| Сторінки (1/18): | « | 1 | » |
Пройшли віки, минули з того часу,
Коли преобразився наш Господь
У образ дивний, сяючий, прекрасний.
Чи може так з людей сяяти хтось?
До цього часу, того не траплялось,
Щоб міг хтось так засяяти з людей,
Як учні про Ісуса написали
У той чудесний, надзвичайний день.
Який сьогодні згадуємо з вами,
Щоб зворушити в пам'яті події,
Які сталися там з учениками,
В які ми і не бачивши, та вірим.
Але ми маємо прагнути щоденно,
Відображати у житті Христа.
Служити для Ісуса дійсно ревно,
Щоб віра і любов завжди росла.
Щоб ми преображались у характер,
Не у людей зі світу, а в Христів,
Щоб бачили у нас Ісуса Святість,
А не злобу, роздратування, гнів.
Не личить брати участь у розмовах,
Що не будує, а руйнує тих,
Хто прагне серцем до живого Слова,
Ще й знаючи, що при дверях Жених.
Не личить грубістю відповідати,
Якщо, можливо, хтось образить нас,
Завдання наше гинучих спасати,
Тим більш в такий близький, останній час.
Зусиль нам з вами треба докладали,
Щоб світлом засяяти між людьми.
Щоби про нас інші могли сказати,
Що ми Христові доньки і сини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2024
Не може вмістити людина всю велич Господню,
Жертовну любов, благодать і Його доброту.
І те, що незмінним Господь є іще до сьогодні.
І око не бачило, й вухо не чуло, приготовану в небі, для вірних красу.
Чим заплатимо ми за смертельні, болючі ті рани?
Що сказати, коли так бракує, розрадливих слів?
Він спасіння придбав, дорогою ціною, нам з вами,
В ті хвилини, коли, за наш гріх, Сам розп'ятий висів.
А людина, так часто, в ніщо ставить Божий дарунок.
І міркує, що можна спасіння якось заслужити.
І повторює, знову, Юди - зрадника той поцілунок.
Забуваючи, що гріх лиш тільки Ісус може змити.
Вже минають віки, а лукавий, також, такий самий.
Намагається вірних, якщо лиш можливо, звести.
Безкінечно веде боротьбу він із нами.
Але сильний Господь захистити Своїх і спасти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2024
Коли дитя про все питає,
Знаємо - шкоди тут немає,
Та з часом це його "Чому?" -
Набридне всім, лиш не йому.
-Чому так темно уночі?
-Навіщо людям всім ключі?
-Чому на небі грім гримить?
- І як літак крізь хмар летить?
-Чому узимку сніг іде?
-Й на річці пароплав гуде?
-І як з'явився я на світ?
-Розповідай, бабусю... дід...
Чомучка цим своїм "Чому?"
Усе вверх дном перевернув,
Бо хочуть пояснить йому,
Кожен по-своєму "Чому?"
Бабуся з дідом, мама з татом,
Сестричка сваряться із братом.
Ведуть словесную війну,
І запитати б їх - "Чому?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023
Господня наука дієва й проста,
Слід преобразитися всім нам в Христа.
Щоб в нашому серці Ісус вільно жив
І діло Своє, через нас, щоб звершив.
Якщо, ми у Господа з вами христилися,
Чому ж іще досі не преобреазилися?
Чому не Господь, а людина стара,
Свої, черз нас, чинить часто діла?
Багато ми можемо всі говорити,
Та зовсім не просто по-Божому жити.
Любов не лише у красивих словах,
Любов проганяє образи і страх.
Ми знаємо, що скоро не буде спокус,
Адже за своїми прийде Сам Ісус.
За тими, хто серцем скорилися,
Й насправді,хто преобразилися!
То ж знайте усі, хто святкує сьогодні,
Що дуже важливе це свято Господнє.
Він преобразився, Ісус, Дивний Спас,
І цього віками чекає від нас!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2023
«Прийдіть всі стомлені й обтяжені гріхом» -
Бо так Ісус сьогодні промовляє,
Але людей сповив солодкий сон,
Місця для Бога у житті немає.
Він обіцяє: «Заспокою вас у час важкий…»,
Хоч і війна, на сході, стрілянина.
