Віра Верховинка

Сторінки (1/14):  « 1»

"Казка"

«  Казка»
Із  слів  найтепліших  я  хатку  збудую
І  казку  різдвяну  Тобі  подарую.
В  ній  буде  лиш  радість  і  щастя  довкола.
Ворота  закрию  назавжди  для  горя.
Нехай  у  цій  казці  все  буде  яскраве:
І  сонечко  ясне,і  посмішка  мами.
Нехай  розливається  річками  сміх:
Дитячий,дорослий  і  друзів  Твоїх.
Десь  чутно  годинник  дванадцять  проб'є
І  в  кожну  домівку  Рік  новий  зайде.
Хай  казка  залишиться  в  серці  у  Вас,
На  цей  рік,  на  весь  вік,  на  довгий  і  довгий  час!

Віра  Верховинка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764735
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.12.2017


"Про війну"

«  Про  війну»
Мій  син  спитав  мене:  «  Матусю,що  таке  війна?»
Я  довго  думала,  не  знала  ,що  сказати.
--Війна  страшна,мій  сину,  бо  вона
Готова  найцінніше  у  людей  забрати.
--А,  що    є    найдорожче?
--Це  життя!  Це  воля,  мрія  про  майбутнє,
Це  найсвітліші  почуття.
Це  усмішка,яку  дарує  матері  малесеньке  дитя!
Солдати  йшли  у  бій,солдати  не  дивилися  на  рани.
Багато  полягло  їх  на  війні,
Від  нас  їм  вічна  пам'ять!
А  вам  здоров'я  й  довгих  літ  життя,
Наші  шановні  ветерани!
І  син  сказав:  «  Вони  були,  як  лицарі?»
--Так  ,  сину,вони  були  і  будуть  поміж  нас,
Бо  захистили  й  зберегли  нашу  країну.
За  це  низький  уклін  їм  від  всіх  нас!

Віра  Верховинка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764328
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.12.2017


" Новий рік"

«  Новий  Рік»
Незабаром  прийде  Новий  рік.
Тихо…  так  постукає  у  двері.
Вийдеш  зранку  сонний  на  поріг,
А  Зима  кружля  сніжинок  в  каруселі.
У  думках  згадаєш,що  було
За  той  рік  —  його  уже  не  вернеш.
Навкруги  все  снігом  замело,
І  у  диво  знову  Ти  повіриш.
Всюди  сиве  плетиво  доріг,
Сніг  лягає  тихо  так  під  ноги,
І  Ти  йдеш  щасливо    в  Новий  рік,
Відкриваєш  все  нові  й  нові  дороги!

Віра  Верховинка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764325
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.12.2017


"Осінь"

«  Осінь»
Осінь  —  схилились  жоржини  в  чарівному  сні.
Осінь,  невже  ти  не  бачиш  ,що  сумно  мені!
Літо  –  пройшло  непомітно    і  зникло  у  млі.
Осінь,  невже  ти  не  бачиш,  що  сумно  мені!
Намалюю  кольорами  радісну  веселку,
Напишу  вірші  думками  ,знов  веселими.
Розкажу  тобі  про  сонце  ,що  десь  зникло  вдалині,
Тільки  ти  повір,  я  прошу  ,  ти  повір  мені!
Вітер  —  кружляє  знов  листя  в  осіннім  саду.
Вітер  —  додому  самотньо  я  знов  мовчки  йду.
Літо  —  пройшло  непомітно  і  зникло  у  млі.
Осінь,  невже  ти  не  бачиш,  що  сумно  мені!
Віра  Верховинка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758512
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.11.2017


"час"

«  Час»
Знаєш  –час,  як  пісок,
Швидко  біжить,втікає  крізь  пальці.
Бачиш-  ми  вже  не  ті,
Хочемо  світ  змінити  на  краще.
Чуєш-  час  ,  як  міраж,
Від  нас  так  далеко,  та  манить  постійно.
Віриш,  ми  знову  в  кайданах  власних  турбот,
Але  чомусь  почуваємось  вільно.
Знає-  час,як  ріка,
Бурхливо  тече,  перепони  минає.
Так  і    ми  житті  дещо  втрачаєм,
Але,  вставши  з  колін,  знов  йдемо  далі!

