — вилізе зовсім інше…
Себе бояться пізнати люди, свою суть. Так, скажімо, малюючи океан Богородиці, мають свій портрет…
Бог викликає аристократизм, нам дає робити це. Себе бояться пізнати президенти, свою суть.
Будь ми, Сергій Ковалевич і я, хоч заклиначами змій, день і ніч викликали б у вас аристократизм — і ми, і будь-хто, не викличем у вас аристократизму, якщо його нема у вас спочатково.
Нещасних президентів обдурили ще й лексиконом: і вони теж мимрять жалюгідне слово «еліта»: це — тварини і рослини, споручники царств. А якщо вони і «світові піддакувачі» з ними прокажуть: аристократизм, — Бог поставляє їх на випробування у це слово — й світ перевернеться для них: бо все в світі давно називають олживими іменами, і — «Прости їх, вони не відають що творять».
Поети з ласки Божої (бо є поети від Бога з уяви, як Пушкін, про них зараз поки що не будемо) — їх небагато. Вони — адами, що відновлювально і християнськи називають світ спочатково, всьому дають правдиві справжні імена. І хто таке витримає?
Біси мовлять, що це гордість. Ні, — професіоналізм на служінні в Христа, Тройці і Богородиці: Їхній дух.
Українська нація має змиритись, що це творчо можливо: явити творчість Христа і Богородиці в явищі Шевчука І., найперше — Україні. Ви самі мовили (режисери Кучинський Володимир, Клим, Ковалевич) і кажете: «Хто це може підняти?!! Поставити поеми Шевчука на сценах і площах — це світ перевернути, це треба світ перевернути».
Християни всього світу, аби вижити ще й врятуватись, повинні світ цей зновити.
Бо воля Божа є — світ зновити. Світ — хаотична каша, кеш, — старий минулий хисткий і собі не радий.
Не хитається Наталя Половинка-Колісник,
не хитається Ліна Костенко,
не хитається Євген Сверстюк,
і не хитається драматург і режисер Клим,
і – я,
бо ми на скелі Христа, не в болоті.
Всі захитаються.
18.01.2013, початок свята Богоявлення
(З книги поезій "Цілься серце", 2013).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976347
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023
Любові Марії,
якої ми всі сподіватимемось
у вічності —
присвячується
Піднятий був і подививсь
в Духа безсмертному теплі…
хто з мого слова Вчителів…
хто ще живий на цій землі…
Ліна Костенко!.. серце, свідок, очі…
скільки я з неба
скинув кришок
скільки їй неба напророчив?
Любов з узвишшя!!
Дух — любить особистість! — яку хоче…
Ще дасть Бог!!
08.03.2023,
Київ — третій вибір
Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023
Святій Трійці
зі Святою Богородицею
підійманням присвячується
В сльозах на небі мов зірки —
Й довшають вії…
Та пек вам!
хіба це мову
і не маю я в утробі?
Чому ви не в надії?
«Оте найвище —
те зробити добре би …» —
повзуть під діркою — горизонт-альні ало
ерудити троглодити —
говорять так,
як росіяни,
а я лиш Небо «зашиваю»
лише один те роблю!!
В майбутньому захочуть жити
добре не знаючи
Де всі патрони — а де жито
Та ви хоч вмріть часам — се! —
Я житам
протягом
служитиму…
Бо сам давно на світів зламі
домовивсь з Богом й Небесами
Я ввіривсь Оку
й — стовп
під Небесами!!
Люди — лише говорять
мов у комп’ютерному зависанні!
й тому махатимуть ментальними ногами!
Я в дух — місток
між Тройцею і
Українським дерном-хроном! —
роблю:
Бог — зробить!!
Мати і Син людські були
Стали Небесними
і вогнесяйне діло це воскресне!..
06.03.2023,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2023
* * *
Всенепорочній Владичиці
і Цариці Небесній Марії
з любовʼю і з радістю присвячується
Вчора
і захід сонця
я сприйняв
і пагін сонця
хтось прийняв
де стане
ця любов — все тане…
Ти і Любов і я —
і крайній я
тому й переглядаємося тайно
тому ми зустрічаємося тайно
це — надзвичайне!!!
аж Ти зіслав
а в Небо надіслав я —
то це і торжество є Православʼя!..
Хіба це не торкнеться верхотравʼя?
і ще ось є «піднявсь акциз»
і дивна є краса — це «скис акциз»?
як торжество є Православʼя —
насправді є католицизм
як гляну я Красу Її — то світ — здимів
і тер краї — з усіх вітрів
як мало, бачивши Її, може (?) — святий
і дивно? — хтось
як я творив
не розумів…
Вітер — замів!
а киньте ( а то ж викинуть) й святого! —
а замість — хто б сказать зумів??
то ви торкніться, — й хто з вас викине поезію?
хто викине любов Її?
і словом вийме з розумів
й з умів
і проростить — де аж Премудрість
є Її…
і — люблячи й — надалі
дякуючи Їм!..
05.03.2023, з причастям,
свято торжества Православʼя,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2023
* * *
Богу-Слову
Ісусу Христу
присвячується в любові
Й біжать господарі — як чую я? —
вогнетривкі
біжать й собаки з ними —
тож вогнетривкі…
від вимені природ
відвик хто в місті
та й корови не в рококо!..
Гей-би! — столицями Європи
що однаково чужі мені й світу
я є вогонь, що стає світлом!!
і їм змоскальщеним несу
з Неба — небесне молоко…
Як буде крапельна
роса
то станем жить!
і в цю годину хто біжить —
той вже біжить
що взять? і вже — дістать?
отож бо любляться Особи Тройці!!
й ні дать ні взять
і я це звідки міг би знать
якби по добре вкачаній сипучці
так не вела б
не вчила б мене
Слова благодать?..
я той окоп, що
в Небо впасти б цілим світом!!
я той вогонь, що стає світлом!!!
04.03.2023, свято Феодора Тирона,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2023