Лиш серце для Ісуса ти відкрий,
Поклич в своє життя Божого Сина.
Хто має Сина, має той Отця
І кожен би здавалось про це знає,
Та на засуви замкнені серця,
Бог на устах,але в серцях немає.
Та й визнавати грішником себе,
Із кожним днем хочуть все менше й менше.
«Я не убив, не вкрав, чого іще?»
Вважаю ви це чуєте не вперше.
Та Слово Боже каже нам на це,
Що праведного жодного немає,
Та Він чекає , щоб простити все,
Це кров Ісуса від гріха звільняє.
Прийдіть усі, допоки час ще є,
І поки ще Господь усіх чекає.
Віддайте Богу все життя своє,
Життя з Ісусом – кращого немає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855986
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 26.11.2019
Прийшов той час: що скоро, зовсім скоро…
Господні сурми майже при устах
І похитнуться у Землі опори,
А на людей спаде і розпач й страх.
Про час і пори каже Боже Слово
І хто це бачить годі вже мовчати,
То ж хто у правді: будьмо вже готові,
Гайда до праці – вже доволі спати!
Бо хто любові правди не прийняли
Дія омани вже на них зійшла.
У тисячі спокус християни впали,
Не відрізняють вже добра від зла.
А щодо мене, нічим похвалитись,
Хіба що Богом, Господом Христом,
Потрібно більше постити, молитись,
Щоб не впадати у духовний сон.
Ходити не за тілом, а за духом,
Щоб мати у собі Його плоди.
Усю себе віддати в Божі руки,
Тоді Господь врятує від біди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818809
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 24.12.2018
Знову зима простлалась килимами,
Знову лютує вітер і мороз,
Та я не заспокоюсь, бо між нами,
Не все тоді ще сказано було...
Осінь прийшла, затамувала рани,
Та перший сніг усе згадав мені.
Все викреслити з пам'яті ще рано,
У серці ще живуть щасливі дні.
Перше кохання в серденьку жевріє,
Хоча й давним-давно усе пройшло,
І серце не сумує, лиш жалкує,
Не все тоді ще сказано було...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2018
Ніхто не знає скільки ще часу,
Чи день, чи місяць, чи роки?... не знає,
Та Божу і любов і доброту,
Людина усе більше забуває.
Гординю і любов до свого «Я»
Багато хто вже гідністю назвали.
Всім хочеться розкішного життя,
Щоб їх любили інші й шанували.
Та Слово Боже каже нам не так:
«Нас будуть гнати, як Ісуса гнали».
Все збудеться, по іншому ніяк,
Якщо народом Божим справді стали.
Якщо ж любові у серцях немає,
То не обманюйте себе самі ви,
Бо Бог тоді у вас не пробуває,
А ви немов гроби покрашені.
Ніхто не знає скільки ще часу,
Та Бог прийде, але чи знайде віру?
Залишмо цього світу марноту,
Сповняймось Духа Божого надміру
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817650
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 15.12.2018
Корінь зла
(Тим. 6:8)
Сьогодні гроші світом володіють,
І викривляють бідного права.
Навіть християни багатіти мріють,
Господні вже спростовують слова.
Про те, що грошолюбство – корінь зла
Й багато хто відбилися від віри,
Мовляв: «Це не про нас такі слова,
Це Бог благословляє нас надміру.
А ти, людино Божа – утікай!
За правдою женися, благочестям.
У вірі і любові ти зростай,
Будь терпеливий, лагідний та чесний.
Змагайся добрим змагом віри,
За вічне ухопись життя,
Бо маючи усе надміру
Втратиш із Богом майбуття.
Надто високо, друже, не несися,
Надії на багатство не клади.
В добрих ділах ти краще збагатися,
Бо не уникнеш справжньої біди.
Сьогодні, як ніколи ці слова
Господнє Слово гучно промовляє,
Бо хто ж з Божих дітей, скажіть, бува
Тільки саму поживу й одяг мають?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816539
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 06.12.2018
Христос Воскрес! - душа радіє,
Лиш та, в якій Господь воскрес,
Яка із Богом жити мріє
Й шукає стежку до небес.