Віра  Верховинка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757060
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.10.2017


"До України"

«До  України»
Не  раз  стояла  на  колінах  Ти,моя  нещасна  Україно!
Не  раз  Тебе  ділили  на  шматки,
Але  для  нас  —  Ти  все  ж  таки  єдина!
Бо  ми  —  майбутнє  твоє,Україно!
Ми  —  Твої  дочки  і  Твої  сини.
Ми  живемо  тобою,Батьківщино.
Нехай  не  буде  розбрату  й  війни!
Для  нас  є  щастя  чути  голос  Твій,
І  спів  пташок    в  садочку  солов’їний.
І  поглядом  знов  проводжати  вдаль  ключ  журавлиний.
Здіймися,  стань  на  ноги,  Україно!
Замайорійте  синьо-жовті  прапори!
Не  хочем  чути,  що  «окраїна»  знов  Ти.
Сьогодні  і  назавжди  гордо  звешся  «  Україна»  !  

Віра  Верховинка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755789
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.10.2017


" Молитва"

«  Молитва»  
Захисти  нас  ,  Божа  Мати,  
Під  Покровом  твоїм  всі  ми  рівні.
Дай  нам  Дім  свій  відстояти
Бо  без  нього  ми  станемо  бідні.
Дай  нам  сили  і  терпіння,
Серце  хай  не  знає  болю.
Припадаєм  на  коліна
Й  молимось  за  кращу  долю.
Просимо,щоби  народи
Жили  в  злагоді  та  мирі.
Захисти  нас  від  «негоди»
Бо  молитви  наші  щирі.
Просим    слізно,щоб  солдати,
Повернулись  додому  живими.
Бо  для  нас  Ти  –  Божа  Мати
Й  дітьми  є  ми  всі  твоїми.
Молимся    тобі  ,
Діво  Пресвятая,
Збав  нас  від  журби,
Мати  Преблагая!

Віра  Верховинка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755126
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.10.2017


"Моя земля"

«Моя  земля»
Все,  що  бачу  я  довкола  —  це  моя  земля!
Все,що  чую  я  навколо  —  це  її  душа!
Розкажу  я  всьому  світу,як  її  люблю.
Розжену  я  хмари  чорні,горе  і  біду.
Упаду  на  землю  рідну  росами,  дощами  тихими.
Обніму  її  я  ніжно  крилами  туманів,  сивими.
Проспіваю  я  їй  пісню  ту,  що  чула  в  тихім  гаю.
Подарую  їй  я  небо  чисте  та  безкрає.
Боже!  Ти  почуй  молитви  тисяч…і  мою.
Я  прошу  щасливу  долю  —  ні  я  вже  молю!
Зглянься  на  нещасні  сльози  —  сльози  матерів.
Захисти  від  зла  й  недолі,  Ти,  своїх  синів!
Упаду  на  землю  рідну  росами,дощами  тихими…


Віра  Верховинка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754976
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.10.2017


" А ми тільки гості"

«А  ми  тільки  гості…»
Дивися  світить  в  небі  зірочка  ясна,
Знаєш  -  комусь  життя  подарувала.
Дивись  упала  з  неба  зірка  знов  одна.
Знаєш  -  когось  уже  навік  не  стало.
А  ми  тільки  гості  в  цьому  світі  —  віриш  ,
З  собою  нічого  в  інший  світ  не  заберем.
А  ми  тільки  гості  в  цьому  світі  --    знаєш,
Погостюєм  —  і  тихо  підем.
Не  треба  пишних  фраз  —в  них  так  багато  фальшу!
Не  треба  лишніх  слів  —  там  сама  суєта!
Адже  життя  біжить,  нас  всіх  не  наздогнавши.
Якщо,  Ти,  в  це  не  віриш,  то  прочитай  слова:
«А  ми  тільки  гості  в  цьому  світі  —  знаєш  ,
Нічого  з  собою  на  той  світ  не  заберем,не  понесем.
А  ми  тільки  гості  в  цьому  світі  —  віриш  ,
Погостюєм  —  і  тихо  підем
Віра  Верховинка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754975
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.10.2017


«Слава героям!»

«Слава  героям!»

Скільки  ще  триватиме  війна?
Скільки  ще  солдат  стануть  героями  посмертно!?
Скільки  молодих  дружин  спитає:  
«За  що  я  одна?»
Скільки  ще  боротиметься  славна  честь  з  ворожою  безчестю?

Ви—герої,  хоч  і  заслужили  це  звання  своїм  життям!
Ви  є  гордість  наша  й  наше  вічне  каяття!
Нам  не  виплакать    й  не  заглушити  біль  образ.
Ваша  мужність  надихає  бути  сильними  щораз!