Яка насправді Бога знає,
Зустрілась особисто з Ним,
Та щиро інших привітає
Зі святом справді неземним.
Хто ж прикіпає до земного,
Хто не пізнав любов Христа.
Наїдки і напої в того
Сквернять і душу, і уста.
Тоді вітаються бездумно,
Говорячи:"Христос Воскрес!"
Святкують, ще й настільки шумно,
Що гул несеться до небес.
Та не святять ім'я Господнє,
Віддавши всю хвалу Творцю.
Одумайтесь! В цей день сьогодні
Не тіште плоть свою оцю.
Дайте Ісусу в серці місце,
Щоб Він насправді там воскрес.
Може й не буде часу більше,
І де ж ти вічність проведеш?
Минуть і яйця, і ковбаска,
Минуть напої всі хмільні,
Лиш наш Христос - то справжня Пасха,
Він пробуватиме всі дні.
У кого серденько пустує,
Цей день для вас. Христос Воскрес!
Він бачить кожного і чує,
Його любов не має меж.
Він так радіє, що сьогодні
Ти двері серця відчинив,
Що кличеш тут ім'я Господнє.
Покайся! Він тебе простив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786610
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 08.04.2018
День святого Воскресіння –
Це і віра, і любов,
І смирення, і терпіння,
І Свята Ісуса кров…
Ще сьогодні визволяє
Кожну душу від гріха.
Лиш прийди, Він так чекає,
Й воскресить Його рука.
Він і душу полікує,
Й понесе усі гріхи.
За тобою Він сумує,
Чом не хочеш ти прийти?
З Ним воскреснеш ти навіки,
Смерть тобі вже нестрашна.
З Ним ти станеш зовсім іншим,
Мила неба сторона.
День Святого Воскресіння –
Найвеличніше зі свят,
Бо у Тому все спасіння
Хто воскрес, Хто був розп'ят.
Тож цінуйте і шануйте
Не наїдки, не пиття,
А скоріш своє віддайте
Для Ісуса ви життя.
В Нім живіть і величайте,
Лиш Спасителя свого,
Дарма часу не втрачайте –
Не повернете його!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786609
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 08.04.2018
Снова Новый год стучится в двери,
Он готовит много разных дней.
Лишь бы мы не розучились верить,
Что Господь в Новом году чудней.
Снова даст Свои благословенья,
Подкрепит нас силою Своей.
И вдохнет безмерное терпенье,
В глубину души Своих детей.
Кто-то позабудет все печали,
Веселиться будет в Новый год.
Не подумав: «Тот Кто был вначале,
Незадолго и в конце грядёт».
Он сейчас ни где-нибудь, не думай,
А в минуты эти среди нас.
Ранним утром, ночью лунной
Охраняет каждый шаг.
Снова Новый год стучится в двери,
Нам минуты не остановить.
Просто надо жить и надо верить,
Доверять и Господу служить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771281
рубрика: Поезія, Духовная поэзия
дата поступления 14.01.2018
«Не піду, не піду»,-я казала колись,
«Не піду в дім молитви ніколи»,
А мене моя мама просила: «Молись,
Читай, з вірою Божеє Слово».
«Не піду, не піду, буду жити, як всі,
Ну а потім хай буде, що буде,
Подивіться в достатку живуть тисячі,
Не шукають проблем собі люди.»
Я казала, а Бог стукав в серце моє,
Його стукіт лунав все гучніше,
Він на кожному кроці казав: «Я тут є,
Чому ходиш ти ще серед грішних?»
Показав мені серце жорстоке людське,
Де нема ні жалю, ані правди…
І тому серед вас любе братство тепер
Бога нашого славити рада.
«Не піду, не піду» - ну а ноги несуть,
Часто Божих доріг ми не знаємо,
Просто вірити треба, що рідні прийдуть
У той час, як найменше чекаємо.
Бо, як стелиться річкою сивий туман,
Чи, як сонце за обрій сідає,
Ми міркуєм, а в Бога на все є свій план
Про який ми нічого не знаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771280
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 14.01.2018
Народився… Відкупитель світу,
Відкупитель кожного із нас,
Давши нам Нового Заповіта,
Умалився і від смерті спас.
Народився… у родині теслі,
Неабихто – Сам Ісус Христос,
Щоби мертві духом з Ним воскресли,
Щоби Сонце Правди нам зійшло!
Народився! Людство все радіє!
І коліно кожне визнає.
Та чи ж кожен, справді, розуміє,
Що, як народився, значить є?!
Чує зараз наше кожне слово,
Кожну думку бачить, помисли, діла,
Все аж до дрібничок, не частково,
Мов рентген кожна душа пройшла.
Народився! Чи в моєму серці?
Чи десь там, в далекій давнині?
Так! Якщо це Він до вас озветься,
Якщо ж не озветься, значить, ні!
Його слово з радістю, любов’ю,
Докором солодким, чи гірким.
Кожну плямку обіливши кров’ю,
Хоче Він, щоб кожен жив із Ним.
Якщо ж сумнів серце пробирає,
Страх щодня чатує під дверима,
А душа багатств лише жадає,
Ти чужа Ісусові людина.
Народився… і зіп’явсь на ноги,
Щоби нас вести у цьому світі.
Слава, Тобі, Всемогутній Боже,
Що тепер, таки, ми Твої діти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771278
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 14.01.2018
Ти вірна та ніжна, неначе лебідка,
Дзвіночком твій лагідний голос дзвенить.
Живеш, цвітучи, ти, матусенько - квітка
І дай тобі Боже сто років прожить.
Закралося срібло у чорне волосся,
Підкреслила складочка алі уста.
А може усе це мені лиш здалося?
І зовсім, тебе, не змінили літа.
Я ніжно, тебе, обіймаю, рідненька,-
За все тобі низький уклін до землі.
Ти най-найдорожча лебідочко - ненько,
Ти най-найніжніша за всі матері.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755011
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.10.2017
Я не заплачу пред тобою,
Хотя мне хочется рыдать
И не скажу, что нам с тобою,
Одним приходится страдать.
Я не скажу, я промолчу,
Свое сердечко я в кулак зажму,
Я не раскрою то чего хочу,
И жалости твоей я не приму.
Я пред тобой хочу казаться сильной,
Я не заплачу и не закричу,
Мне хочется тобою быть любимой,
С тобою быть всю жизнь свою хочу.
Но мы с тобой расстанемся спокойно,
Я не скажу ни слова, промолчу.
И не узнаешь ты, что мне так больно,
Хоть я хочу, что б ты все знал, хочу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755009
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.10.2017
Постанова "зверху" знову нам прийшла,
Щоб гуманна педагогіка була.
Й розпочалася політика нова,
Що аж обертом іде в нас голова.
Ось я деякі роз'яснення і вам
В постанові цій короткій, друзі, дам.
Якщо учень не вивчає ваш урок,
Не сваріть, а запитайте:"Що синок,
Може в тебе розболілась голова,
То пробач але сьогодні, знову, два."
І коли матуся в школу зазирне,
Ще й. можливо, ображати вас почне,
Ви привітно посміхайтесь, не хоміть.
Про синочка лиш хороше говоріть:
"Ой, який у вас, шановна, гарний син,
Знав в минулому семестрі на один,
Ну а в цьому, навіть зайві тут слова,
Скажу певно, буде в нього цілих два.
Він ногою завжди двері відкрива,
Ще й волає на всю школу:"Ша, братва!"
Із запізненням приходить на урок,
Просто диво підростає, не синок."
І щаслива мати звісно розцвіте,
Бо ж гуманна педагогіка на те.
Це б раніше у нас взяли ремінець,
Але ж методам "застойним" все, кінець!
Нас раніше називали барани,
Зараз лагіно лиш донечки, сини.
Це ж нічого, що вони ні бе, ні ме.
В нашій справі особистість головне.
У державі нашій йде прогрес
У навчально-виховний шкільний процес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753875
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.10.2017
Малював мороз на вікні,
Дивні візерунки були,
Зустрічі з тобою мені
Пригадали, якось, вони.
Ось прийшла холодна зима,
Заіскрилась сріблом вона,
Та тебе зі мною нема
Й вітерець мене обійма.
І мороз цілує мене,
Бородою коле, старий,
Посміхнеться, в серце кольне,
Але ти для мене чужий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2017