Вічна  слава  тим,  хто  вже  не  з  нами!
Віримо,  що  Україна  знов  єдина  стане.
З  нами  сила,  з  нами  воля,  що  всіх  нас  єднає!
З  нами  віщі  слова  йдуть:
«Борітеся  й  поборите,  вам  Бог  помагає!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754661
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.10.2017


" Тиха розмова"

«  Я  не  хочу  війни  !»

Я  хочу,щоб  ніколи  не  було  війни.
Я  хочу  цього  більш  за  все  на  світі!
Я  хочу  бачити,  як  сходить  сонце  на  землі,
А  не  як  плачуть  сиротами  діти.

Я  хочу,  щоб  ніколи  серце  матерів
Не  розривалося  з  розлуки  і  печалі:
За  всіх,  за  всіх,  а  в  першу  чергу  за  своїх  синів,
Яких  віддали  на  війну,  від  серця  відірвали!

О  Боже  милий,  зглянься  на  країну,
Яка  стоїть  перед  тобою  на  колінах,
В  якої  серце  і  душа  в  руїнах,
Яка  кричить  від  болю  і  жалю.
І  нам  не  треба  іншої,  молю,-
Бо  кожен  скаже  :  «  Це  моя  земля,
Яку  я  щирим  серцем  так  люблю!»


«Тиха  розмова»

Чуєш,  тату,  осінь  за  вікном,
А  в  моїй  душі  вона  і  не  зникала.
Так  хотілось  вірить,що  то  сон,
Але  ні—тебе  не  стало!

Кажуть  люди  :  «Все  пройде,
Час  лікує  всі  душевні  рани»
Час  лікує,  тільки  не  мене.
Осінь  пройде—знов  зима  настане…

Задивляюсь  в  небеса,  блакить.
Вони  так  на  Твої  очі  схожі.
За  вікном  осінній  дощ  шумить,
Обіймає  тіні  перехожих.


Віра    Верховинка


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753471
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.10.2017


Чарівна колискова

«Чарівна  колискова»
Вже  сонечко  згасло  за  гаєм,
І  місяць  з-за  хмар  виглядає.
Несе  він  в  чарівній  торбинці,
для  кожного  сни,мов  гостинці.
Поведе  в  ліси  загадкові,
де  квіти  танцюють  у  колі,
де  поруч    Добро  і  Надія.
Знов  серденько  твоє  зігріють.
Спи,  нехай  в  твоїх  снах,лише  янголи  сяють.
Спи,  нехай  по  обличчю  усмішка  блукає.
Спи  —  торкнуся  до  тебе  легкою  рукою.
Спи  —  і  знай,  що  я  поруч  з  тобою.



Віра  Верховинка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753327
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.10.2017


Відлітають журавлі

Відлітають,відлітають  журавлі,
осінь  тихим  смутком  гляне  на  прощання.
Відлітають,відлітають,а  моє  знов  забули  виконать  прохання.
Візьміть  мене  на  крила  журавлі  
І  понесіть  туди,де  сходить  сонце.
Візьміть  мене  високо  від  землі—я  променем
загляну  у  віконце.
Я  так  хочу  забути  всю  печаль,
і  біль,турботи,клопоти  щоденні.
Візьміть  мене,  благаю,  хоч  у  снах
я  покружляю  з  вами  в  небі.
Облітає,облітає  листя  знов.
Осінь  з  Вітром  у  прощальне  танго  стане.
Легким  подихом  у  серці  та  любов,
Що  від  сонця  й  від  морозів  не  зів∙яне.
Візьміть  мене  на  крила  журавлі…

Віра  Верховинка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753326
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.10.2017


« Першій вчительці»

За  плечима  у  Вас  сотні  уроків,
Та  для  нас  Ви  завжди  молода.
Не  забудемо  своїх  ми  перших  кроків
В  рідній  школі  і  мелодію  шкільного  дзвоника!
Повели  нас  «веселковими  дорогами»,
Добрим  словом  і  турботою  зігрітими—
Всі  уроки    Ваші  пам’ятаємо,
Ми  були  для  Вас  малими  квітами.
Вчилися  старанно  і  сумлінно,
Кожен  день  для  нас  тоді  був  казкою.
Відкривали  перед  нами  Ви  гостинно:
Своє  серце,ніжну  душу,сповнену  турботою
і  ласкою.
Ми  щиро  Вам  бажаємо  прожити  сотню  літ!
Щоб  Ваше  серце  ніколи  не  знало  печалі  і  болю.
Даруйте  своїм  учням  цей  загадковий  світ.
Хай  Ваші  очі  сповняться  безмежною  любов’ю!

Віра  Верховинка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752828
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 29.09.2017